LIBRARIA: е-архів української періодики

Електронний архів української періодики LIBRARIA містить великий масив історичної преси, а також наукових і літературно-художніх серійних видань. Архів містить вже майже півмільйона сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, ідиш, кримськотатарською та російською мовами, які видавалися у різних регіонах України переважно в 20–40-х роках ХХ ст. Для перегляду доступні не лише самі зображення, але (увага!) розпізнані тексти видань з інтерактивним змістом кожного числа. Ресурс пропонує морфологічний повнотекстовий пошук, а також звичний пошук за назвами, географією, хронологією, окремо можна проводити пошук за заголовками статей та ілюстрацій. 

Research Stash: для STEM дослідників і не тільки

Колекція наукових онлайн-інструментів Research Stash покликана допомагати STEM-вченим з їхніми дослідженнями. Веб-сайт складається з 8 логічних розділів, кожен з яких містить переліки відповідних ресурсів: Створення презентацій (Presentation), Інструменти альтметрікс (Altmetrics), Пошук літератури (Literature Mining), Представлення результатів (Publish), Написання статей (Writing), Управління проектами (Bench work), Пошук партнерів (Collaboration), Соціальні мережі (Social Networking). 

Unpaywall: не плати за вже відкрите

Команда Impactstory представила Unpaywall – новий застосунок для веб-переглядачів Chrome і Firefox, що дозволяє користувачам швидко та легально завантажувати повні тексти наукових робіт. Застосунок вже можна встановити, але офіційний запуск очікується у квітні. База Unpaywall містить інформацію про понад 10 мільйонів статей у відкритому доступі. Якщо ви зайшли на сторінку статті і бачите зелену закладку Unpaywall – тицяєте і відразу отримуєте повний текст. 

Пов'язані документи в Mendeley

Хочу поділитися одним простим способом пошуку потрібної наукової інформації за допомогою функції «Пов'язані документи» у бібменеджері Mendeley. Обираєте у власній бібліотеці потрібний запис натискаєте на кнопку головного меню Related, або клік правою клавішею миші + Related Documents, і ви отримаєте перелік пов’язаних документів. До того ж, можна обирати не один запис, а відразу цілу папку – двигунець Mendeley хутко проаналізує метадані документів папки і запропонує логічний набір пов’язаних документів. 

Нові вимоги до оформлення дисертації: LaTeX, APA та Elsevier Style

З’явилися нові вимоги до оформлення дисертацій і тепер вже жоден бібліотекар не заважатиме науковому прогресу людства, адже таджицький стандарт більше нам не указ: «Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку 3 до цих Вимог». 

PKP Index: відкрита база статей, книг і конференцій

База PKP Index швидко зростає і вже містить майже 300000 записів з понад 1000 джерел. Будь-хто може представити свої журнали, матеріали конференцій та монографії у PKP Index. Для цього потрібно лише використовувати один з продуктів від Public Knowledge Project – Open Journal Systems, Open Conference Systems, або Open Monograph Press. В Україні дуже популярна платформа OJS, але підозрюю, що ще далеко не всі вітчизняні журнали представлені в базі, тому – реєструйтесь

Копірайт і ResearchGate

Вчені все частіше використовують соціальну мережу науковців ResearchGate для представлення повних текстів своїх робіт у відкритому доступі. Хамід Р. Джамалі вирішив перевірити чи зважають при цьому користувачі ResearchGate на права видавців. Аналіз півтисячі випадково обраних статей з англійських журналів показав, що у більшості випадків самоархівування наукових робіт на ResearchGate було несумісним з політикою видавця. Як правило, у 97,5% випадках таких порушень, автори завантажували у відкритий доступ PDF-файл видавця – опубліковану версію роботи. 

Спрощення механізму присвоєння вчених звань

З’явився монівський наказ «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». У порівнянні з попередньої версією вимоги суттєво знизились – тепер для присвоєння вченого звання професора достатньо мати 2 публікації у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, а для присвоєння вченого звання доцента, або старшого дослідника достатньо й 1 такої публікації. 

Доктрина інформаційної безпеки України

Президент Петро Порошенко 25 лютого підписав указ №47/2017 і затвердив Доктрину інформаційної безпеки України, яка визначає національні інтереси України в інформаційній сфері, загрози їх реалізації, напрями і пріоритети державної політики в інформаційній сфері. Серед пріоритетів, які безпосередньо стосуються роботи бібліотек – підтримка вітчизняної книговидавничої справи, зокрема перекладів іноземних творів, забезпечення ними навчальних закладів і бібліотек, а також надання рівних можливостей доступу кожному громадянину до інформаційних ресурсів мережі Інтернет. 

Міністерство глузує: сумарна продуктивність університетів

Маємо чергову порцію комедійних даних від Міністерства освіти та науки України: «У 2016 році ВНЗ, що належать до сфери управління МОН, отримали 4526 охоронних документів (з них 890 на винахід, 12 за кордоном), продали 55 ліцензій, видали 1851 монографію, опублікували 8206 статей у наукометричних базах даних Skopus та Web of science, отримали понад 144 тис. цитувань у міжнародних наукометричних базах, підготували понад 100 тисяч публікацій у фахових виданнях». Розумію, що багатьох з вас більше цікавить, коли вже в МОН навчаться правильно писати Scopus, але давайте прискіпливіше поглянемо й на самі цифри.