По всьому світу керівництво університетів стало одержимим своїм місцем у світових рейтингах, науковці намагаються подавати рукописи виключно у журнали з високим імпакт-фактором, що нібито повинно допомогти отримати кращі гранти, а українські аспіранти вишукують якому б то шахраєві заплатити гроші, щоб отримати «скопусівську публікацію»... Подібні неприховані маніпуляції та хибні інтерпретації наукометричних показників вже стали чимось буденним, і ось Діана Хікс та Пол Вотерс разом з колегами втомились на це дивитись та уклали Leiden Manifesto – десять принципів, яких слід дотримуватися при проведені наукометричних досліджень.
Пропоную ознайомитися з дуже вільним перекладом 10 принципів Лейденського маніфесту, а ви, також, не лінуйтесь прочитати оригінал та надсилайте свої варіанти перекладу. Запропоновані принципи не є чимось новим у наукометрії, просто до цього ніхто їх не зібрав у єдиному документі.
- Не підміняй кількісною оцінкою якісну експертну оцінку;
- Дбай, щоб при оцінці ефективності установи, групи або дослідника обрані показники відповідали меті оцінювання;
- Захищай представлення передового досвіду в неангломовних публікаціях;
- Забезпеч відкриту та прозору процедура збору та аналізу даних;
- Дозволь дослідникам перевірити, чи їхні публікації було правильно ідентифіковано;
- Зважай на особливості наукових галузей при проведені порівнянь;
- Намагайся враховувати якомога більше параметрів при оцінці окремих дослідників;
- Уникай недоречної конкретності та помилкової точності;
- Визнавай вплив заохочувальних стимулів на величину показників;
- Ретельно та оперативно оновлюй показники.
«Лейденським» маніфест названо на честь конференції, де його було вперше проголошено. Цинічних маніпуляторів Leiden Manifesto не спинить, проте є надія, що більше люду дізнається про справжнє покликання наукометрії.
До речі, нещодавно нам було запропоновано ознайомитись з резолюцією вітчизняної конференції. Лейденський документ поширило топове наукове видання світу, а текст нашої резолюції не те що в Nature… навіть у Вісник Зажопинського педучилища не потрапив. Мабуть, не вірить наш народ у маніфести?
P.S. Всі так весело бавляться у маніфести, що й мені закортіло – уклав жартівливий Декалог Українського Наукометриста:
- Нехай не буде в тебе інших авторитетних наукометричних баз, крім WoS CC та Scopus;
- Не сотвори собі кумира ні з індексу Гірша, ні з імпакт-фактора, не вклоняйся їм і не служи їм;
- Не апелюй до наукометричних баз надаремно;
- Пам’ятай слідкувати за оновленнями Journal Citation Reports;
- Цитуй попередників своїх, бо ти лише карлик, що стоїть на плечах у титанів;
- Не цитуй понад потребу самого себе;
- Не цитуй понад потребу начальника свого;
- Не кради;
- Не обмінюйся цитуваннями;
- Не жадай кількості цитувань ближнього свого.
Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого - оце і все у "Не жадай кількості цитувань ближнього свого"? щось додайте, Мойсею Ви наш!
ВідповістиВидалитиЩось мене стрімає порівняння з Мойсеєм. 10-та зводиться до - не заздри, а що у наукометрії ще можна жадати як не великої кількості цитувань) До того ж, жарти жартами, а Лейденський маніфест заслуговує на особливу увагу.
ВидалитиДва питання: як виглядають скрижалі в цифрову епоху?
ВідповістиВидалитичи можливе «коректне використання» наукометрії в одній чудовій країні в найближчі 40 років?
На рівні окремих наукових груп, індивідів... коректне використання можливе. А на рівні МОН-НАН чудової країни заправляють одні і ті ж гудвіни... якби вони хотіли використовувати, то б вже давно це зробили.
Видалити