Про головне

«Олександр Мірзаян говорив про Слово, про Поезію, про те, що світ організований за пісенно-поетичним принципом... «Інформаційний простір до цілого може привести лише поезія»... Моя колега після лекції зітхнула: «Все. Саме головне на цій конференції я дізналась».

Иванова Е. Отчет о конференции «Крым-2010» с эпиграфом, комментариями и послесловием.

На роботу – як на свято

«Jobs Rated Report» шляхом оцінки робочого середовища, рівня заробітку, попиту на професію, фізичних навантажень, уклав рейтинг найменш стресових професій 2010 року. Переможцем виявилась професія – майстер музичних інструментів. Бібліотекарям, у цьому переліку «найменш», дістався 7-мий рядок.

Це вам не коники...

У 2009 році аспірант Філіп Девіс (Philip Davis) разом з Кентом Андерсеном (Kent Anderson) за допомогою комп’ютерної програми змайстрували наукову роботу- фальшивку і заслали її у ВД-журнал «The Open Information Science Journal». Автори підробки прозоро натякнули редакції про якість надісланого, написавши, що представляють «Centre for Research in Applied Phrenology» (акронім CRAP = лайно). Незважаючи на те, що усі матеріали нібито рецензуються, після сплати $ 800 за публікацію матеріал було прийнято. Закінчилась витівка звільненням головного редактора.

Federacja Bibliotek Cyfrowych (FBC)

Один з етапів розбудови мережі електронних бібліотек та репозитаріїв Польщі, сервіс Federacja Bibliotek Cyfrowych (FBC), являє собою набір нет-послуг на базі цифрових ресурсів польських електронних бібліотек та репозитаріїв, що працюють у мережі Pionier. Місія сервісу: полегшення експлуатації ресурсів польських електронних бібліотек та сховищ, підвищення прозорості та розповсюдження ресурсів польських електронних бібліотек та репозитаріїв у мережі Інтернет, надання інтернет-користувачам передових мережевих послуг.

Dryad

Міжнародний репозитарій Dryad містить рецензовані статті з фундаментальних і прикладних біологічних наук. Регулюється консорціумом журналів, які спільно сприяють архівуванню і забезпеченню постійного доступу. Станом на 25 березня 2011, Dryad містить 547 пакетів даних та 1357 файлів даних опублікованих у 63 журналах.

Oregon Digital Library Project

Бібліотеки штату Орегон (США) останніми роками старанно попрацювали над оцифруванням своїх фондів. Щоб спростити доступ до цих унікальних матеріалів реалізовано – Oregon Digital Library Project. Нові колекції постійно додаються, на разі доступно приблизно 500000 матеріалів.

Комплексний інформаційно-бібліографічний сервіс НБУВ

Поки одні бібліотекарі засвоюють ази комп’ютерної грамотності і техніку кантування, у країні справно працює комплексний інформаційно-бібліографічний сервіс    Національної   бібліотеки   України ім. Вернадського. 
На сьогодні він об’єднує: Електронний каталог НБУВ, Віртуальну бібліографічну довідку, Юридичні інформаційні ресурси, Інформаційні ресурси Інтернет та Політематичне зібрання електронних інформаційних ресурсів. Нічого не забув?

Вражають темпи наповнення останнього: лише за березень ц.р. у нових надходженнях знайдено 660 документів = повнотекстових, вільнодоступних! наукових видань, монографій, довідників, енциклопедій, словників, підручників, методичних посібників. З такими обертами біля пунктів книговидачі скоро може стати зовсім порожньо.

Конкурс бібліоблоґів: авторам на екваторі

Мляво, але впевнено крокує Уанетом конкурс бібліотечних блоґів. Обмаль персональних блоґів, тотальна більшість представляють бібліотеку (підрозділ). Переважно всі зробили ставку на інформування читачів про минулі-майбутні події, тішить, що при цьому жваво використовують мультимедійні матеріали.

Кесарю – кесареве

За результатами дослідження сприйняття студентами Кентського державного університету технологій Web 2.0 в академічній бібліотеці*: Студенти встановлюють чіткі межі між освітніми і соціальними ресурсами Мережі, вони не використовують для освітніх цілей сайти, приміром такі як Facebook, і не розглядають їх, як місце, де можна отримати допомогу в проведенні досліджень.

Брендінг бібліотеки

Дослідники часто говорять, що вони не використовують бібліотеку своєї установи, хоча насправді вони користуються її послугами... Сьогодні у вчених значно менше розуміння сутності бібліотеки, ніж у ті часи, коли вони були змушені регулярно, фізично відвідувати бібліотеку. Часто придбаний бібліотекою контент, або послуги, якими користуються вчені зі своїх комп'ютерів, сприймається такими, що надходить від самої установи, а не від бібліотеки (Sheridan Brown and Alma Swan «Researchers’ Use of Academic Libraries and their Services»).

«Живі» документи

Зрозуміло, що в онлайнові документи автори наукових робіт можуть вносити правки. При масовому використанні такої практики електронні наукові статті отримують статус «живих» документів (або «liquid publication»). З публікації Сергея Парінова виділив такий момент – Вчений у відповідь на критику, або з власної ініціативи, замість того, щоб писати нову роботу, може внести зміни у вже депоновану роботу, при цьому може змінитися (або взагалі зникнути) об’єкт цитування. Прямолінійне вирішення цієї проблеми – заборона на внесення правок у депоновані роботи, автоматично позбавляє нас переваг Мережі.

Knihomil

У матеріалі Gazeta Wyborcza польський автор бідкається: у чехів є слово «knihomil», якому немає польського відповідника. Слово це, на думку автора, підкреслює роль книги у чеській культурі, і можливо саме тому чехи є однією з найбільш читаючих націй в Європі. Цікаво, що у нас є слово «книголюб», але читаємо ми менше за поляків. 

AuthorMapper

AuthorMapper від Springer – онлайн-інструмент для візуалізації наукових досліджень, проводить пошук в Springer Journals і Springer Books та прив’язує наукові роботи до світової мапи. Запевняють, що це дозволяє дослідити моделі наукових досліджень, виявити історичні тенденції, знайти інших експертів у своїй галузі. Простий інтерфейс, доступні зручні інструменти для фільтрації результатів. Позначки на мапі: колір паяциків означає кількість опублікованих статей (чим гарячіше, тим більше), а група паяциків озн. багато дослідників. 

Ігри на попелищі

До написання цього посту мене підштовхнула стаття Наталії Грабар «Комунікативні властивості гри в процесі взаємодії з читачами в бібліотеці ВНЗ» (ВКП. – 2011. – №1. – С. 14-17.), у якій сказано: «Бібліотека є організатором, консультантом, учасником ігор у виші... Ігрові елементи все активніше включаються в традиційні літературні вечори, диспути і конференції». У що ж ми граємось?

scHolar index

Scholar Index – безкоштовний сервіс для пошуку в Google Scholar і  для  розрахунку H-індексу та інших показників. Користуватись просто – введіть прізвище автора. Оскільки Google не видає >1000 результатів для будь-якого запиту, в деяких випадках оцінка може бути частковою. Даний сервіс створений швидше для противників, ніж для апологетів наукометричних показників – оцінки одного і того ж автора за різними index-версіями часто аж надто сильно різняться. 

«Просто вы дверь перепутали, улицу, город и ВЕК»

Звідси.

DjVu у відкритих архівах

Зацікавив мене електронний архів Харківського національного університету радіоелектроніки. На відміну від своїх земляків-репозитаріїв ХНУ Каразіна і ХНАМГ, електронний архів ХНУРЕ не потрапив у світовий рейтинг репозитаріїв. Причини різні, серед них є і оригінальна – багато документів архіву представлені у форматі DjVu.
Згідно методології до rich files іспанці відносять лише pdf-файли. DjVu розроблене спеціально для зберігання відсканованих документів (книг, журналів, рукописів...), відповідно – використовувати цей формат у електронних архівах можна, однак, яка б цінна інформація не містилась у DjVu-файлах на rich files для рейтингу це ніяк не вплине. Такі ось справи, малята.    

Конкурс на «Найкращий науковий блог»

Соціальна мережа «Українські науковці у світі» вирішила не відставати у сфері промотування наукового блоґінґу і оголосила конкурс на «Найкращий науковий блог», який ведеться або в самій мережі, або учасником мережі на будь-якій безкоштовній, або платній платформі. Переможець отримає цінний приз, а вартісні блоги потраплять у список партнерів. Номінувати блоґи, можна або в коментарях, або надіславши на них посилання за адресою uascientist@i.ua.

ResearchBlogging

ResearchBlogging.org – система для виявлення найкращих постів про рецензовані наукові дослідження. Оскільки багато блоґів поєднують серйозні повідомлення з особистими і легковажними, ResearchBlogging пропонує спосіб фільтрації постів, відбираючи лише повідомлення про дослідження, які часто написані експертами в своїх областях. Як це працює? Блоґери реєструються на сайті, пишуть повідомлення, що відповідає вимогам, правильно форматують текст, отримують код, вставляють його в пост, після чого агрегатор знаходить це повідомлення і воно потрапляє на головну сторінку ResearchBlogging. 

«Я спросил тебя: – Зачем идете в горы вы?»

УБА в Славську (звідси).

Scholarometer

Scholarometer – один з багатьох веб-додатків для аналізу цитат, що використовує дані Google Scholar. Вже звичний набір можливостей: використання логічних операторів, перегляд історії пошуків, фільтрація, сортування результатів, експортування бібліографічних даних etc. Scholarometer дозволяє обчислити h-index, g-index, Schreiber's hm index, а також новий універсальний h-index hf, запропонований Radicchi, Fortunato і Castellano.

До конкурсу бібліотечних блоґів

Розпочався конкурс бібліотечних блоґів. Проводить IREX, в рамках програми «Бібліоміст», за підтримки Microsoft в Україні. Як ви вже могли дізнатись на автобані – мене запрошено до складу гекспертів. Озираючись на критерії оприлюднені на сайті Бібліоміст, розповім на що в першу чергу звертатиму увагу.

Only the first 2,000 records can be viewed

Якесь чудернацьке повідомлення видає мені Scopus: «За вашим запитом знайдено 3254 записів. Тільки перші 2000 записів можна переглянути. Змініть порядок сортування ваших результатів, щоб дізнатися більше про результати вашого пошуку». Дивлюсь у довідку – справді пишеться про таке. Для чого це зроблено і як цим тепер користуватись? 

Про електронну версію

Історія така: отримали ми якось електронну версію російських РЖ. Ахтунг, ахтунг, прибігають з ч/з: вставляємо диск, а нічого не відбувається! Приходжу, бачу в них стоїть негрософт. Відразу ж пробую на комп’ютері з вікнами – усе працює. Оглянув коробку – жодних вимог. Лише в readme таки вичитав: ...работает под управлением Windows-95 и выше. У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 приписано вказувати системні вимоги. Наукових видань це не стосується? 

Розвиток міжкультурних зв'язків бібліотек країн СНД: результати конкурсу

Закінчився конкурс «Розвиток міжкультурних зв'язків бібліотек країн СНД». Проаналізувавши запропоновані проекти, журі визначило переможцем проект «Історія малих міст України», представлений Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В. Г. Заболотного. Як на мене, то зі всіх запропонованих проектів до «міжкультурних» і «країн СНД» мав відношення лише проект НБУВ «Бібліотечна періодика країн СНД».

ViFaOst: Віртуальна Бібліотека Східної Європи

ViFaOst – міждисциплінарний портал по країнах та регіонах Східної Європи, що пропонує вченим і просто зацікавленим найрізноманітніші матеріали по східноєвропейським дослідженням. Детальні пошукові функції дають безкоштовний доступ до наукової інформації з історії, мов, літератури, політики і культури країн і регіонів Східної та Південно-Східної Європи. Уся розміщена на сайті інформація є суворо науковою та каталогізована відповідно до міжнародних бібліотечних стандартів.

WILD

У рамках проекту WILD, яким опікується Смітсонівський інститут, у Мережі відтепер стали доступними понад 2000 фотографій рідкісних тварин. Світлини зроблено за допомогою спеціальних автоматичних камер з детекторами руху, розміщених у місцях проживання живих істот, які ховаються від людини. Проект WILD є частиною програми, мета якої – зробити доступними для публіки якомога більше матеріалів досліджень, що проводять в інституті. А над чим париться ваш інститут?