Аналіз мережі наукових цитувань у поєднані зі спробами оцінки наукової продуктивності, безумовно, належить до найгарячіших тем сучасної наукометрії, однак, при проведені наукометричних досліджень, бібліометристи займаються не лише підрахунком кількості цитувань, а й зважають на інші типи даних, зокрема, на стать авторів. Усі ми чули, що гендерна нерівність досі існує в науці, і, в середньому, чоловіки публікують більше документів, ніж жінки. Тут, як правило, цитують відому нейчерівську статтю Кессіді Р. Суґімото & колег «Bibliometrics: Global gender disparities in science», що приховує пастку для лінивого українського дослідника, який міг би спокуситися можливістю просто «переписати» огляд публікацій з попередніх англомовних досліджень.
Чоловіки домінують у науковому виробництві майже всюди, проте колишні комуністичні країни демонструють кращий гендерний баланс, і жіноче авторство більш поширене у країнах з меншим науковим результатом. Так, Україна належить до дрібочки країн у світі, де жінки публікують більше наукових публікацій, ніж чоловіки.
Звичайно, в дослідженні враховано не всі публікації, а лише дані Web of Science, проте, як на мене, це робить український результат тільки цікавішим.
Чи справді існує якийсь зв'язок між статтю та продуктивністю, і нам пора вже запускати соціальну програму «Повернемо чоловіків у науку»? Або, навпаки, нам потрібна програма «Заберімо непродуктивних чоловіків з науки»? У яких дисциплінах у нас найбіліший гендерний дисбаланс і чому?..
Безліч важливих питань залишаються без відповіді, тож пручайтеся, земляки, коли замість потрібних досліджень, вас знову заставлятимуть множити хірші на радіус кола.
Немає коментарів:
Дописати коментар