Українські економісти дуже активно публікуються, захищають кандидатські та докторські… проте, через непредставленість багатьох україномовних журналів у міжнародних реферативних базах, ми досі мало що могли доказово сказати про ці наукові роботи. Нарешті маємо перше дослідження українських економічних публікацій на основі даних Crossref – за допомогою OUCI зібрано та проаналізовано майже 24 тис. записів зі 123 українських журналів за період 2002-2020 років.
Доступний препринт (стаття в Scientometrics) з якого можна дізнатися, що українські економічні дослідження характеризуються порівняно невеликою часткою публікацій у співавторстві – типову українську економічну роботу пише один (майже 50%), або два автори (30%).
Іноземці в українських економічних журналах публікуються дуже рідко, а якщо (для сміху) не врахувати наші журнали, що індексуються у Scopus та WoS, то цей відсоток буде узагалі трагічним.
Найактивніші у наших журналах автори з ПАР (2.3%), Польщі (1.4%), Індонезії (1.13%) та США (1.02%). Статті, що написані у міжнародній співпраці та за участі багатьох авторів очікувано цитуються краще за соло-роботи.
Найбільше мене зацікавив Рисунок 3. Виявляється, що в українських економічних дослідженнях спостерігаються дві тенденції щодо кількості співавторів: а) більша частка співавторів публікацій у журналах, що представлені в Scopus, що відповідає сучасним світовим тенденціям, і б) менша частка співавторства у журналах, що невидимі у Scopus.
При цьому, якщо перенестися назад у часі, то ця сучасна картина співавторства локальної української економіки дуже-дуже подібна на картинку співавторства світової економічної науки з кінця минулого століття.
Звичайно, можна погодитися з авторами, списати все на дисциплінарну фрагментацію та припустити, що деякі теми економічних досліджень більше орієнтовані на регіональну україномовну аудиторію. Але, як на мене, то це варто розглядати як свідчення того, що українська економічна думка більшості авторів українських журналів моцно застрягла в 90-х.
Хтось боявся, а хтось навпаки сподівався, що якщо додати тисячі даних з Crossref, то та ж українська економіка буде виглядати значно краще ніж скажімо в Scopus. Як бачите, через збільшення кількості даних для аналізу – дива не сталося, але тепер ми маємо значно більше інформації про публікаційну активність українських економістів.
Який би варіант інтерпретації ми не обрали, погодимося, що метадані Crossref – це перспективне джерело, яке варто використовувати для розуміння тенденцій у системі регіональних наукових публікацій, насамперед для неангломовних робіт, що скупо представлені в комерційних базах даних цитувань.
Відтак, продовжуймо активно підтримувати відкриті ініціативи, такі як Initiative for Open Citations, щоб бібліометричні аналізи даних Crossref давали нам ще більше корисних результатів.
Цією орієнтацією на регіональну аудиторію можна пояснити все, що завгодно, а дарма. В Україні масово купують кандидатські саме з економіки! Для захисту потрібні публікації, які пишуть персонально для конкретного горе-здобувача. Тому у цій статті і отримали великий відсоток одноосібних робіт. Звичайно про регіональний характер також правда, але тільки тому, що закордоном такі фальшивки нафіг нікому не треба. А що про це скаже так хвалена усіма наукометрія? А нічого. А от серйозному економісту достатньо й кількох секунд, щоб розпізнати такі фальшивки.
ВідповістиВидалитиНаукометрія - це один з підходів оцінки наукових результатів, що не замінить рецензування, економічний аналіз, чи кейс-метод. Цей кількісний аналіз зокрема дозволив порівняти вітчизняні тенденції зі світовими - на мікрорівні це неможливо зробити.
ВидалитиНе знаю, які причини мала світова економічна наука в 90-і (коли ще Скопусу не було... чи вже був?), але для нас, схоже, все просто: іноземні наукові спільноти краще видні у Скопусі, тому, хто має можливість - залучає тамтих співавторів і отримує ) А там, де вистачає внутрішньої публікації - не залучає. Це не свідчить про рівень вітчизняної економічної науки (вкрай низький, насправді), а суто про стратегію.
ВідповістиВидалитиАле невже у такої шаленої кількості укрекономістів досі нема можливостей для співпраці й більшості вистачає внутрішньої публікації?
Видалити"Шаленій кількості" нема потреби. Для дисертації вистачає.
ВидалитиА, забув. Економіка - це не експериментальна фізика, де у співавтори 1 сторінки нєтлєнки записують навіть прибиральниць й офіціянтів. Тут відсоток індивідуальних, максимум, на двох статей досить вагомий ... не тільки в українській економічній недонауці, це загальний тренд.
ВідповістиВидалитиОсь український журнал: https://mi-dnu.dp.ua/index.php/MI/issue/archive
ВідповістиВидалитиЧерез справжнього рецензування українських вчених, найчастіше, 1 на номер, та й той з Вузу засновника журналу ... Решта обходять стороною, придумуючи масу виправдань ...