Антирейтинг цитованості публікацій українських установ у виключених виданнях

Дослідники стверджують, що публікації в хижацьких журналах мають незначний науковий вплив. Мабуть, це справедливо для наукового прогресу людства загалом, проте на розподіл фінансування науки в України такі публікації добряче впливають. Так, для отримання наукових ступенів й вчених звань у нас досі враховують публікації й у виключених журналах. Проте поговорімо сьогодні про “вищу лігу” 
 цитованість українських робіт у виключених виданнях. 

В Україні у конкурсних заявках на проведення наукових досліджень просять вказувати h-індекс керівника та членів команди, таким чином, цитованість праць конкурсантів напряму впливає на загальну кількість балів проєкту, отриманих від експертів. 

Нагадаю зовсім юним читачам блоґу, що, зловивши порушника, Scopus просто припиняє індексувати його нові номери, а вже проіндексовані публікації назавжди залишаються в базі, навіть якщо це видання виключили за неетичну хижацьку поведінку. Тому такі публікації можуть й надалі активно цитуватися та покращувати бібліометричні показники вчених та установ

Elsevier представив березневий перелік видань, що більше не індексуватимуться у Scopus, і я перевірив, як цитувалися публікації українських авторів у цих журналах у 2015-2020 рр. 

Сама лише кількість цитувань нам мало що скаже, тому перевіримо, скільки в середньому цитувань припадає на публікацію у виключеному журналі. І тут у наших лідерів дуже цікаві показники: Львівська політехніка  6,2; ХНУРЕ  5,3; Криворізький національний університет  4,4; Суми  3,8. 


Також, цілком очікувано, що аж понад 35% цих робіт написано у співавторстві працівників однієї установи. 


Звичайно, не факт, що всі ці виключені видання хижацькі, і ми не знаємо мотивів, чому інші автори так щедро цитували роботи працівників обраних українських університетів… однак, за проаналізований період наші автори опублікували вже майже 5000 робіт у цих виданнях. 

Зважте, що ми й без цього  світові лідери за кількістю самоцитувань, за кількістю членів редколегій фейкових журналів, публікуємося переважно у власних журналах, а сам Scopus продовжує індексувати різні чудернацькі видання на кшталт Тбілісі-Нью-Йорк

Добре, що Elsevier відкрив перелік виключених видань, і всі ці рухи наших вчених та керівників університетів можна відносно швидко перевірити. У Web of Science свої джунглі Амазонії, проте відсутність такого списку до біса ускладнює подібну перевірку. 

Написати хорошу роботу для читаного рецензованого видання та отримати цитування від такого ж видання  це доволі довго та складно. Я вважаю, що понад 2 цитування та більше на 1 публікацію у виключеному виданні  це підозріло, тому ці дані слід перевірити, чи немає тут картелю цитувань. 

Якщо підозри справдяться, то, мабуть, варто заборонити антигероям брати участь у конкурсах наукових проєктів на рік, чи два?.. 

Відповідні працівники у наших держорганах надто ліниві та некомпетентні, щоб щось перевіряти, тому тут, як на мене, справи як з українською армією у 2014  залишається сподіватися на волонтерів.

18 коментарів:

  1. Анонім15.04.21, 15:22

    У меня опять тот же вопрос, что и раньше - для чего плодить такое г, чтобы потом самим его и цитировать и наверняка еще платить большие деньги за это, вместо того, чтобы действительно заниматься наукой? Что же мы так любим все просрать?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Необов'язково всі ці 5 тис. робіт погані, потрібно ретельно перевірити... і перестати враховувати на державному рівні публікації в журналах, які щомісяця публікують сотні робіт)

      Видалити
    2. Анонім15.04.21, 15:55

      Как перестать? Так, как Зеленский распустил окружной суд, так он должен распустить и МОН? А сами ученые ничего не могут сделать? Надежда только на царя-батюшку? И эти люди в университетах учат наших детей быть честными, справедливыми, трудолюбивыми

      Видалити
    3. Я ж навпаки пишу, що тут нам варто сподіватися тільки на активну громадянську позицію волонтерів.

      Видалити
  2. Мені здається, у вас помилка у публікації :) Esevier, а має бути elsiever

    ВідповістиВидалити
  3. Поки є "замовлення" на кількість публікацій на період - все це буде квітнути.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. І це страшенно прикро - як можуть наші наукові чиновники прирівнювати публікації у discontinued виданнях, наприклад, до ось такої роботи https://doi.org/10.1186/s12866-020-01903-7 Непотрібно бути супер експертом, щоб це зрозуміти.

      Видалити
  4. Анонім17.04.21, 22:00

    1. Ви навели як негативний приклад назви п'яти вишів. Проте можливо зазначені жунали виключили з причини публікацій статей авторів зовсім інших установ. 2. Еволюційним шляхом і автори статей (науковці), і керівництво университетів та МОНУ адаптується до нових реалій. 3. Декілька років тому вважалось за подвиг опублікуватись у збірці Springer. Зараз є більш широкий вибір видань. Зростаємо та розвиваємось. 4. Ніякої зради немає. Практика включення та виключення видань існувала і раніше. Деякі провідні авторитетні українські часописи перманентно знаходяться в стані автив/неактив в НМК Scopus. Тільки встигай реагувати )). 5. Забороняти авторам статей, які мають публікації у виключених часописах, подавати проєкти? Ви серйозно? Тут з плагіатом ніяк не наведемо ладу...Давайте діяти послідовно

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ось така цинічна брехня з року в рік й нищить нашу освіту та науку, а разом з тим забирає у нас шанс на краще майбутнє.

      Видалити
    2. Анонім18.04.21, 11:17

      А что запрещает бороться одновременно и с плагиатом, и с накруткой индексов в хищнических журналах? Какая-то избирательная у нас "академическая доброчэснисть".

      Видалити
    3. Ви так пишете ніби це цілковито різні проблеми, так ніби у виключених журналах, що публікували кілька тисяч статей щороку хтось перевіряв рукописи на плагіат? Якщо відкрити переліки робіт авторів-ударників, то там навіть самі назви цих публікацій достатньо промовисті. Звичайно, щоб отримати надійні висновки, то слід залучати експертів для кожної галузі... проте ані українським чиновникам, ані "адаптованим до реалій" такі висновки непотрібні.

      Видалити
  5. Анонім17.04.21, 22:44

    У чому ж цинізм? У чому брехня? Ви робите корисну справу, але все частіше застосовуєте прийоми "жовтої" преси. Навіщо маніпулювати ситуацією? Є претензії до конкретних авторів чи рівня їх публікацій? Питання: якщо журнал виключили з НМБ Scopus, але він залишився у WoS, то яка подальша доля авторів публікацій та їх шанс "на краще майбутнє" ? ))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Цю проблему потрібно вирішити на державному рівні, а не виловлювати, чи ще гірше переслідувати авторів поодинці. Ось тоді ці сотні прекрасних статей та цитувань, навпаки, стануть для їхніх авторів та працедавців найкращим покаранням.

      WoS, як і Scopus, можна коректно використовувати в процесі оцінювання. Але поки що наші посадовці хочуть винагороджувати за кількість публікацій у Baltic Journal of Economic Studies, а не за наукові досягнення.

      Видалити
    2. Анонім12.10.21, 23:42

      А Ви подивіться, скільки вдячних авторів замовних "наукових" публікацій - у журналах ВАК, WoS, Scopus: https://a-articles.com/uk/ Це бізнес. І цей сайт не поодинокий приклад!

      Видалити
  6. Анонім17.04.21, 23:20

    повірте, що для "посадовців" при просуванні свої людей та/або проєктів назва часопису не відіграє ніякої ролі. У них ЗАВЖДИ є "козир у руккаві". Це питання не врегулювати лише наспіх складеними "Антирейтингами", бо навіть ті молоді науковці, що працюють, складуть руки. 100 відсоткова орієнтація виключно на іноземні (як правило, приватні) НМБ (особливо при присудженні наукових ступенів та присвоєнні вчених звань) - це також тимчасове явище. Більшість вчених у тій же Польщі намагаються публікуватись у високорейтингових виданнях, а не аби Scopus/WoS. І ми до цього прийдемо. Але я впевнений, що т.з. "прості рішення" складних завдань - це шлях популізму, а не конструктиву. Дякую за дискусію )

    ВідповістиВидалити
  7. Анонім19.04.21, 10:49

    Я думаю если проверить министров, замминистров и других чиновников, то окажется, что они также публикуются в хищнических журналах и прикрывают таких же, как и они. Вот с них нужно начинать такие проверки, а не из тех несчастных преподавателей, которые всеми правдами и неправдами сделали 1-2 публикации только для того, чтобы их не уволили с работы!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А якщо виявиться, що взагалі нема наукових публікацій - це краще?) Чому наукою в Україні, можливо, опікуються люди, які жодних наукових продуктів ніколи не створювали - це інше питання. У дописі мова про те, що публікації працівників деяких університетів у виключених журналах підозріло активно цитуються і якщо ми хочемо, щоб гроші на наукові дослідження розподілялися справедливо, то ці підозри варто перевірити.

      Видалити