Національні лідери за кількістю публікацій у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus

Scopus включає і продовжує індексувати багато дивних видань, але інколи терпець вривається навіть у членів Консультативної ради формування контенту Scopus і база перестає індексувати підозрілі видання. При цьому, виключені підозрілі публікації залишаються в Scopus назавжди й багато таких робіт продовжують надувати фейкову цитованість, h-індекси багатьом українським авторам та установам. Elsevier кілька разів на рік виганяє видання зі Scopus і після наступної порції виключень кількість українських публікацій у виключених напевно збільшиться, але погляньмо що ми вже маємо у цьому році. 

Поки 336 робіт опублікували українські автори у 2021 році у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus (минулого року таких публікацій було 1376). Найбільше робіт у сумнівних виданнях опублікували українські інженери, комп'ютерники та матеріалознавці. Понад 80% цих публікацій – це матеріали конференцій. 


Найчастіше у таких виданнях публікувалися працівники Університету Шевченка, КПІ та НАН України. Більшість цих робіт профінансовано Європейською комісією, Міністерством освіти Сінгапуру і Міністерством освіти та науки України. Переважно такі публікації робилися у співавторстві з поляками та росіянами. Війна війною, а ректор статтю в скопус вимагає. 


Серед авторів одноосібним лідером став Назарій Попадинець з Львівської політехніки. 


І що цього ніхто не бачить?! – запитаєте ви. Бачать! Ось, наприклад, Міністр освіти та науки нагородив нашого антилідера подякою за проведення експертизи наукових проєктів.


Мораль – національну систему оцінювання досліджень потрібно розвивати, а за щасливе майбутнє науки в Україні потрібно боротися. Якщо ж продовжуватимете мовчати, то й ваші наукові роботи будуть оцінювати надпродуктивні автори з офіційними монівськими подяками.

4 коментарі:

  1. Анонім21.12.21, 22:13

    У деяких журналах можна вказувати кого автор не хоче бачити в рецензентах. Ось так само потрібно з оцінкою наукових проектів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це коли дві різні групи вчених працюють над однією проблемою й автори не хочуть, щоб конкуренти дізналися про результати. Для оцінки проєктів таке не спрацює.

      Видалити
  2. Анонім24.12.21, 01:47

    Цей вже згаданий Попадинець Н. М. отримав іменну стипендію від МОН та обласну премію за досягнення в галузі науки, а ще йому МОН призначило іменну стипендію найкращим молодим ученим для увічнення події Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні на 2022 рік – стипендію імені Устима Голоднюка (https://lpnu.ua/news/naukovets-ippt-otrymav-imennu-stypendiiu-vid-mon-ta-oblasnu-premiiu-za-dosiahnennia-v-haluzi). Одному Богові відомо як йому рученята не трясуться брати ці гроші у вигляді стипендії Героїв України, що боролися за справедливість, честь, гідність...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, якщо підозра підтвердиться, то з пам'яттю Героїв Небесної Сотні повелися особливо цинічно. Але я у цьому дописі аналізував лише кількість публікацій у виключених виданнях, а для інших серйозних висновків потрібна оцінка експертів-економістів, а в Україні дуже важко з якісним рецензуванням у цій галузі. Схоже далі будемо чухати чуби.

      Видалити