Ще одна стратегія розвитку читання

Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Українським інститутом книги презентували Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки “Читання як життєва стратегія”. Знаходжу лише текст проєкту Стратегії, але сподіваюсь, що фінальний варіант не сильно змінився. Що планують наші стратеги? – Органи влади більше не ухвалюватимуть рішень на основі власних фантазій, створять електронний каталог та Українську цифрову бібліотеку, регулярно оновлюватимуть бібліотечні фонди, збільшать кількість стипендій для авторів, перекладачів, ілюстраторів… 

Це тільки у мене дежавю? Щоправда, є в цій Стратегії й оригінальні твердження-оксюморони, наприклад: “Можливість для публічних бібліотек та ЗВО розміщувати точки доступу для організації книжкової торгівлі”, або “Інтерактивізація та гейміфікація процесу читання для всіх школярів України”


Не вірю я в цю Стратегію й ось чому. У тексті сказано, що у 2020 році УІК реалізував 4 дослідження читання та видавничої галузі, що й стало передумовою для подальших кроків з реалізації Стратегії. 

Знайшов на сайті УІК згадки про ці роботи, але це не були дослідження (як, наприклад, ось таке, чи таке), які б вивчали як можна вплинути на читацьку поведінку. 

Попри брак методик, інструментів та даних в “Очікуваних результатах” пишуть, що щось повинно зрости на стільки-то відсотків, щось на стільки-то… Дуже схоже, що ці цифри просто зі стелі. 

Для прикладу, очікують, що “кількість регулярних читачів серед дорослих (46%) зростає до 51%”. І звідки взялися ці 46%? Кілька разів переглянув результати дослідження "Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання" й знаходжу 38% та 19%? 

Або планують оновити “1000 публічних та 1000 шкільних бібліотек-хабів”. Що таке бібліотека-хаб? Чому згадка про незрозумілий хаб зустрічається виключно в результатах?


Видавці журналів схоже щось завинили авторам Стратегії, тому в тексті мова про читання саме книг, а для популяризації читання журналів нам варто створити окремо Український інститут журналу? 

Однак, у цьому є й переваги, адже планують впровадити “обмеження поширення забороненого книжкового контенту, шляхом блокування ресурсів в інтернеті”. Таким чином, українські науковці можуть постраждати лише через блокування LibGen, але не Sci-Hub.

2 коментарі:

  1. Анонімно27.03.21, 16:31

    А для чого було взагалі писати та вигадувати якісь відсотки? Хіба в стратегії не краще просто написати загальні вектори роботи?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мабуть, чиновникам так зручно звітуватися: а-ля заплановано 8%, отримали 10%, ріст склав 2%... і так життя йде.

      Видалити