Нові старі способи наповнення інституційних репозитаріїв

Джулі Келлі та Лінда Іллс пропонують невеличким науковим журналам переїздити на сторінки відкритих інституційних архівів, щоб мінімізувати власні видавничі витрати та збільшити свою читацьку аудиторію. Багато маленьких університетських видань зараз розміщено на ненадійних серверах, то ж вони сміло можуть випробувати потуги власних установ. Водночас, самі упорядники інституційних репозитаріїв, також, можуть вишукувати відповідні предметні галузі, які б відповідали профілю їх установ та запрошувати власників цих видань до розміщення публікацій на сторінках архіву. 

Lazy Scholar для Chrome

Для тих, хто хоче приборкати море бібліографічної інформації, але вперто лінується випробувати бібменеджери, існує ще один спосіб. Застосунок Lazy Scholar для веб-переглядача Chrome дозволяє користувачам легко знаходити відомості про наукові документи на веб-сторінках, при чому, відразу повідомляє про доступність повних текстів даних документів. Після встановлення застосунку в Chrome з’явиться рядок Lazy Scholar, який активізується, коли «бачить» наукову публікацію на сторінці. Також, рядок містить кілька додаткових прекрасних інструментів, серед яких: подібні документи, імпакт-фактор, цитування, коментарі, альметрікс… 

Google патенти та автомобілі без водіїв

У Google схоже серйозно перейнялися ідеєю масового впровадження автомобілів, для управління якими не потрібний водій – нещодавно компанія отримала патент, що описує спосіб зменшення травмування пішоходів під час ДТП. У патенті запропоновано покривати передню частину автівки спеціальною клейкою речовиною, яка б надійно приклеювала пішохода до машини, щоб запобігти його повторному травмуванню та не дозволити потрапити під колеса, чи під інші авто. Зверху клейкий шар захищатиме щось на подобі яєчної шкаралупи – різна дрібна мошкари не прилипатиме, зате клей спрацьовуватиме від ваги людського тіла. 

Elsevier купує SSRN

Видавничий гігант Elsevier придбав одне з найпопулярніших відкритих сховищ препринтів у галузях економіки, права та соціальних наук Social Science Research Network (SSRN). Аналітики стверджують, що такими нехитрими методами, як купівля спеціалізованої соцмережі, бібліографічного менеджера та сервера препринтів, Elsevier намагається залучити більше користувачів до використання комерційних продуктів компанії. 

Як викрали «Апостол»?

Володимир Попик заявив, що з відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського поцупили «Апостол» Івана Федорова. Кажуть, що вкрали не львівський «Апостол», який претендує на звання першої друкованої книги України, а московський, але від цього нелегше. Працівники Вернадки балакають, що пограбування «по-українськи» виглядало приблизно так: незнайомий дядько грізно представився, що він дуже серйозний перець зі Служби безпеки і для захисту Вітчизни йому вкрай потрібно попрацювати з безцінними стародруками. Пройдисвіту відразу створили якнайкращі умови для роботи, щоб бува не прогнівити якесь високе начальство, а він приспав увагу бібліотекарів, взяв «Апостола» під пахву і шукай вітра в полі. 

Що показуватиме національна наукометрична база?

Вже вкотре помічаю, що у вітчизняних наукових виданнях огляд літератури далеко не завжди містить згадки про авторів, які справді займаються подібною проблематикою. Дуже часто науковий доробок таких авторів, навпаки, ігнорують, а в статті згадуються зовсім інші люди, які досліджували або загальні проблеми, або проводили метааналіз, або, взагалі, невідомо чому потрапили у список використаної літератури. Крім того, подібні згадки супроводжуються не лаконічними та інформативними тезами хто що зробив для вирішення проблеми, а банальним «проблему досліджували 1, 2, 3, а також 4, 5, 6». 

Найбільш цитовані книги з галузі соціальних наук

Професор Лондонської школи економіки та політичних наук Еліот Грін (Elliott Green) визначив найбільш цитовані публікації з галузі соціальних наук згідно з даними Google Scholar. Цілком прогнозовано найцитованішою виявилась книга Томаса Куна «Структура наукових революцій». Пан Грін виділив кілька дисциплін – антропологія, економіка, освіта, географія, лінгвістика, менеджмент, філософія, політологія та психологія, і виявилось, що у ТОП-25 жодна з дисциплін не домінує над іншими, а перші 6 найбільш цитованих книг належать до різних дисциплін. Однак, якщо розширити перелік до ТОП-50, то економіка розпочинає переважати.

«Хижі» журнали на телеекранах

В 11-й серії американського телевізійного шоу «Adam Ruins Everything» знаменитий гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон, автор відомої витівки з «шоколадною дієтою», поділився рецептом створення фейкового дослідження, з подальшою його публікацією у «хижому» відкритому журналі і вірусним поширенням через неперебірливі ЗМІ. Згідно Боханнона процес створення добірної антинаукової страви складається з 4-ох етапів – берете кривий зразок, вибираємо лише ті результати, які вам потрібні, публікуєте їх у сумнівному журналі і випускаєте прес-реліз з гучними заголовками, щоб роздразнити журналістів. 

DOAJ видалив майже 3300 журналів

Редактори DOAJ нарешті успішно завершили процес реаплікації – усі журнали каталогу пройшли процес додаткової перевірки на відповідність оновленим суворішим критеріям DOAJ. Деякі журнали, що були включені в DOAJ, ніколи не оновлювали свої дані з моменти створення каталогу, то ж не дивно, що майже 3300 назв так і не змогли здолати reapplication. Вилучені журнали завжди зможуть подати повторну заявку на включення у DOAJ, а їх назви поки можна переглянути в окремому документі

Редагування профілів установ у Scopus та Web of Science Core Collection

Кажуть, що наше Міністерство науки та освіти знову дозріло до використання наукометричних даних у прийнятті важливих рішень. Якщо рішення «вимагати публікації» від конкретних науковців вже давно назріло, то масштабувати цей досвід на рівні установ, чи країн, не так просто, адже часто достовірність даних Scopus (чи SciVal) та Web of Scіence (чи InCites) викликає серйозні побоювання. Коли в публікації зазначено назву установи, яка хоч трішки відмінна від офіційної, то у нас є всі шанси, що подібна публікація не потрапить у загальну скарбничку установи. 

Journal Scholar Metrics: з турботою про гуманітаріїв

Бібліометричний інструмент Journal Scholar Metrics прагне оцінити продуктивність наукових журналів у галузях мистецтва, гуманітарних та соціальні наук шляхом підрахунку кількості їх цитувань згідно даних Google Scholar. Рейтинги розділено на тематичні категорії та підкатегорії, всередині яких можна проводити сортування за допомогою 6 наукометричних показників та країною-видавцем. Україна поки представлена лише 12 журналами, тому потрібно буде якось розповісти упорядникам Journal Scholar Metrics про нашу «Бібліометрику української науки»

Бібліографічний менеджер Colwiz

Настав час випробувати ще один бібліографічний менеджер для студентів та дослідників Colwiz. Сервіс розроблено вченими Оксфордського університету в березні 2013 року, і він, також, ніби пропонує усі функції, які повинен мати сучасний бібменеджер: створення бібліотеки, перегляд, пошук, коментування наукових документів ітд. Colwiz можна використовувати виключно онлайн, а можна й на десктопах, для різних операційних систем. Нові наукові публікації можна знайти за допомогою вбудованої пошукової системи, яка надає користувачам доступ до посилань з різних баз даних (зокрема WoS, Google Scholar, PubMed, Scopus). Водночас, існує більш знайоме усім вирішення із спеціальним застосунком для браузера, за допомогою якого також дуже зручно поповнювати свою бібліотеку.