Спокійно, у дописі не йде мова про доцільність використання Універсальної Десяткової Класифікації (УДК), а про дивну практику вимагати коди УДК у авторів наукових статей. Науковець провів дослідження і звертається до видавця, щоб той допоміг представити нові результати якомога більшій аудиторії спеціалістів. Здавалося, автор не зобов’язаний вміти визначати УДК, ББК, реєструвати DOI… Це ж ніби професіонали в редакції знають, що потрібно зробити, щоб перфектно представити роботу у світовому інформаційному просторі?! Проте, якщо поглянути на вимоги до оформлення статей в українських журналах, то побачити, що редакції просять надсилати на розгляд рукописи відразу з кодами УДК.
Ще більше дивує це у випадку з науковими журналами, адже тут кожне видання має свою вузьку проблематику, відповідно, коди УДК не можуть бути кожного разу аж надто унікальними.
Тим не менш, часто наші редакції виключаються з цього процесу, молоді аспіранти без попередньої підготовки проставляють собі УДК, а в деяких бібліотеках спеціалісти відділу опрацювання розважаються тим, що визначають власні коди УДК для цих документів.
Відповідно, інструмент, що повинен вірно служити для потреб систематизації та організації, перетворюється на додатковий беззмістовний тягар для авторів.
Звідси й питання допису – кому потрібне УДК, якщо самим редакціям воно не потрібно? Не можете зробити цілою редакцією списки літератури у потрібному стилі, УДК, DOI?.. – запровадьте плату за публікацію і найміть для цього професіоналів, але не вимагайте це від авторів, які мало, що в цьому розуміють.
От тільки не треба відмазувати змучених нічого не вміючих авторів. Мусять уміти. Не знаю, як зараз, але раніше в університетах на 1 курсі читали Основи наукових досліджень, де, зокрема, вчили працювати в бібліотеці й про УДК теж розповідали. Крім того, що це за дослідник, який не петрає, як розібратися у класифікації? Інша річ, наскільки вона сучасно організована, але то таке.
ВідповістиВидалитиДо речі, не в одній Україні так зрада. Я коли кудись у світ статтю засилаю чи там препринт який, власноруч JEL-коди прописую (до речі, не сказав би, що 3 коди забирають більше 7 хвилин, зазвичай 4, не встигаю навіть каву зварити). А могли ж і редакцією піднапрягтись. Заодно і Keywords з Abstract'у повисмикувати та й бібліографію оформити автоматикою якою (безкоштовно, не треба додаткову людину, це не наш метод). А то вимог понавиписували і лежать відпочивають, а ти тут тужся )))
Не захищаю авторів, але, як на мене, одна справа використовувати УДК для пошуку інформації, а зовсім інша визначати коди УДК для рукописів.
ВидалитиОпределение индекса УДК- одна из функций библиотеки! Считаю хорошим вариантом, когда библиотеки университетов ведут научно- информационное сопровождение изданий университета.
ВідповістиВидалитиПогоджуюсь + потрібно це робити офіційно, бібліотекарі повинні бути представлені у редакції журналу.
ВидалитиЖурналам нужна солидная редколлегия, учитывая требования известного нам приказа. Спасибо Вам за интересный и информативный блог!
ВідповістиВидалитиДякую за теплі слова. Солідним науковим журналам і без всяких додаткових наказів потрібна хороша редколегія)
Видалитине знаю жодного нормального сучасного наукового видання, яке вимагало би або ставило би коди УДК. якийсь пережиток минулого. таке є тільки у вимогах провінційних видань і якихось містечкових "міжнародних" конференцій
ВідповістиВидалити