Journal Observatory: обсервація транспарентності наукових журналів

Наукова спільнота стає усе прозорішою та відкритішою: публікації дедалі доступніші, шириться планетою відкрите рецензування, препринти, обмін даними, попередня реєстрація гіпотез тощо. З'являються все нові та нові способи публікації, існують численні ініціативи та академічні видавничі платформи. Сучасний ландшафт дослідницьких онлайн інструментів і баз даних став таким складним та розпорошеним, що годі очікувати, що пересічний дослідник точно знатиме, які саме інструменти слід використовувати для отримання конкретної інформації. Словом, нам бракує інфраструктури, яка б надавала інформацію про відкритість, політики та процедури наукових журналів, платформ і видавців. 

Новий Закон України «Про медіа» та наукові журнали

Услід за новим Законом про авторське право в Україні, ми отримали й новий Закон України від 13.12.2022 № 2849-IX «Про медіа», через що відразу 6 законів втратили чинність, а ще у 7 законів внесено суттєві зміни. Тексту Закону багато, окремі норми впроваджуватимуться поступово відповідно до визначених термінів, тому раджу почитати роз’яснення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо його впровадження. Звичайно, нас як громадян цікавить увесь Закон, проте у дописі я обмежуся бібліотечними турботами та спробую розібратися, що саме змінилося для видавців наукових журналів. 

Наукові бібліотеки у новому законі про авторське право в Україні

Де-факто цього року ми отримали цілковито новий Закон України від 01.12.2022 № 2811-IX “Про авторське право і суміжні права”. Обов'язково ще почитайте про основні нововведення у Законі, а особливо про sui generis, бази даних та штучний інтелект, бо в дописі я зосереджуся саме на наукових бібліотеках. Статті 22 та 24 потрібно прочитати сумлінно та повністю, я ж переповім їх скорочено, щоб читачі не втомилися.