Citation Gecko: від зернини до хлібини

Інструмент Gecko створено, щоб зарадити науковцям з пошуком потрібних документів та допомогти краще зрозуміти дослідницький ландшафт певної галузі. Давайте пригадаємо два умовні шляхи інформаційного пошуку: «червоні ягоди», коли ми рухаємося інформаційним масивом та збираємо, що нас цікавить, і «вирощування перлини», коли ми розпочинаємо з факту-піщинки, а потім нарощуємо навколо нього все більше і більше потрібної інформації. 

Gecko побудовано за принципом «вирощування» і інструмент використовує таке поняття, як Seed Papers. Терміни seed journals і seed articles можна часто зустріти в наукометричній літературі, або в дослідженнях, що пов’язані з розробкою інформаційно-пошукових систем, проте поки не знаходжу українського відповідника. Який перекладемо термін? Ядрова стаття, стаття-зерня, стаття-насінина, стаття-осердя?.. 

Розпочніть з невеликого набору «ядрових статей», що належать до галузі, якою ви цікавитесь. Статтю-насінину можна імпортувати з BibTex, Mendeley, Zotero, можна провести пошук у Papers, або ввести DOI. 


Gecko проведе пошук у мережі цитувань для пов'язаних документів, що дозволить швидко виявити важливі публікації, які ви, можливо, проґавили. 

Ваші статті-зерня будуть показані, як жовті кола. Клацайте на жовте коло зліва, щоб переглянути, додати, або вилучити статтю-зерня. Поєднанні публікації представлено сірим кольором, якщо хочете додати якусь з них, як статтю-насінину – натискаєте кнопку Add as seed. Клацаєте на три сірі кола, щоб переглянути перелік пов'язаних документів. 


Використовуйте перемикач зверху, щоб перемикатися між документами, які цитуються, або які цитують статті-насінини (Papers Cited-By Seed Papers, або Papers Citing Seed Papers). 

Звідки береться уся ця краса? Переважно з Crossref і це ще один яскравий приклад того, які чудові нові онлайн-інструменти ми можемо отримати, якщо дружно підтримаємо Initiative for Open Citations.

6 коментарів:

  1. Анонімно07.12.18, 17:23

    Дуже корисна штука. Дякую за інфо. Але це виключно для чесних вчених, які до списку літератури своєї статті заносять лише ті публікації, які вони дійсно використовують, а не формально дописують до списку літератури. Крім того, це як лакмусовий папірець для вченого, особливо вітчизняного. У нас як звикли писати статтю - кожен структурний елемент статті на параграф, або навіть одне речення (від вступу до висновків). Просто "щоб було", щоб якимось там дивним вимогам відповідало. В результаті ми називаємо це науковою працею, ще і після рецензування (цікаво, хто "таким працям" може дати зелене світло?). Потрібно бути повним...камікадзе, що такі "праці" проганяти через такий інструмент. Таке добро "світити" у любі формі - це просто самогубство. Тому, питання - а хто "таке добро" буде цитувати? Ніхто, якщо це робити чесно. Можливо, такі "вчені" і бажають писати так статті не англійською мовою, щоб ніхто не міг її прочитати "там"? У гіршому випадку для таких вчених, журнал десь там заархівує статтю, та тишком-нишком про неї усі забудуть. Головне - щоб у звіті профігурувала. Як там кажуть - публікуйся, або помри. Тому, інструмент, що Ви навели вище, для більшості наших вчених буде як ладан на чортівщину. Такі "вчені" будуть триматися від такого інструменту подалі. Наводьте і надалі таких інструментів побільше.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Чесні цитування - це проблема будь-якого цитат-аналізу і рецензування. Gecko використовує метадані отримані завдяки програмі Cited-by, все-більше українських видавців приєднується до цієї програми, тому сподіваємося, що незабаром ми зможемо аналізувати й українські журнали в Gecko.

      Видалити
  2. Анонімно07.12.18, 23:24

    Дуже цікаво. Значить, десь можна побачити список журналів та видавців з України, що вже приєдналися до програми Cited-by? Бачу, що Gecko добре шукає статі по їх DOI, та робить швидко перехід до повнотекстової версії статті на сайті видавця. Це дуже зручно і корисно, і головне, що тепер публікувати всякий науковий хлам під виглядом наукової статті видавцям буде вже не так зручно, бо та єресь наукова буде вспивати частіше в усій своїй "красі" перед очима міжнародної наукової спільноти. Така собі перевірка на вшивість для українських журналів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. За посиланням можна переглянути вітчизняних видавців та організації, що співпрацюють з Crossref. Перевірити, хто приєднався до Cited-by можна за допомогою інструменту Participation Reports.

      Видалити
  3. Анонімно08.12.18, 23:14

    Багатенько вже набилося вітчизняних видавців у списку Кросрефа. Це добре. Тепер кожен бажаючий може дослідити лбого видавця, або будь який журнал, щоб розібратися з питанням, а що там цитують автори статей. Чи роблять вони це свідомо, чи ні і чи варті їх власні публікації бути цитованими, чи ні. Видно, що Кросреф знає, як підштовхувати видавців до прогресу.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Участь у Cited-by добровільна, крім того свої референси можна закрити, тому тут ще багато роботи на цьому шляху, але й перспективи величезні.

      Видалити