Інструмент Gecko створено, щоб зарадити науковцям з пошуком потрібних документів та допомогти краще зрозуміти дослідницький ландшафт певної галузі. Давайте пригадаємо два умовні шляхи інформаційного пошуку: «червоні ягоди», коли ми рухаємося інформаційним масивом та збираємо, що нас цікавить, і «вирощування перлини», коли ми розпочинаємо з факту-піщинки, а потім нарощуємо навколо нього все більше і більше потрібної інформації.
Gecko побудовано за принципом «вирощування» і інструмент використовує таке поняття, як Seed Papers. Терміни seed journals і seed articles можна часто зустріти в наукометричній літературі, або в дослідженнях, що пов’язані з розробкою інформаційно-пошукових систем, проте поки не знаходжу українського відповідника. Який перекладемо термін? Ядрова стаття, стаття-зерня, стаття-насінина, стаття-осердя?..
Gecko побудовано за принципом «вирощування» і інструмент використовує таке поняття, як Seed Papers. Терміни seed journals і seed articles можна часто зустріти в наукометричній літературі, або в дослідженнях, що пов’язані з розробкою інформаційно-пошукових систем, проте поки не знаходжу українського відповідника. Який перекладемо термін? Ядрова стаття, стаття-зерня, стаття-насінина, стаття-осердя?..
Розпочніть з невеликого набору «ядрових статей», що належать до галузі, якою ви цікавитесь. Статтю-насінину можна імпортувати з BibTex, Mendeley, Zotero, можна провести пошук у Papers, або ввести DOI.
Gecko проведе пошук у мережі цитувань для пов'язаних документів, що дозволить швидко виявити важливі публікації, які ви, можливо, проґавили.
Ваші статті-зерня будуть показані, як жовті кола. Клацайте на жовте коло зліва, щоб переглянути, додати, або вилучити статтю-зерня. Поєднанні публікації представлено сірим кольором, якщо хочете додати якусь з них, як статтю-насінину – натискаєте кнопку Add as seed. Клацаєте на три сірі кола, щоб переглянути перелік пов'язаних документів.
Ваші статті-зерня будуть показані, як жовті кола. Клацайте на жовте коло зліва, щоб переглянути, додати, або вилучити статтю-зерня. Поєднанні публікації представлено сірим кольором, якщо хочете додати якусь з них, як статтю-насінину – натискаєте кнопку Add as seed. Клацаєте на три сірі кола, щоб переглянути перелік пов'язаних документів.
Використовуйте перемикач зверху, щоб перемикатися між документами, які цитуються, або які цитують статті-насінини (Papers Cited-By Seed Papers, або Papers Citing Seed Papers).
Звідки береться уся ця краса? Переважно з Crossref і це ще один яскравий приклад того, які чудові нові онлайн-інструменти ми можемо отримати, якщо дружно підтримаємо Initiative for Open Citations.
Дуже корисна штука. Дякую за інфо. Але це виключно для чесних вчених, які до списку літератури своєї статті заносять лише ті публікації, які вони дійсно використовують, а не формально дописують до списку літератури. Крім того, це як лакмусовий папірець для вченого, особливо вітчизняного. У нас як звикли писати статтю - кожен структурний елемент статті на параграф, або навіть одне речення (від вступу до висновків). Просто "щоб було", щоб якимось там дивним вимогам відповідало. В результаті ми називаємо це науковою працею, ще і після рецензування (цікаво, хто "таким працям" може дати зелене світло?). Потрібно бути повним...камікадзе, що такі "праці" проганяти через такий інструмент. Таке добро "світити" у любі формі - це просто самогубство. Тому, питання - а хто "таке добро" буде цитувати? Ніхто, якщо це робити чесно. Можливо, такі "вчені" і бажають писати так статті не англійською мовою, щоб ніхто не міг її прочитати "там"? У гіршому випадку для таких вчених, журнал десь там заархівує статтю, та тишком-нишком про неї усі забудуть. Головне - щоб у звіті профігурувала. Як там кажуть - публікуйся, або помри. Тому, інструмент, що Ви навели вище, для більшості наших вчених буде як ладан на чортівщину. Такі "вчені" будуть триматися від такого інструменту подалі. Наводьте і надалі таких інструментів побільше.
ВідповістиВидалитиЧесні цитування - це проблема будь-якого цитат-аналізу і рецензування. Gecko використовує метадані отримані завдяки програмі Cited-by, все-більше українських видавців приєднується до цієї програми, тому сподіваємося, що незабаром ми зможемо аналізувати й українські журнали в Gecko.
ВидалитиДуже цікаво. Значить, десь можна побачити список журналів та видавців з України, що вже приєдналися до програми Cited-by? Бачу, що Gecko добре шукає статі по їх DOI, та робить швидко перехід до повнотекстової версії статті на сайті видавця. Це дуже зручно і корисно, і головне, що тепер публікувати всякий науковий хлам під виглядом наукової статті видавцям буде вже не так зручно, бо та єресь наукова буде вспивати частіше в усій своїй "красі" перед очима міжнародної наукової спільноти. Така собі перевірка на вшивість для українських журналів.
ВідповістиВидалитиЗа посиланням можна переглянути вітчизняних видавців та організації, що співпрацюють з Crossref. Перевірити, хто приєднався до Cited-by можна за допомогою інструменту Participation Reports.
ВидалитиБагатенько вже набилося вітчизняних видавців у списку Кросрефа. Це добре. Тепер кожен бажаючий може дослідити лбого видавця, або будь який журнал, щоб розібратися з питанням, а що там цитують автори статей. Чи роблять вони це свідомо, чи ні і чи варті їх власні публікації бути цитованими, чи ні. Видно, що Кросреф знає, як підштовхувати видавців до прогресу.
ВідповістиВидалитиУчасть у Cited-by добровільна, крім того свої референси можна закрити, тому тут ще багато роботи на цьому шляху, але й перспективи величезні.
Видалити