Аномальна співпраця в наукових публікаціях українських «клієнтів»

Відома викривачка журналів-клонів Анна Абалкіна представила новий препринт у якому спробувала визначити та проаналізувати публікації, що походять з російської фірми, яка продає фейкове співавторство у наукових публікаціях. Нечестивий клієнт цієї фірми може обрати та купити тему статті, своє місце в списку авторів, квартиль журналу, дату публікації та базу даних в якій індексується журнал. За допомогою таких підказок авторка спробувала вичислити статті з купленим співавторством і виявилося, зокрема, що українці також користувалися послугами цієї російської “фабрики публікацій” – протягом 2019-2021 років купили собі щонайменше 111 місць у співавторах. Усі ці публікації та “авторів” можна побачити у таблиці

Рік 2021: фейкові автори, вакси і бабай

На думку Марти Нуссбаум з гуманітарними науками та мистецтвом пов'язані такі здібності як: здатність до критичного мислення, здатність відірватися від приватних інтересів та поглянути на світові проблеми очима "громадянина світу", а також здатність співчутливо ставитися до труднощів іншої людини. Не знаю як вам, а мені цього року дуже бракувало митців та гуманітаріїв. Закінчується 2021 рік, а це значить, що час на традиційний дайджест. 

Національні лідери за кількістю публікацій у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus

Scopus включає і продовжує індексувати багато дивних видань, але інколи терпець вривається навіть у членів Консультативної ради формування контенту Scopus і база перестає індексувати підозрілі видання. При цьому, виключені підозрілі публікації залишаються в Scopus назавжди й багато таких робіт продовжують надувати фейкову цитованість, h-індекси багатьом українським авторам та установам. Elsevier кілька разів на рік виганяє видання зі Scopus і після наступної порції виключень кількість українських публікацій у виключених напевно збільшиться, але погляньмо що ми вже маємо у цьому році. 

Ембарго на поширення інформації

Читаю Польовий посібник для наукових журналістів: “Загальна риса багатьох великих журналів – вимога дотримуватись системи заборон на публікацію новин. Нові статті або верстка зазвичай доступні приблизно за тиждень до їх публікації з розрахунку на те, що журналісти, які отримують такий матеріал “з обмеженим доступом”, погоджуються дочекатися публікації й лише після цього опублікують власний матеріал. Така система дає журналістам трохи часу, щоб попрацювати над текстом і при цьому не боятися, що хтось інший тебе обжене. 

Двадцять п'ять відсотків плагіату

Якщо у вас вкрали тільки чверть зарплати, то це крадіжка, чи ні? А якщо вкрали 25%? А якщо 15%? А якщо це ви витягнули з чужого гаманця 10 гривень? Відповіді на всі ці питання очевидні, однак чомусь українські редакції наукових журналів копіюють один в одного якусь дику маячню про допустимий відсоток плагіату! Ви тільки вдумайтеся в це словосполучення! Спробуйте загуглити щось типу: “Якщо плагіат не менше 25% – стаття може бути відхилена”, чи англійською: “more than” або “less than 25% of plagiarism” і знайдете силу-силенну таких прикладів.

Він звільнявся не через нас: бібліотеки у бюджеті України на 2022 рік

Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2022 рік. Цього разу ми дещо змінимо логіку пошуку запланованих видатків з бюджету на підтримку бібліотек. Переходимо на портал Верховної Ради, знайдемо Додаток 01.12.2021 і в ньому переглянемо порівняльні таблиці до додатків – що було подано на перше читання, що на друге і що з того вийшло. Бачимо, що на забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів у 2022 році заплановано витратити 1 102 668,8 тис. грн. У порівнянні з минулим бюджетом +175 380,7 тис. грн, що враховуючи інфляцію, ріст мінімалки, цін на опалення... приблизно одне і теж.