Proceedings of Science: публікуємо матеріали конференцій

Універсальний веб-інструмент Proceedings of Science пропонує швидкий, недорогий та відкритий спосіб публікації матеріалів конференції. Документи PoS індексуються у DOAJ та INSPIRE, що гарантує хорошу видимість матеріалів конференцій для світової академічної спільноти. Хочете представити власну конференцію на PoS? – надішліть заявку. Після успішного проходження експертизи, редакція PoS запропонує варіант, який найкраще відповідає вашим можливостям та вимогам. Уся процедура публікації матеріалів відбувається на платформі PoS – організатори отримують доступ до налаштувань сторінки конференції, доповідачі матимуть доступ до персональних сторінок з усіма потрібними інструментами для створення і завантаження матеріалів, а користувачі зможуть безперешкодно ознайомитись з матеріалами у форматі .pdf.

Stanford Prize for Innovation in Research Libraries (SPIRL)

Вже третій рік поспіль Бібліотека Стенфордського університету оголошує прийом заявок на відкритий конкурс SPIRL, мета якого – відзначити інноваційні програми, проекти, нові або вдосконалені послуги у бібліотеках, що проводять дослідницьку діяльність. Можна номінувати будь-яку бібліотеку, головне, щоб ефект від її інноваційних зусиль був помітний користувачам та привносив щось нове у практику і/або стандарти бібліотечної справи. 

Темна сторона Відкритого доступу

Дослідники, які вимірювали охоплення документів відкритих архівів пошуковими системами, як правило, скеровували свої зусилля на репозитарії основних наукових центрів. Енріке Ордуна-Малеа та Еміліо Дельгадо Лопез-Козар збунтувались проти таких географічних обмежень та й вирішили з'ясувати – як добре в Google та Google Академія індексуються документи з відкритих електронних архівів Латинської Америки. Науковці проаналізували 137 репозитарії і довідались, що в Google їх фактичний розмір відображається кепсько, а в Google Академії ще гірше. Автори закликають пам’ятати про «темну сторону» при оцінюванні реальних масштабів проникнення Відкритого доступу у світі, я ж просто пораджу вітчизняним дослідникам – дуже обережно самоархівуйте свої роботи в репозитаріях країн Латинської Америки.

Shape of Science

Веб-інструмент Shape of Science від Scimago Lab дозволяє просто в браузері переглядати інтерактивні мапи науки, які побудовано на основі бібліометричних даних порталу SCImago Journal & Country Rank. Мапи відображають зв'язки між науковими виданнями (майже 20000 назв), що індексуються у базі Scopus. Для зручності користувачів інтерфейс Shape of Science містить категорії, що дозволяє швидко візуалізувати дані тієї, чи іншої наукової дисципліни. Крім того, кожна мапа автоматично позиціонуються у контрольній ділянці. 

Thomson Reuters не в захваті від наших новітніх технологій

Поки українські наукові журнали впевнено підкорюють висоти Scopus, з Science Citation Index Expanded Source Publication прибрали видання Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України «Металлофизика и новейшие технологии». Поглянув на показники «МФиНТ» у Scimago – важко відповісти, через що розлютились у Thomson Reuters? От хіба що International Collaboration потерпало, але у 2013 році й за цим показником спостерігались певні позитивні тенденції.

Науковець 2.0: Даниїл Грибчук

ГРИБЧУК Даниїл 
Випускник кафедри біології Києво-Могилянської Академії (2012 рік), наразі навчаюся в аспірантурі за кордоном (Остравський Університет, Чехія). Займаюся молекулярною біологією одноклітинних паразитів з родини Trypanosomatidae. 

Наукові інтереси: еволюція одноклітинних організмів, системи регуляції експресії генів найпростіших та вищих еукаріот, молекулярні аспекти патогенезу паразитарних хвороб. Оскільки я починав свій науковий шлях з Інституту патології, онкології радіобіології, то відповідно до кола моїх інтересів досі входять проблеми канцерогенезу, тим паче, що багато у чому пухлини проводять себе як одноклітинні організми: їм також притаманний еволюційний процес (так звана клональна еволюція), вони теж застосовують цілий арсенал молекулярних трюків для виживання та прогресії в організмі людини. 

Адреса блогу: http://molecancereview.wordpress.com 

Тематика блогу: молекулярні основи канцерогенезу, еволюція злоякісного клону, методи вивчення біології пухлин та відповідні їм підходи до терапії. 

CERN Open Data Portal

Європейська організація з ядерних досліджень (ЦЕРН) запустила власний Відкритий портал даних, на якому реальні дані зіткнення елементарних частинок, отримані в результаті експериментів на Великому адронному колайдері (LHC), вперше будуть представлені у відкритому доступі для усіх зацікавлених. Дані порталу доступні під ліцензією Creative Commons CC0, документам присвоєно унікальні ідентифікатори DOI, а відтак – усі експериментальні дані порталу можна безперешкодно використовувати та цитувати. Очікується, що Відкритий портал даних ЦЕРН буде високо оцінений науковою спільнотою, а також активно використовуватиметься для освітніх потреб.

Як безкоштовно створити електронну бібліотеку на Omeka

Систему керування вмістом з відкритим вихідним кодом Omeka спеціально розроблено для створення цифрових колекцій, що дозволяє користувачам легко та невимушено представляти об’єкти культурної спадщини в Мережі. Omeka беззастережно віддана Дублінському ядру метаданих, а функціональність системи можна безболісно розширити за допомогою різноманітних тем та плагінів. Дане ПЗ успішно використовується Публічною бібліотекою Нью-Йорка, Науковою бібліотекою Ньюберрі та багатьма маленькими музеями і історичними товариствами по всьому світу. 

Онлайн-освіта від Prometheus

Громадський проект Prometheus покликаний надавати всім охочим вільний і безкоштовний доступ до найкращих навчальних курсів університетського рівня. Також, проект надає безкоштовну можливість університетам, провідним викладачам та компаніям-лідерам публікувати й розповсюджувати курси на цій платформі. Мета проекту – взаємопов’язані цикли курсів з найактуальніших для країни тем. Кожен такий курс складатиметься з відеолекцій провідних викладачів найкращих українських ВНЗ, інтерактивних завдань та форуму, на якому студенти зможуть поставити питання викладачу та спілкуватися один з одним. Успішне завершення курсу дасть змогу отримати електронний сертифікат, який підтверджуватиме здобуті знання.

Відкритий голландець

Нідерландські університети домовились з Springer про відкритий доступ до публікацій своїх учених. Серед задач, що стоять перед нідерландським МОНом – через 10 років усі публікації нідерландських вчених повинні знаходитись у відкритому доступі, адже більшість наукових досліджень фінансується з держбюджету і держава не може допустити, щоб користувачі двічі сплачували за публікації. Університети дуже доступно показали, що не жартують – дружно відмовились від передплат, допоки те, чи інше видавництво не доведе, що воно невпинно рухається у бік відкритого доступу. У листопаді цього року нідерландські університети не змогли домовитись з Elsevier, однак успішні перемовини зі Springer доводять, що це цілком можливо.

Оператор intitle в Google Академія

Натрапив на похибку в довідці Google Академії. Пишуть – оператор, як показано в прикладі [заголовок:марс] надає результати, які містять лише ваш ключовий термін у заголовку документа. Натискаємо на приклад і отримуємо лише кілька результатів. Чому? – Звичайно через машинний переклад (переклали все, разом з оператором intitle). Якщо ж напишете коректно [intitle:марс], то система неодмінно потішить результатами.

Науковець 2.0: Вікторія Кравченко

КРАВЧЕНКО Вікторія Іванівна
Кафедра фізіології людини і тварин біологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка – магістр, 1999 р. Кандидат біологічних наук, спеціальність «фізіології людини і тварин» – 2006 р. Доцент кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут біології» КНУ імені Тараса Шевченка. 

Наукові інтереси: психофізіологія, механізми обробки емоційної складової інформації, ефективні стратегії навчання, засновані на розумінні мозкових механізмів засвоєння інформації. 

Адреса блогу: http://www.funnyanatomy.in.ua 

Тематика блогу: Блог містить розважальну та освітньо-наукову скалдові. Розважальна частина складається переважно із зображень, що містять елементи анатомії людини – анатомічна мода, прикраси, скульптури, предмети побуту та мистецтва, анатомічний хенд-мейд. Освітня складова  це допоміжний матеріал до лекцій з анатомії та фізіології людини, які я викладаю в університеті, посилання на навчальні відео та корисні ресурси для вивчення анатомії та фізіології людини. 

Все з біта

Джеймс Глік: «Чим далі, тим сильніш зближувались фізики і ті, хто займався теорією інформації. Біт – елементарна частинка іншого типу, не просто крихітна, але ще й абстрактна – двійкове число, перемикач «так/ні». Вона ілюзорна, однак чим точніше учені визначали саму дефініцію поняття інформація, тим все частіше вони ставили перед собою питання, а чи не є вона первинною, можливо, вона фундаментальніша за саму матерію? З’явилось припущення, що біт є мінімальною одиницею, і що інформація знаходиться у самій основі існування. Об'єднуючи фізику ХХ і XXI століть, Джон Арчибальд Вілер, останній живий колега і Ейнштейна, і Бора, виголосив свій маніфест трьома словами: «Все з біта». Інформація породжує все суще – кожну частинку, кожне силове поле, навіть сам просторово-часовий континуум».

Науковець 2.0: Іван Крячко

КРЯЧКО Іван Павлович 
1987 р. закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (фізичний факультет, кафедра астрономії, спеціалізація — астрофізика). 

Наукові інтереси: наукова комунікація, історія астрономії, астрономічна освіта, популяризація астрономії. 

Адреса блогу: http://vsenebo.blogspot.com 

Тематика блогу: про наш Всесвіт, про дослідження його об'єктів астрономічною наукою.

У тебе, Ксерксе, багато рабів, але мало воїнів

Вікторія Сафонова: «І повертаючись до відносно невеликої групи блоґів – авторських, зазначимо: саме вони відіграють найвпливовішу роль у бібліотечній блоґосфері, значно стимулюють розвиток професії». З жахом довідався, що вже нарахували понад 300 українських бібліотечних блоґів! Де вони? Яку роль відіграють і що стимулюють? Магія цифр настирливо підштовхує використати банальну аналогію зі спартанцями – справді існували вони, чи ні, але через сотні років можна буде написати, що на початку XXI наша фахова блоґосфера вже нараховувала понад 300 блоґів.

PatientINFORM

Спільна ініціатива медичних видавництв, організацій охорони здоров'я, медичних товариств і фахівців PatientINFORM дозволяє пацієнтам, членам їх сімей та всім зацікавленим дізнатися більше про конкретну хворобу та про її лікування, надаючи доступ до найбільш важливих нових наукових статей з веб-сайтів організацій-учасниць та видавців, серед яких Elsevier, Nature Publishing Group, Oxford University Press, Springer, Wiley та багато інших. Сам по собі PatientINFORM не є джерелом медичної інформації, але коли ви бачите логотип PatientINFORM на сайті, то знайте, що дана організація, чи видавець дозволяють безкоштовно читати, завантажувати, або роздрукувати топові наукові статті.

Науковець 2.0: Андрій Заморока

ЗАМОРОКА Андрій Михайлович 
Кандидат біологічних наук 

Наукові інтереси: функціонування екосистем, взаємодії у системах рослина-господар та комаха-консумент (ксилобіонти та ксилофаги), структури і динаміка угруповань комах, прояви острівного ефекту на ізольованих популяціях та угрупованнях комах, збереження біорізноманіття, заповідна справа. 

Адреса блогу: http://www.naturalist.if.ua 

Тематика блогу: науково-популярний блоґ про природу та новини у біології. 

Світова бібліотека науки: Learn. Engage. Build.

ЮНЕСКО та Nature створили World Library of Science – відкриту цифрову платформу, яка покликана надавати оперативний доступ до найактуальнішої наукової інформації. Поки що поласувати новинками зможуть, насамперед, природничники – понад 300 статей, 25 книг, 70 відео… вже чекають у бібліотеці на своїх читачів. Також, користувачі World Library of Science зможуть відвідувати лекції, створювати групи, ділитись досвідом… Українська Бібліотека-21 прогнозовано накрилась мідним тазом, але це, можливо, і на краще – як бачимо, у світі вже ніхто не будує наукові веб-ресурси, які дозволяють лише зберігати і завантажувати документи.

Науковець 2.0: Ольга Маслова

МАСЛОВА Ольга Олександрівна. У 2010 році отримала диплом магістра на кафедрі цитології, гістології та біології розвитку ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка та вступила до аспірантури на тій же кафедрі. У даний момент готуюсь  до захисту дисертації за спеціальністю 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія. Маю досвід роботи як у НДІ, так і у комерційних структурах. 

Наукові інтереси: стовбурові клітини, мезенхімальні клітини, культивування клітин людини та ссавців, тканинна інженерія, регенеративна медицина, нейромедіатори, рецепторна передача, пошкодження ДНК. 

Адреси блогів: 1) probioukr.blogspot.com 2) biopictures.blogspot.com 

Тематика блогів: 1) біологічні новини, допоміжні навчальні матеріали та цікавинки українською мовою; 2) гарні та чудернацькі зображення біологічного характеру зі статей та інших наукових робіт. 

ЦОК: електронний репозиторій підручників

Проґавив, що з вересня у нас запрацював електронний репозиторій підручників від Міністерства освіти і науки України та громадської спілки «Центр освітніх комунікацій» (ЦОК). Зараз у репозитарії представлено 1523 документів – не лише підручники, а й навчальні програми та дидактичні матеріали. Для завантаження матеріалів необхідно пройти безкоштовну процедуру реєстрації. Дизайном та юзабіліті ресурс поки особливо не вражає, але не робімо поспішних висновків, давайте зачекаємо, коли репозиторій перетвориться на обіцяну повноцінну платформу для проведення конкурсу з відбору шкільних підручників. 

Путін хуйло, але цього мало

Колег моцно рознервували одкровення кримської бібліотекарки: «Книги, які видавалися українськими видавництвами, з історичної тематики, особливо якщо вона специфічно висвітлювалася, – більше неактуальні. З цими книгами питання вирішується, і ми сподіваємося, що воно вирішиться якнайшвидше. Поки що ми відкладаємо їх у бік, ці книги не повинні знаходитися у відкритому доступі». Скажіть, чому зло завжди діє так блискавично, а хороші хлопці, як правило приречені гальмувати? Чому, наприклад, у наших бібліотеках, де презентують виставки про злочини тоталітаризму, одночасно пропонуються і книги про подвиги чекістів? Чому МОН вперто не помічає диявола, що у повний зріст сторчить з табачніківського сиру? Чому адміністраторам наших бібліотечних сайтів ЛІНЬ прибрати посилання на рупори кремлівської пропаганди?

Бібліотекарів виштовхали з освіти до 2025 року

Міністерство освіти і науки України запропонувало на громадське обговорення проект Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років. У проекті жодного слова про бібліотеки! У МОН просять формулювати пропозиції за принципом «як і що треба зробити», а не за принципом «як не треба робити», тому без зайвих розжовувань відразу напишу – Усі без винятку заклади, що надають освітні послуги, зобов’язані містити у своїй структурі бібліотеку, фонд, сервіси та послуги якої повинні відповідати вимогам стандартів освітньої діяльності. У попереднього складу МОНу також було мило (на яке, можливо, ніхто й не заглядав)… подивимось, який буде фідбек з цим складом. 

Науковець 2.0: блоґи українських науковців

Наукові блоґи давно вже стали об'єктом численних досліджень, найавторитетніші видавці академічної літератури б’ються за популярних блоґерів-науковців, дискусії у коментарях до постів учених не менш запеклі ніж на спортивних та політичних форумах, провідні наукові інститути встановлюють офіційні правила «що можна, а що не можна розповідати у персональних блоґах», а автори не бояться ці правила порушувати… Словом, науковці ведуть блоґи і нема на то ради.