Smithsonian Open Access: президент Лінкольн і скелет динозавра в 3D

Смітсонівський інститут запустив ініціативу Smithsonian Open Access і виклав приблизно 2,8 млн зображень під відкритою ліцензією CC0. Це означає, що можна безкоштовно переглядати, завантажувати, змінювати, поширювати увесь цей цифровий контент з будь-якою метою і без додаткового дозволу Smithsonian. Представлені об’єкти стосуються мистецтва, науки, історії, культури, техніки, дизайну – від портретів історичних американських діячів до 3D-моделей скелетів динозаврів. 

Фізики низьких темпеpатуp багато не буває

Продовжую розповідати про перли Scopus і чому кепсько, що українські міністерства сліпо покладаються на списки укладені іноземними експертами. Зізнавайтеся, ліниві автори, хто б з вас не хотів робити один сабміт, а отримувати відразу 2 скопусівські статті? Таке можливо! Щомісячний науковий журнал «Фізика низьких температур» видається Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України та одночасно англійською мовою Американським інститутом фізики під назвою «Low Temperature Physics». Чомусь експерти вирішили, що потрібно включити в базу відразу 2 версії одного видання – тож маємо в Scopus профіль «Low Temperature Physics» і профіль «Fizika Nizkikh Temperatur»

Wiadomosci Lekarskie: цо то таке?

Журнал «Wiadomosci Lekarskie» – беззаперечний лідер серед неукраїнських скопусівських журналів за кількістю публікацій українських авторів. Лише за 2018-2019 рр. журнал опублікував 545 робіт українських вчених! Цей журнал Сілезького медичного університету немає ні сайту, ні doi, як з гармати друкує медиків Польщі, проте примудрився пройти крізь сито експертів Scopus. І так само дивовижно «Wiadomosci Lekarskie» індексуються у Medline

Open Acess Helper для iOS та Safari

Щоразу, коли ви потрапляєте на сторінку з платним доступом до повного тексту публікації, додаток Open Acess Helper порівнює DOI конкретного документа з інформацією бази Unpaywall, що містить понад 23 мільйонів DOI документів з легальною відкритою копією. Програма безкоштовна, не відстежує ваші координати і не збирає статистику використання. Застосунок Open Acess Helper для iOS та Safari працює як і більшість подібних додатків, проте має й свої приємні особливості. 

Стережіться російського КБПР (комплексний бал публікаційної результативності)

Після вторгнення російських окупантів в Україну намагаюся не згадувати про жоден російський досвід. Проте, їхнє свіже нововведення щодо оцінки наукових досліджень цілком може передатися й нашим чиновникам, тому варто бути проінформованими. Російський МОН запровадив нову методику задля «забезпечення підвищення якості публікацій при збереженні темпів зростання їх кількості» згідно з якою для оцінки наукових результатів російських авторів та організацій буде застосовуватися КБПР (Комплексный Балл Публикационной Результативности). Російські чиновники ніби незадоволені, що вони зараз враховують загальну кількість статей, конференцій, монографій… і хочуть ділити бали за публікацію між усіма співавторами і між усіма афіляціями авторів, що вказані у конкретній роботі. Далі логіка закінчується. 

Дослідники, що публікують монографії є більш продуктивними

Згідно з результатами нового дослідження, польські вчені, що опублікували монографії, публікували й журнальні статті. При цьому, науковці, що опублікували хоча б одну монографію, виявились продуктивнішими за тих, хто не опублікував жодної. Водночас, виявилось, що польські автори монографій орієнтуються більше на регіональні видання. Монографія залишається основним каналом комунікації у суспільних та гуманітарних науках, проте висновки цього дослідження справедливі для поведінки польських науковців у всіх галузях. 

CORE Recommender: відкритість повинна окупатися

Вміст вашого інституційного репозитарію може стати більш доступним для світової спільноти за допомогою плагіну від CORE – найбільшого агрегатора відкритих наукових публікацій у світі. Спеціальний безкоштовний плагін для репозитаріїв, журнальних систем та веб-інтерфейсів CORE Recommender надає пропозиції щодо тематично пов’язаних документів з публікацією, яку зараз переглядає користувач. Особливість модулю – усі рекомендовані статті можна безперешкодно переглянути. 

Плата за публікацію у журналах відкритого доступу

Марцін Козак та Джеймс Хартлі колись дослідили понад 9000 відкритих журналів, що представлені в DOAJ, і виявили, що лише 28% журналів беруть плату за публікацію. Найбільше платних відкритих журналів видається у різних галузях медицини – 47%, а найменше в гуманітарних науках – 4% та мистецтвознавстві – 0%. В Україні мені найчастіше економісти допікають розповідями, що публікація статей у наукових журналах обов’язкова платна, але, як бачите, Козак і Хартлі отримали в галузі економіки – 23%, а бізнесі та менеджменті – 28% журналів, що беруть плату з авторів.