Сторіччя бібліотеки імені Вернадського

Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського – 100 років. Не люблю зайвого ажіотажу навколо «знаменних дат», але його й немає. Дивно якось – найбільша бібліотека країни святкує сторіччя, а свята в повітрі щось не відчувається. У нас ще буде час поговорити про мізерні зарплати, жахливі туалети, катастрофічний стан приміщень… давайте краще подивимось святкові ролики від UA:Перший. Хочете дізнатись, як Леонід Кучма пітними руками артефакти псував? Які такі пісульки КДБ підписали співробітники, які досі мовчать і працюють у бібліотеці ще з 1964 року? І що розкриває гігантське панно у вестибюлі основного корпусу?

Телевізійники знову стереотипно зобразили Вернадку, як музей, сховище, будівлю… але не місце, де працюють сотні науковців та серверів. У самій НБУВ працює майже 400 наукових працівників, а таке враження, що я чую лише про килим з Фонду Президентів. 

Мені видавалось, що 100 років – це чудовий шанс голосно розповісти на всю країну про амбітні сучасні бібліотечні проекти, які витають в бібліотеці, але на реалізацію яких чиновники скупляться дати грошей.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар