skip to main |
skip to sidebar
Майже 6 тисяч дослідників з 21 наукової дисципліни взяли участь в опитуванні, метою якого було вияснити – виконання яких дослідницьких завдань заслуговує на те, щоб виконавця було додано до співавторів. Думки розділилися навіть всередині дисциплін. Однак більшість респондентів погодилися, що готові розділити авторство з тим, хто інтерпретував дані, або готував рукопис. Водночас, майже половина не додаватиме до співавторів людей, які забезпечили фінансування дослідження. Майже 40% опитаних готові вказати у співавторах засновника дослідницької групи, а вчені з галузей соціальних наук не так високо цінують запропоновані ідеї, чи надання лабораторного простору, як вчені-природничники.
Всі ви, мабуть, помічали, що інколи в назвах англомовних статей кожне слово пишуть з великої літери. Це називають капіталізацією (capitalization) і вона має свої правила. Наприклад, AP Stylebook пропонує усі слова з 3 літер і менше, окрім дієслів, писати з маленької, Chicago Manual of Style вимагає писати з маленької усі прийменники, а в MLA усі слова з 3 літер завжди пишуть з маленької…
Відбулось чергове вручення Scopus Awards Ukraine. Подібно як і Web of Science Award, мова про нагороду від комерційної фірми, яка має право нагороджувати кого захоче, відтак, перевіряти метрики переможців і переможених немає сенсу. Крім того, сказано, що «враховувалася низка показників, зокрема таких, як публікаційна активність, цитованість статей тощо» і ось це тощо ставить хрест на будь-яких спробах ревізії. Однак, не можу заспокоїтись, що саме Київський національний університет ім. Тараса Шевченка переміг у категорії «Сільськогосподарські науки». Можливо, йдеться про категорію «Agricultural and Biological Sciences», бо скільки Scopus не крути, а аграрнішим КНУ від цього не стає.
У Мережі з’явився відкритий лист соціогуманітаріїв до Міністерства освіти і науки України щодо змін до наказу про оцінювання результатів досліджень. Якщо коротко: «Зводити результати наукових досліджень з різних сфер наукового знання до спільного знаменника, який є зручний для одних і неприйнятний для інших, ‒ украй непродуктивна позиція… Якість публікацій у соціогуманітарних науках не пов’язується з критерієм їх міжнародної цитованості ‒ тут діють інші чинники, зокрема спрямованість вітчизняної науки на вирішення національних завдань і пріоритетів, її загостреність на національну проблематику.
У скопусівський профіль Київського національного університету імені Тараса Шевченка, можливо, потрапляють і публікації авторів, які працюють в установах, які ще не мають профілю в Scopus. Серед нових публікацій КНУ Шевченка (AF-ID ("Taras Shevchenko National University of Kyiv" 60023137)) AND ORIG-LOAD-DATE AFT 1522552688 AND ORIG-LOAD-DATE BEF 1525144633 AND PUBYEAR AFT 2016) побачив статтю про футбол «Football training as a method to improve the psycho-emotional state of schoolchildren with mental development impairments». Звичайно, відразу запідозрив, що публікація належить Національному університету фізичного виховання і спорту України.
Продовжую обсмоктувати новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань. Документ сенсаційний для України і просто дивуюсь, чому наші журналісти сотню разів пишуть скільки років Патону, чи скільки запозичень у докторській зробила дружина віце-прем'єра, і при цьому їх не цікавить майбутнє вітчизняної наукової періодики. У новому Порядку є дуже цікавий рядок: «Засновниками (співзасновниками) наукового фахового видання можуть бути суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності, які діють відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», серед яких має бути принаймні одна юридична особа».
На віденській неконференції Scientific Publishing on the Blockchain багато говорили про те, як блокчейн може змінити (або не змінити) сучасну науку. Блокчейн – база даних, що складається з побудованого за певними правилами безперервного ланцюжка блоків, кожен з яких містить часову мітку та посилання на попередній блок, відтак, не можна нічого видалити, чи підмінити в базі. Як це пристосувати для наукових потреб? Беремо, наприклад, IPFS, блокчейн і підключаємо до мережі усі освітні та наукові заклади. Всі вільно обмінюються даними, всі рівні, все відкрито і немає більше «злого центрального серверу», що перекривав людям доступ до інформації.
Система 1findr прагне стати найкращим та найповнішим інструментом для пошуку наукових журналів. Розробники запевняють, що 1findr вже містить найбільш повний перелік рецензованих журналів у світі та індексує тисячі назв, які відсутні в інших колекціях та пошукових системах. Також, 1findr побудовано навколо сучасного link-resolver, що повинно допомогти користувачам швидко знаходити безкоштовні версії статей. Якщо ваш науковий журнал досі не представлено в системі, то не бійтеся написати на електронну скриньку.
Бібліотекарі чи не першими в Україні заговорили про використання квартилів журналів у процесі оцінювання продуктивності науковців і от «ідея квартилів» добралася до міністерських наказів. Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій звернувся до Міністерства освіти і науки України з ініціативою внести зміни до наказу МОН від 17 жовтня 2012 року № 1112 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Зупинюся лише на найцікавіших для мене моментах.
