Нова метрика Research Interest від ResearchGate

Популярна соціальна мережа для науковців ResearchGate вже давно розраховує для своїх користувачів показник RG Score, який став еталонним прикладом «поганої метрики», адже він звалює в одну купу публікації, запитання, відповіді і кількість фоловерів. Тепер ResearchGate запустила новий показник Research Interest, що намагатиметься показати, чи цікавляться вчені вашими дослідженнями і який враховуватиме: перегляди – 0,05; перегляди повного тексту – 0,15; рекомендації – 0,25 та цитування – 0,5. При цьому, не зараховуються перегляди користувачів, які незареєстровані в ResearchGate, перегляди та рекомендації одного й того ж користувача впродовж тижня, «перегляди» ботів, кравлерів та інших автоматизованих систем. 

Краудсорсинговий відкритий індекс цитувань CROCI

Ініціатива Відкритих цитувань вже відкрила нам доступ до мільйонів наукових цитувань, проте 5 великих видавців академічної літератури (Elsevier, IEEE, Wolters Kluwer Health, IOP Publishing та American Chemical Society) досі ще не підтримали I4OC. Егон Вілліґаген запустив петицію до Американського хімічного товариства з вимогою відкрити цитування, редколегія Journal of Informetrics звільнилася повним складом після чергової відмови Elsevier переглянути свою позицію щодо відкритих цитувань… однак, згадана п’ятірка тримається за свою безглузду заборону. 

Сан-Франциська декларація про оцінку наукових досліджень

У 2012 році редактори та видавці наукових журналів зібралися в Сан-Франциско і створили набір рекомендацій щодо покращення якості оцінювання результатів наукових досліджень. Активістам не подобалось, що сучасна наукова система не винагороджує сміливі ідеї, а стимулює авторів орієнтуватися на модні теми в топ-журналах. Документ отримав назву San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA) і закликав академічну спільноту відмовитися від використання журнальних метрик при розгляді питань щодо фінансової підтримки досліджень, прийому працівників на роботу, чи просуванні по службі, перестати оцінювати дослідження на основі журналу, в якому вони опубліковані, а також використовувати на максимум можливості, що відкриває онлайн-публікація. 

CHORUS Search: хто фінансує наукові дослідження

Пошуковий інструмент CHORUS Search дозволяє знаходити організації, що фінансують наукові дослідження. Принцип роботи дуже простий – метадані публікації, які передає видавець, наприклад, у Crossref, можуть містити заповнене поле Funder і, відповідно, двигунець CHORUS Search витягне інформацію з цього поля. Пошук можна проводити за DOI та назвами фінорганізацій, а потім уточнити результати пошуку за роком, типом, тематикою, видавцем, чи назвою видання. Розробники запевняють, що пошуковик працює з різними відкритими технологіями, агентствами та порталами, проте поки особливо помітний зв'язок з даними Crossref. 

Відкритий доступ до наукових цитувань

З’явився практичний посібник «Відкритий доступ до наукових цитувань» від працівників Державної науково-технічної бібліотеки України, що пояснює чому науковим журналам слід отримувати ідентифікатори DOI саме від реєстраційної агенції Crossref, як скористатися сервісом Cited-by від Crossref та відкрити свої посилання, чому так важливо підтримати Initiative for Open Citations, як передавати списки використаної літератури з допомогою форми Simple Text Query, або через Metadata Manager BETA і де можна буде насолодитися результати.