Ефект наставника

Досвід відіграє дуже важливу роль в процесі публікації впливових наукових робіт. Це особливо помітно у провідних мультидисциплінарних журналах, де вчений навряд чи відразу буде вказаний першим автором роботи, якщо він раніше не публікувався у цьому журналі. Це явище отримало назву «ефект шаперона» (Chaperone effect). Шаперон – людина, яка заради пристойності супроводжувала незаміжню дівчину на публіці. Це слово використовується переважно у Франції та Великобританії, тому, як на мене, то для українського користувача зрозуміліше назвати це явище «ефектом наставника». 

Дослідники спробували кількісно оцінити вплив ефекту і дізнатися як автори-вчені переходять у статус дуеньї від публікації до публікації. Виявилося, що «ефект наставника» різний для журналів у різних галузях науки – добре помітний у медичних та біологічних науках і значно слабший у природничих. 

Що нам підказує цей ефект? Молодим вченим складно здобути необхідний досвід та навички для публікації впливових робіт у топових наукових журналах. Відтак, якщо ми хочемо, щоб справи в українській науці змінилися на краще, то потрібно співпрацювати з такими авторами-наставниками, потрібно забезпечити передачу цього досвіду, потрібно запрошувати «наукових легіонерів» для галузей у яких у нас поки немає своїх гуру потрібного калібру... 

На державному рівні ми поки дуже далекі від врахування впливу цього ефекту, а використання загальних і часто безглуздих показників, навпаки, розчиняє наших топ-авторів у горнилі лауреатів держпремій та актуальних проблем економіки.