Кнопка Google Scholar і російський ГОСТ

Вже майже місяць як з’явилася кнопка Google Scholar для переглядача Chrome, що дозволяє швидше проводити пошук повних текстів наукових документів в Інтернеті, одним кліком перенаправляє пошуковий запит у Google Академію та автоматично форматує посилання у потрібному стилі. Нічого особливого я у цій кнопці не побачив, тому й не поспішав про неї писати… але один зі слухачів сьогоднішнього тренінгу активно мене переконував, що найзручніше укладати список літератури згідно ГОСТу саме за допомогою цієї кнопки. Звичайно, як документ було проіндексовано, таку й цитату машина згенерує, однак мене більше зацікавило – де в Google Академії користувач знайшов ГОСТ? 

Яким електронним серійним виданням не присвоюється ISSN

Якщо електронне видання відповідає вимогам серійного видання, то йому запросто може бути присвоєно ISSN. Не присвоюється ISSN лише особистим веб-сторінкам, тимчасовим електронним ресурсам, рекламним та промо-сайтам, корпоративним сторінкам, чи веб-сайтам спільнот. Вирішив був подражнити необізнаних аспірантів – отримати ISSN для блоґу і написати, що тепер кожен може спробувати задовольнити вимогу МОН надіславши свою роботу для публікації у блозі з Міжнародним стандартним номером періодичного видання. Від ISSN International Centre надійшла відповідь – Вкажіть, будь ласка, чітко ім'я видавця на своєму сайті у рубриці «Про нас» і ми задовольнимо Ваш запит. Припиняю жарти і не стану засмічувати Ulrich's Periodicals Directory, але цікаво – якщо так швидко і просто можна отримати ISSN, то чому ж безліч редакторів вітчизняних наукових видань досі цього не зробили?

Гуманітарії за бортом!

Натрапив на положення про преміювання працівників Сумського державного університету за оприлюднення результатів наукових досліджень у виданнях, що індексуються базами даних Scopus та/або Web of Science. Нібито все чудово + високі місця у рейтингах доводять, що керівництво СумДУ знає кого преміювати, АЛЕ… Згідно, даного положення усе преміювання чомусь …здійснюється відповідно до рівня видання за імпакт-фактором. Навіть малеча знає, що поняття імпакт-фактора в Scopus не використовується і, відповідно, яким би хорошим не було видання, але якщо воно індексується виключно в Scopus, дослідник може отримати не більше 1300 грн. преміальних.

Лейденський маніфест: 10 заповідей коректної наукометрії

По всьому світу керівництво університетів стало одержимим своїм місцем у світових рейтингах, науковці намагаються подавати рукописи виключно у журнали з високим імпакт-фактором, що нібито повинно допомогти отримати кращі гранти, а українські аспіранти вишукують якому б то шахраєві заплатити гроші, щоб отримати «скопусівську публікацію»... Подібні неприховані маніпуляції та хибні інтерпретації наукометричних показників вже стали чимось буденним, і ось Діана Хікс та Пол Вотерс разом з колегами втомились на це дивитись та уклали Leiden Manifesto – десять принципів, яких слід дотримуватися при проведені наукометричних досліджень. 

Проводимо мапування науки разом з Science of Science Tool

Платформу для аналізу та візуалізації даних Science of Science (Sci²) Tool розроблено спеціально для вивчення науки. Sci² Tool пропонує модульний набір програм для обробки та вивчення наукометричної інформації, що дозволяє проводити різні типи наукометричного аналізу: статистичний, географічний, хронологічний, тематичний, мережевий. Щоб завантажити Sci² Tool потрібно пройти безкоштовну процедуру реєстрації. Не можу сказати, що інтерфейс платформи інтуїтивно зрозумілий, а відтак доведеться студіювати підручники та просити допомоги в експертів. 

Священна корова наукової комунікації

На конференції Royal Society’s Future of Scholarly Scientific Communication, колишній головний редактор British Medical Journal Річард Сміт розповів про експеримент, який йому вдалось провернути ще будучи на посаді редактора, – 300 рецензентів отримали препринт на 600 слів, який навмисно містив 8 помилок. У середньому рецензенти знаходили по 2 помилки, ніхто не знайшов більше 5 помилок, а 20% експертів не зауважили жодної. Відтак, пан екс-головний редактор підозрює, що більшість з того, що публікується у журналах є або хибним, або маячнею, а тому було б краще, якби наукові видання взагалі відмовились від «священної корови» peer review і дозволили онлайн-читачам самостійно scientes bonum et malum. 

Як збільшити кількість наукових публікацій міжнародного рівня

Тетяна Андрєєва: «Якість статті – саме те, довкола чого взаємодіють автор, редактор та рецензенти. Якщо стаття має серйозні проблеми якості, виникають складнощі: чим більше автори потребують рекомендацій від рецензентів, тим менше імовірність знайти рецензента, який би погодився надати детальну рецензію. Тому існують такі автори, які пишуть гірше певного рівня і майже завжди залишаються за межами того кола, в якому можна отримати зворотний зв’язок та увагу від редакторів та рецензентів. Зрозуміло, що вони будуть звертатися до національних або інших журналів, які не намагаються працювати за міжнародними вимогами. Результатом стає своя окрема псевдонаука, яка не має нічого спільного з тим, куди рухається решта світу. Очевидно, що метою регуляторних органів та спільнот, зацікавлених у знищенні таких наукових гетто, стає формування умов, щоб і науковці, і журнали були такими, що працюють за спільними для наукового світу правилами».

Snowball Metrics: глобальний стандарт для інституційного бенчмаркінгу

У 2010 році в британських вишах було проведено опитування щодо впровадження систем управління дослідженнями. Виявилось, що без чітко визначених і загальних метрик керівники навчальних закладів практично не можуть здійснити осмислений порівняльний аналіз, а це безумовно заважає їм створювати та контролювати стратегічні напрями розвитку установу. Щоб зарадити такому горю, було створено метрики Snowball Metrics – надійні, зрозумілі та загальноприйняті методи оцінки якості управління науково-дослідної діяльності установ сфери вищої освіти.

CAS Source Index (CASSI) Search Tool

Безкоштовний пошуковий інструмент CAS Source Index (CASSI) Search Tool, від Chemical Abstracts Service (CAS), створено для швидкого пошуку або перевірки назв журналів і скорочень у галузі хімії та суміжних дисциплін. CAS – один з підрозділів Американського хімічного товариства, який з 1907 року видає реферативний журнал Chemical Abstracts. Інструмент дозволяє проводити пошук за назвою, абревіатурою, CODEN, ISBN, або ISSN. 

Highly Cited Researchers 2014

Зіштовхнувся з проблемою – Як переконливо продемонструвати, що частота цитувань у різних наукових галузях інколи надто сильно різниться, а тому не варта перемішувати наукометричні показники вчених різних дисциплін, бо в результаті отримаємо пєтька прібори? Вирішив використати для цього відкритий ресурс Highly Cited Researchers 2014 від Thomson Reuters, що дозволяє переглянути списки найбільш цитованих вчених згідно Essential Science Indicators. 

Портал MERIL: дослідницька інфраструктура країн ЄС

Відкритий портал MERIL надає дослідникам та управлінцям зручний доступ до інформації про дослідницьку інфраструктуру країн Європейського Союзу. MERIL покликаний спростити вченим пошук та доступ до потрібних об'єктів, ресурсів, обладнання та послуг, підтримувати обмін досвідом та сприяти розвитку наукового партнерства по всій Європі. Водночас, портал допомагає управлінцям ЄС в оцінці стану та прийнятті оптимальних рішення щодо фінансування європейських науково-дослідних інфраструктур. 

Про популярність Current Contents

Валентина Маркусова переповіла цікаву історію про популярність Current Contents: У 1956 р. Юджин Гарфілд розпочав випускати перше в світі щотижневе сигнальне видання бібліографічної інформації Current Contents. Одного разу, біохімік Кембриджського університету, опублікував у журналі Analytical Biochemistry статтю, що описувала теорію модифікації білка. Коли до вченого розпочали надходити запити на відбиток статті, то через відмінності у написанні адреси в журнальній статті і в авторському покажчику Current Contents, вчений зміг легко встановити, хто дізнався про його роботу з журналу Analytical Biochemistry, а хто з Current Contents. Виявилося, що 2100 запитів надійшло від вчених, які переглядали Current Contents, і лише 350 запитів від учених, що читали Analytical Biochemistry.

Додаток Sci-Hub-Fy для Chrome

Колись давно вже згадував про сервіс Sci-Hub, що пропонує усім злиденним відкритий доступ до закритої наукової літератури. Робив я це дуже обережно та крадькома, щоб бува бібліотекарі не накинулись і не попалили сервіс. Товариш Алан Коста таким не заморочувався, а тому розробив додаток Sci-Hub-Fy, який можна безкоштовно завантажити в магазині Google Chrome. Працювати з додатком просто – інсталюєте його у свій веб-переглядач, переходите на сторінку наукового журналу і натискаєте на піктограму додатку.

Наша людина в Scopus

Помітив, що в міжнародній групі вчених, дослідників і бібліотекарів The Scopus Content Selection and Advisory Board (CSAB), яка приймає усі рішення щодо включення (або не включення) журналу в наукометричну базу в Scopus, нашу рідненьку галузь Library and Information Sciences курує дослідник, який водночас опікується і Agricultural and Biological Sciences. Вже було запідозрив, що бібліотекознавство дали як «навантаження» до сільського господарства та виявилось, що Воутер Геррітсма (Wouter Gerritsma), з Вагенінгенского університету, справді шанований дослідник у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук. 

Просуваємось у рейтингах Webometrics: ферми спам-посилань

Валєрій Полубояров: За допомогою спеціального програмного забезпечення на форумі публікується велика кількість повідомлень, що містять посилання на аналогічні повідомлення на інших форумах, а також посилання на сайт, позиції якого у видачі пошукових систем хочуть підвищити зловмисники. Як приклад, повідомлення на форумі Ульяновського державного технічного університету. У списку Pages для сайту цього вузу 14 з 20 сторінок з максимальною кількістю зворотних посилань – це повідомлення зі спам-посиланнями на форумі. Загальна кількість беклінків для цих 20 сторінок становить 111010, з них 13 365 – це зворотні посилання на повідомлення зі спам-посилань. 

Springer's Author Academy: як написати та опублікувати наукову роботу

Відомий видавець наукової літератури Springer пропонує серію безкоштовних онлайн-курсів Author Academy для авторів-науковців. Незалежно, чи хочете ви своєю публікацією допомогти людству краще зрозуміти природу Всесвіту, чи, можливо, вам просто потрібно опублікувати статтю для захисту кандидатської, Springer's Author Academy допоможе вам це зробити. Розпочинайте онлайн-навчання просто зараз і дізнайтесь: як підготувати рукопис та відправити його на розгляд, що таке рецензування, що таке Відкритий доступ ітд. Успішно складайте тести та отримуйте сертифікат про закінчення онлайн-курсів від Springer.

The Journal of Brief Ideas: журнал ідей

Потрібно багато років, щоб первинна наукова ідея переросла у повноцінну публікацію у рецензованому журналі топ-рівня. Відтак, замість того, щоб відразу принести користь, автори роками виношують свої ідеї, а в результаті – багато з них так і залишаються неопублікованими. Запобігти цьому покликаний новий The Journal of Brief Ideas – науковий журнал, що містить виключно короткі виклади (до 200 слів) наукових ідей. Усі ідеї опубліковані в журналі архівуються на Zenodo, тому вони завжди можуть бути легко знайдені та процитовані. Просто зараз здійсніть пошук ідей і перевірте, які з них перебувають у тренді. Щоб додати, чи підтримати ідею потрібно мати ORCID.

Українська бібліотечна енциклопедія

Національна парламентська бібліотека України реалізує науковий проект під назвою «Українська бібліотечна енциклопедія» (УБЕ). На сторінці проекту запевняють, що це перша спроба в історії вітчизняної бібліотечної галузі заявити про себе у формі систематизованого зводу концептуально організованих і апробованих відомостей. Поки в УБЕ ще порівняно мало статей, однак ви вже можете дізнатись багато нового про бібліотечну галузь. Для прикладу, розділ «Персоналії» відкрив мені з десяток нових імен та кілька несподіваних міждисциплінарних зв'язків. 

Stackly: для видавців і дослідників

Видавництво Стенфордського університету HighWire Press оголосило про запуск нового продукту Stackly – веб-інструмент для створення, організації, збереження наукових документів, підтримки та розвитку наукового співробітництва. Водночас, Stackly легко інтегрується з видавничими веб-сайтами і пропонує видавцям активний спосіб просування контенту та взаємодії з науковою спільнотою. Поки що, веб-інструмент нагадує мені черговий гібрид соцмережі з бібменеджером, однак потрібно спробувати. Продукт платний – від $1.99 на місяць. Доступна 30-денна пробна версія.

Міждисциплінарна мережа VIVO

Проект VIVO пропонує науковим та освітнім установам долучатися до створення семантичної павутини відкритих даних, яка дозволить швидко знаходити та переглядати інформацію про працівників, публікації, навчальні дисципліни ітд. Відкрита інформаційна хмара проекту заохочує до створення спеціальних додатків, таких як VIVOSearch, чи програма візуалізації інституційних партнерів. Поки що, мережу VIVO активно тестують 7 установ-партнерів.