skip to main |
skip to sidebar
Серед стареньких нагонів редакторів PLoS Medicine на імпакт-фактори журналів (повільно підраховуються, нічого не говорять про окрему статтю, видавці забавляються зі знаменником) вичитав
також твердження, що оглядові статті
отримують значно більше цитувань, ніж статті, що містять результати досліджень. Умоглядно це схоже на правду, здалось би перевірити. Поринаємо у нашу вітчизняну бібліотекознавчу періодику... а тут оглядова на оглядовій. Чи я не правий?
Програма
«Бібліоміст» у партнерстві з центральною і місцевою владою проводить масштабну кампанію «Сучасна бібліотека»:
інформування громадськості про нові можливості, які відтепер надають
модернізовані бібліотеки. Ініціативу підтримують районні, міські, обласні
адміністрації, надаючи дозволи на безкоштовне розміщення інформаційних
матеріалів на зовнішніх носіях.
Андрєй Ростовцев: «Процвітаюча західнонімецька лабораторія DESY (Гамбург) вирішила допомогти вченим з невеличкого фізичного інституту, що розташовувався у східному Берліні. Неважко здогадатися, що молодому капіталізму на сході було в той час не до науки і Берлінський інститут знаходився у вкрай скрутному становищі. Для того, щоб зрозуміти, чи зможе невеликий Берлінський інститут інтегруватися у велику національну лабораторію, запросили експертів-соціологів. Яке ж було здивування, коли ці експерти порекомендували в першу чергу звернути увагу на громадські місця в Берлінському інституті, а саме на точність годинників і стан туалетів. Виявилося, що годинники ще йшли з німецькою точністю, а туалети доглядалося з німецькою акуратністю. З тих пір Берлінський інститут став повноправною філією лабораторії DESY і тепер він відомий як світовий науковий центр».
Ви переконані, що дослідження і знання такі ж важливі для людства, як повітря, вода, хліб, чи свобода?! Тоді ви вже мабуть знаєте про веб-сервіс Peer Evaluation, створений для надання відкритого доступу до первинних результатів досліджень, робочих документів, статей з метою проведення незалежного рецензування.
Пригадуєте, якось розповідав про онлайн-можливості оформлення бібліографічного списку літератури. Виявилось, що апетити голодного php-студента не співпадають з можливостями рядового бібліотекаря, тому з аналогічним вітчизняним інструментом потрібно трішки зачекати. Поки пропоную використовувати безкоштовну програму для управління бібліографічною інформацією – Mendeley. Не буду зайвий раз переконувати, що без Mendeley (або Zotero) у XXI столітті – життя не життя, сам поки не обріс документами – не вірив.
Марія Юдкевич: Згідно опитування працівників російських університетів – приблизно 40% респондентів виклали минулого року $30-800 за публікацію своїх наукових робіт (третина з них >$150). Мотив – публікації необхідні для просування по службі, продовження контракту, отримання бонусів до зарплати. При цьому, багато журналів взагалі не перевіряють якість цих досліджень, а публікують усі матеріали, що подано в належній формі + квитанція. Як результат – публікації часто є лише засобом для написання звітів, а не механізмом наукової комунікації, промоції нових ідей, чи мірилом наукової успішності.
Medical Heritage Library (MHL) – спільний онлайн-проект провідних медичних бібліотек світу, що забезпечує вільний безперешкодний доступ до якісних історичних документів з медицини. Колекція доступна через Internet Archive, постійно поповнюється новими рідкісними книгами (+10000). Читачі та дослідники зможуть більше дізнатися про розвиток медицини і суспільства, краще зрозуміти світ у якому ми живемо. Документи можна переглядати онлайн, або зберегти у вибраному форматі.
Якщо бажаєте дізнатись про найновіші дослідження, що жваво обговорюються вашими колегами, або кортить поглянути, як відреагували тенета на вашу публікацію, то скористайтесь веб-ресурсом Altmetric, який невпинно спостерігає за вебом у пошуках будь-яких згадок про наукові статті. Якщо хтось цвірінькав, постив, згадував у ЗМІ вашу статтю, то (можливо) в Altmetric про це знають.
Підгледів у The initiative for NORDIC PUBLIC LIBRARIES 2.0 простесеньку конструкцію виставкової вітрини. Дивимось на фото: лист будівельного картону, кольорова мотузка і кілька дірок. Можна ще наклеїти малюнок, або логотип бібліотеки, а самі вітрини приладнати до бокових стінок стелажів. Якщо у когось подібне вже давно працює – вишліть фотку.
Трансформація бібліотек триває і разом зі зміною завдань, місій, послуг змінюється зовнішній вигляд бібліотечних приміщень. Щорічний огляд Library Design Showcase 2012 знайомить нас з найкращими архітектурними та дизайнерськими рішеннями бібліотек США.
Відкрив для себе чеський журнал ProInflow. Мова схожа на польську, читати можна… Для більш тісного першого знайомства пропоную кавалок статті Ольги Бєрнатової (Olga Biernátová) «Більш не боюсь маркетингу в бібліотеці», у якій наївна молода бібліотекарка, яка тільки-но почала займатися маркетингом і PR в університетській бібліотеці, ділиться своїми думками та ідеями.
До 5-річчя запуску Springer eBook Collection, видавець поділився прогнозом для бібліотекарів на наступну п’ятирічку. Сядьте гарненько у купочці і слухайте: - Е-книги будуть і надалі розвиватися, щоб включити більше функціоналу, який традиційний друк не може собі дозволити.
- Видавці, агрегатори та бібліотекарі спільно працюватимуть над стандартами: метаданих, статистики використання та інтерфейсів.
- Бібліотекарі очікуватимуть від видавців і агрегаторів доставку інформації у форматах придатних для планшетів, електронних книг та інших мобільних пристроїв, що ставатимуть дедалі популярнішими.
Корпорація Thomson Reuters відома українським бібліотекарям передусім як власник бази даних Thomson Reuters (ISI) Web of Knowledge, з якою корпорація не поспішає ділитися за маленькі гроші. Однак, у Thomson Reuters є ще і кільканадцять гідних безкоштовних наукових ресурсів про які теж неварта забувати.
Схоже відтепер НБУВ тішитиме нас також і рейтингами укладеними згідно показників Web of Science. Подано базові наукометричні показники WOS для 100 науковців – працівників українських установ (враховані дані про місця роботи, зазначені у публікаціях останнього року). Рейтинг упорядковано за h-індексом WOS, а в його межах за кількістю цитувань у WOS. У даному рейтингу, на відміну від рейтингу за показниками Scopus, наведені загальні h-індекси вчених (без виключення самоцитування).
The Coalmining History Resource Centre – найбільший британський веб-сайт про історію вугільної промисловості. База даних містить інформацію про понад 164.000 аварій і смертей зареєстрованих на шахтах Великобританії. Інформацію зібрано Яном Уінстенлі (Ian Winstanley). У 2008 році сайт було придбано компанією Raleys Solicitors, яка вже понад 100 років надає юридичну підтримку родинам шахтарів, що загинули, або отримали важкі ушкодження у шахтах. Це пам'ятник усім тим тим, хто заплатив найвищу ціну за вугілля. Ціну ж українського вугілля ми поки можемо дізнатися лише з рейтингу журналу Forbes.
Портал OldMapsOnline – новий онлайн-інструмент для пошуку старовинних мап. Вводимо запит (або тицяємо мапу), виставляємо обмеження у часі, дивимось результати у правій колонці, що містять пряме посилання на сайт партнера проекту. Кожен з нас може легко долучитися до розбудови OldMapsOnline... щоправда, не пригадую мап на сайтах українських бібліотек.
Ігорь Стаднік: «Позиції двох російських університетів за параметром Size (розмір сайту) виявилися у світовому рейтингу вищими, ніж у МДУ – визнаного національного лідера. У МДУ – 638 місце в світі, у цих двох вузів – 16 і 22. Обидва вузи – стовпи нашої науки, але суто фізично не можуть рівнятися з таким величезним організмом, як МДУ. Ще дивнішим є те, що один з них за розміром сайту виявився, згідно рейтингу, вище за Стенфордський університет, і обидва – на багато вище за сайт найбільшого в Японії Токійського університету».
