Замітка n-ої давності нинька стала неактуальною! Вкраїнський уряд не лише надавав ми грошенят за цей місяць, а й віддав боржок за місяць жовтень. Радості повні стелажі. А біля вашого банкомату було сьогодні свято?
Ланцюг знань
Випадково натрапив на таке стареньке відео. Відразу після перегляду хочеться нагадати - добрими ділами встелена дорога грішників до пекла. Мало того, що я не зрозумів навіщо людям стояти "шнурочком" з книжками в руках, то ще до цього і бібліотеки приплели, ненавмисно розділивши паперову книгу і електронну. Стереотипи в дії. Це для кого ми створюємо нові автоматизовані місця, надаємо доступ до світових наукових баз даних, оцифровуємо видання?..
Електронна бібліотека України
Києво-Могилянська Фундація Америки за фінансової підтримки інших амерікосів з ініціювала проект «Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України». Проект розраховано на 3 роки і планується долучити провідні університети кожного з регіонів України (поки їх 4 і ще 3 ВНЗ подали заявку). Як запевняють, «необхідною складовою проекту є створення Центрів знань у кожному університеті та, відповідно, створення соціальної наукової мережі Центрів Знань в Україні в цілому». На разі, на головній сторінці проекту «Електронна бібліотека України» (?) ми бачимо ще один пошуковик наукової літератури з англомовним меню та латиньською абеткою. Сорі, звичайно, але Ай саспект зет май лайбрарі нідс Сирилік.
Хіміки і банери
Подив! викликав у мене цей банер на е-сторінці ваківського «Журналу біоорганічної хімії» («Ukrainica Bioorganica Acta»). Не буду приховувати – подив сей був приємним.
Діти хочуть читати!
Mein Kampf. Читачам не видавати
Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала книгу Адольфа Гітлера "Mein Kampf" такою, що не відповідає українському законодавству. Виявляється, ця книга містить інформацію, що пропагує ідеологію фашизму (нацизму, расизму), розпалює національну та релігійну ворожнечу, принижує та ображає єврейську націю і інші нації за національними ознаками. Вибачте, але це ж Гітлер?! Пані та панове з комітету, ви раніше думали, що Гітлер писав про екологію?! Не спиняйтесь, відпрацьовуйте державні гроші: забороніть Салтикова-Щєдріна він ображав тих «кому на Русі жіть харашо», забороніть Ніцше – він ображав слабких і місцями німців, забороніть Джойса – він ображав ірландських патріотів і надто вільно трактував Тому Аквінського, забороніть Гегеля він виділяв Прусію і його просто важко читати, забороніть Шевченка він ображав російського царя і не завжди ладно висловлювавсь про поляків, забороніть Маркса він ображав капіталістів і взагалі він марксист… А з Вагнером що робити будемо?
World Digital Library
Для підтримки теплих міжнародних та міжкультурних взаємовідносин вже не перший день функціонує у тенетах World Digital Library. Світова цифрова бібліотека це – рукописи, карти, рідкісні книги (в pdf-форматі!), партитури, аудіо та відео файли, друковані видання, фотографії, архітектурні креслення… Доступна функція сортування за часом, місцем, типом, темою. Головне, матеріали можна безкоштовно скачати (на сторінці з описом об’єкту розміщено лінк для завантаження). Інформація представлена кількома мовами (рідненької нема). Також не забувайте, що для найкращого обсервування культурних пам’яток на даному ресурсі ваш браузер повинен підтримувати Javascript.
Про грип без дурнів
У зв'язку з пандемією грипу H1N1 (відомому ще як «свинячий грип») і стурбованістю піплів з цього приводу, EBSCO Publishing створив вільно доступний ресурс - EBSCO Publishing Influenza - Evidence-based Information Portal. Тут розміщена інформація з авторитетних медичних баз даних, яка призначена для того, щоб інформувати пацієнтів та членів їх сімей і представити інформацію лікарям, щоб допомогти їм з діагностикою та лікуванням H1N1. Ресурс щодня оновлюється новими матеріалами 17 мовами, у тому числі російською та польською… лише не українською.
ASIN
ASIN (Amazon Standard Identification Number) – ідентифікаційний номер товару, який використовується сервісом Amazon.com і його партнерами. Кожний товар на Amazon.com має свій номер ASIN. Для книг, які мають ISBN номер ASIN є однаковим з ISBN. Для книг без ISBN та усіх інших продуктів також приписується ASIN. За допомогою ASIN можна проводити пошук у базі даних Amazon.com. Головне не сплутати електрочайник з «Великим Гетсбі».
Принцип Пітера
Педагог д-р Лоуренс Пітер (на фото) і драматург Раймонд Хал автори кумедного і можливо справедливого принципу: В ієрархічній системі будь-який працівник піднімається до рівня своєї некомпетентності. Рушійна сила цього принципу – те що спрацювало раз, буде використовуватись доти, поки не стане причиною провалу. В результаті цього – працюють тільки працівники, які ще не піднялись до рівня власної некомпетентності і чим менше таких працівників, тим більше деградує система в якій вони працюють.
Закон Паркінсона
Британський історик Сирил Норткот Паркінсон у своїй сатиричній статті «Parkinson's Law» («The Economіst», 1955 р.) сформулював закон згідно з яким будь-яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час. На це є дві причини: а) чиновник прагне множити підлеглих б) чиновники створюють один одному роботу. Також «законами Паркінсона» називають закони й спостереження, похідні від основного закону. Особливо «цінний» для роботи бібліотек, наступний - Прогрес науки зворотньо пропорційний числу журналів.
Чому "опускаються руки"?
Пані Божена Ясковська вирішила довідатись – як сильно у польських бібліотекарів «горять очі до роботи»? Результати on-line опитування виявились кепськими: 72% стверджують, що їхні колеги вже «вигоріли», а 60% зізнались, що їм самим не подобається ця робота. Серед причин цього сумного стану речей найбільше голосів зібрали: ворожа атмосфера в колективі і малі заробітки. Найбільше розчарованих серед працівників, які обслуговують читачів. Цікаво, що серед можливих шляхів подолання цього явища на перших двох сходинках опинились – сприятлива атмосфера і мотивація, а з/п опинилася аж на третьому місці!
Чим пахне "брокгауз"?
Всі ми добре знаємо неповторний аромат старих книг. У США навіть змайстрували дезодорант з цим запахом. Проте, ніхто раніше не здогадався його дослідити. Як повідомляє дружній польський блоґ, вчений лондонського Університетського Коледжу Метью Стрліц проаналізував 72 зразки паперу XIX – XX ст. різних ґатунків і дійшов до висновку, що по запаху можна визначити не лише з чого вони виготовлені, а й вік цих книг і їх фізичний стан. Стрліц припускає, що в майбутньому можна буде створити прилад, який аналізуючи запах у фонді, повідомлятиме чи потребують книги реставрації.
Я буду-буду-буду шаманом вуду…
Якщо ви будете високо та гордо нести прапор бібліотеки, то може колись і ваш світлий образ стане прототипом… іграшки. Саме так пощастило відомому у США автору, літературному критику та бібліотекарю Ненсі Перл (клік на фото). Тільки от не розумію: хто гратиметься такою іграшкою? Сама пані Перл? Її підлеглі (потайки)? А ви, фігуркою котрого з колег хотіли б трохи побавитись?:)
Цей впливовий показник
Відбуваються у нас конференції, у тому числі і міжнародні. Тому доводилось чути, як виступають англомовні доповідачі. Відбувається це діло за допомоги перекладача, який як правило текст доповіді чує вперше. І от тут трапляється такий конфуз – усі «полігльоти» беруться перекладати «імпакт фактор»: цей впливовий показник… цей важливий показник… цей безсумнівно значущий показник… Думаєте, хоч хтось звернув увагу?!
Закон Бредфорда
Бібліотекар лондонського Science Museum Самуель Клемент Бредфорд роками спостерігав, як одна частина наукових журналів тихо-мирно стоять на полицях, а інші завжди «комусь потрібні». Це дозволило йому припустити, що в кожній галузі науки існує група журналів у яких друкуються найбільш цінні статті цієї галузі. Якщо організувати наукові журнали в порядку зменшення продуктивності статей з даної теми, то вони можуть бути розділені на ядро періодичних видань присвячених цьому питанню і кілька інших груп, зон, що містять таку ж кількість статей як ядро.
У ядро ввійдуть профільні журнали безпосередньо пов’язані з потрібною тематикою і їх кількість буде незначною, у другу зону потраплять журнали, які частово стосуються даної тематики і число журналів у третій зоні буде найбільшим, а їхня тематика найвіддаленіша. При однаковій кількості публікацій у зонах, кількість найменувань журналів зростає при переході від зони в зону в пропорції:
1:n:n²
Закон використовують для комплектування фонду бібліотек, а також у «глобальному вимирі» він знайшов своє відображення у щорічному списку імпакт-факторів Філадельфійського інституту наукової інформації.
Готичний шрифт. Старий швабах
Маю тут для вас абетку. Пам’ятаю як «наші німці» мучилися коли описували стару німецьку літературу: де «А», де «U» ітп. Викладу, а раптом комусь та й знадобиться.
Бібліотека і боротьба з грипом
Ось таке «ноу-хау» прибиральниць можна побачити при вході в НТБ «Львівська політехніка» (даруйте за якість фото). Намотане на клямки ганчір’я (попередньо вмочене у воду з хлором) прикрашає вхід у будівлю бібліотеки. Не зрозуміло, як саме такий винахід захищає від вірусу, але братися рукою за таку клямку чомусь зовсім не хочеться:)
Закон Лотки
Закон Лотки описує частоту публікації авторів в тій чи іншій галузі. Число авторів що публікують певне число статей є фіксованим до числа авторів однієї статті.
де X – число публікацій, Y – відносна частота авторів з публікацією, n і C – константи (n наближено рівне 2).Так на 100 авторів припадає одна стаття, 25 авторів сприяє виходу двох, 11 сприятимуть трьом, у випадку з 6-4 сприяє кожен. Ми бачимо загальне зниження продуктивності на тлі зростання чисельності авторів. Це співвідношення показує, що дехто з авторів робить значно більше ніж «середьостатистичний автор». Проте, слід пам’ятати, що даний закон не враховує всіх дій, а лише «кінцевий продукт виробництва».
SOLANUS живий!
Щорічний журнал SOLANUS (International Journal for Russian and East European Bibliographic, Library and Publishing Studies), що займаються всіма аспектами друкованого слова в Росії та Східній Європі, відновив свою діяльність. Якщо ви пишете статті про: історію друку чи видавничої справи, сучасний стан друкованих засобів масової інформації, бібліотечну справу, бібліографію, читачезнавство, або займаєтесь «мистецтвом книги» - то сміливо можете їх надсилати для публікації в SOLANUS.
Правило Парето (80 / 20)
Американський теоретик менеджменту Джозеф Мозес Юран (на фото) сформулював правило, згідно з яким: для багатьох явищ 80% наслідків спричинені 20% причин. Правило назване на честь італійського економіста та соціолога Вільфредо Парето, який аналізуючи статистичні дані доходів мешканців Італії за 1897 рік, прийшов до висновку, що 80 % власності у Італії належить 20% населення Італії. Цікаво, що згідно цього правила: зі всього бібліотечного штату працівників, насправді працює лише 20%...
Закон Бенфорда
Френк Бенфорд (Frank Albert Benford, Jr.) помітив:
що у будь-якій послідовності чисел, котрі описують динаміку якогось процесу чи множину якихось об’єктів, числа, які розпочинаються з одиниці (1), зустрічаються набагато частіше ніж решта.
Бенфорд стверджував, що приблизно кожне третє число в масиві починається з одиниці (таблиця для інших цифр). А відкрив він цей закон у бібліотеці, коли гортав таблицю лагорифмів – сторінки з лагорифмами чисел, які розпочинались з одиниці були більш «затерті». Ви до цього помічали, що калюж більше ніж озер?
Закон Зіпфа (Ціпфа)
Американський лінгвіст Джордж Зіпф (George Kingsley Zipf) дослідив такий статистичний феномен: Якщо всі слова мови (або просто великого тексту) розмістити в порядку спадання частоти їх використання, то частота n-го слова в такому списку виявиться приблизно обернено пропорційною його порядковому номеру n.
Наприклад, друге за частотою використання слово зустрічається приблизно в два рази менше, ніж перше, третє — в три рази менше, ніж перше, і т. д.
Лаконічне
Рився в архіві «Запитання-відповіді» і надибав такий от доказ чеховської талановитості модераторів цього ресурсу:
| Питання 397 | автор alla 21/10/2009 × 13:53 |
| Чи пройшов реєстрацію в Мінюсті наказ Міністерства культури і туризму "Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів" №321/0/16/-08 від 27.03.2008. Особливо цікавить пункт №16 про інвентирезацію бібл. фондів.Дякую. Ні. | |
Пан Бібліотекар денервується…
… Коли у сферу «наукових зацікавлень» серйозних дядь і тьоть потрапляють такі слова і словосполучення, як «кновледж» і «документні потоки». З тим англійським словечком зрозуміло: ще зі школи пам’ятаємо – «k» у слові «know» не читається. Чому тоді «knowledge» декотрі індивіди впевнено передають зі звуком «к»?
З «документальними» і «документними» важче. У словнику знаходимо ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ – який є документом, або який базується на документах. Слово ДОКУМЕНТНИЙ я взагалі не знаходжу, проте його використовують так само часто, як і перше. Хтось підкаже чому?
Не для абдеритів
Як слушно зауважили у коментарях до попередньої замітки, потрібно ще сказати кілька слів – Для чого ми читаємо блоґи? «Метафізика» Арістотеля розпочинається словами: «Всі люди від своєї природи прагнуть знань». Знання (часами дуже суб’єктивні, але від цього не менш цінні) можна отримати і з блоґів.
Так, є багацько різно-наповнених офіційних сайтів бібліотек. Проте, вони часто настільки «офіційні», що годі на цих сторінках знайти якусь практичну інфу. Плюс – величезні «бюрократичні перепони». Лиш уявіть, як при сучасній «українській бібліотечній комунікації», рядовому бійцю відділу комплектування бібліотеки А зконтактуватися з таким ж працівником бібліотеки Б? А так читаєш… О! Так він тим самим, що і я займається…
Функції блоґування
Припасував загальні функції блоґування до бібліотеки і ось що отримав:
Комунікативна функція – полягає у тому, що блоґ дозволяє віртуально спілкуватися з людьми. Можна знайти автора думки якого є цікавими, або читачів, яких зацікавлять ваші думки. Таким чином може відбуватися обмін, обговорення, порівняння фахової інформації.
Функція самопрезентації – дозволяє соціуму довідатись про автора. Блоґування дозволяє заявити про себе, при цьому уникаючи різноманітних бюрократичних обмежень. При не достатньому фінансуванні блоґ може бути повноцінною заміною веб-сайту, який вимагає піклування спеціалістів.
Блоґ, як розвага – це просто весело. Віртуальні дебати, суперечки… є надзвичайно веселими для багатьох користувачів. Якісь цікаві, кумедні випадки з життя бібліотеки цілком достойні того, щоб про них стало відомо широкому загалу.
Функція утримування соціальних зв’язків – можна втратити контакт з колегами, друзями… блоґ допоможе не тільки підтримувати контакт, а і краще пізнати свого колегу. Також можна створити команду, яка у рамках блоґу буде розробляти певну проблему.
Функція мемуарів – «щоб не забути, нічого важливого». Часто, просто не має часу зайнятися якоюсь справою. Викладаєте думки що назбирались у блозі і тепер у будь-який час повернетесь «більш масштабно» до цієї проблеми в майбутньому.
Функція саморозвитку, або рефлексії – опублікування замітки вимагає від автора точно висловлювати свої думки, слідкувати за новинами, не припускатися помилок… Це дозволяє створити автору образ до якого він прагне і з часом втілити його у життя.
Психотерапевтична функція – блоґ дозволяє поділитися зі своїми емоціями з оточуючими. Професійні переживання бібліотекаря дуже часто може зрозуміти лише бібліотекар.
Не пивом єдиним
Як повідомляє novate.ru, в одному з депресивних районів німецького міста Магдебург, група дизайнерів «KARO» побудовали «бібліотеку просто неба», зі старих дошок та використаних ящиків з-під пива. В бібліотеці є кілька полиць книг та журналів, дошка для оголошень, а сама бібліотека стала улюбленим місцем зустрічей мешканців цього району. Цікаво, як довго протрималась би в нас подібна бібліотека?
Бібліотеки і блогосфера
Якщо взяти кількість наукових, сільських, районних, вузівських, міських, обласних, шкільних, заводських… бібліотек помножити на кількість працівників цих бібліотек, то отримаємо число, яке більше за населення країн-карликів. Якщо візьмемо і перерахуємо скільки українських бібліотечних блоґів представлено в тенетах – вистачить пальців рук.
Хтось скаже – А що кожний бібліотекар повинен вести блоґ? Звісно ні. Але щоб їх було настільки мало?! Я визнаю, що комусь достатньо клопотів і без блоґу; я можу погодитись, що для когось така форма не є прийнятною, є непотрібною. Але також погодьтесь, що швидше за все, якась частина наших колег – терпіти не може «цю роботу».
Проте мені хочеться вірити, що основна частина бібліотекарів (і це у 2009 році!) ще не знає, не зацінила і не розуміє для чого існують «ті блоги». Вирішив спробувати це якось виправити. Та насамперед:
Прошу не звертати увагу на «ранній вік» мого блоґу (це не перший мій блоґ).
Прошу не писати дурниць про «середній вік бібліотекарів», оскільки: є і молоді працівники + серед блоґерів є мільйони людей, які вже вибавили внуків.
Прошу українських блоґерів (і не лише бібліотекарів) відгукнутись, долучитись, до моїх «потугів» і разом ми змінемо ситуацію на краще.
P.S. +Дуже цікаво би було почути думку інших.
Рукописи не горять
Бібліотека Вернадського сканує свій генеральний алфавітний каталог і потрошку виставляє його у тенетах. Поки що дійшли до букви «Й». Багато там друкованих карток, але попадаються і рукописні. Пригадую, сам не так давно сидів за перевіркою фонду і дублював зіпсовані картки, старанно виводячи свої каракулі. Ой лишенько буде, якщо і ці картки хтось з часом у тирнеті виставить). От тільки цікаво, а перенабрати не легше?
