Рік 2021: фейкові автори, вакси і бабай

На думку Марти Нуссбаум з гуманітарними науками та мистецтвом пов'язані такі здібності як: здатність до критичного мислення, здатність відірватися від приватних інтересів та поглянути на світові проблеми очима "громадянина світу", а також здатність співчутливо ставитися до труднощів іншої людини. Не знаю як вам, а мені цього року дуже бракувало митців та гуманітаріїв. Закінчується 2021 рік, а це значить, що час на традиційний дайджест. 

СІЧЕНЬ 

Звичайно образливо, що Ініціатива для відкритих цитувань у нас в країні безславно обм'якла. У світі ця ініціатива продовжує збирати нагороди, гранти та прихильників, а українці тепер слухають про відкриті цитування навіть не з других і не з третіх уст. 

ЛЮТИЙ 

Якщо маєш багато купюр по 200 гривень, то можеш намалювати собі більше цитувань ніж у Джейн Любченко. 

БЕРЕЗЕНЬ 

Знаєте, так буває, що прийде в міністерство чиновник, який фанатіє від гандболу, і гандбол починає розвиватися семимильними кроками, а потім приходить інший чиновник і всі перемикаються на баскетбол, а ще через рік у моді плавання. Бібліотеки якісь прокляті. Який би міністр не прийшов, які б кольори, геовектори… він не представляв – до бібліотек вперто нікому нема діла. Прийдуть, у перший тиждень щось поклекочуть журналістам про порятунок, оптимізацію… і здуються. 

КВІТЕНЬ 

Пошесть з публікаціями у хижацьких виданнях вже видається не такою страшною у порівнянні з купівлею фейкового співавторства. Кумедно, що паралельно в країні проводиться сила-силенна різноманітних акцій за грантові кошти, де учасники рвуть вишиванки на грудях за академічну доброчесність. Стійка підозра, що наші люди однією рукою купують собі фейкове співавторство, а іншою – записуються на вебінар з доброчесності. Можливо варто запровадити якийсь національний патріотичний варіант доброчестя?, а-ля – купую фейкове авторство тільки у статтях своєї галузі. 

ТРАВЕНЬ 

Є якась прихована іронія в тому, що дві країни, які запідозрені в культивуванні “фабрик тролів”, які повинні були сіяти недовіру в країнах гнилої Європи, в результаті самі найбільше постраждали від ковід-ідіотів

ЧЕРВЕНЬ 

Великі наукові видавці борються за наших авторів. Отримали відмову? Не засмучуйтесь, може доопрацюєте і ще в ось цей журнал спробуєте? Або в ось цей? Натомість багато університетських та нанівських “журналів з історією” тримають марку свинського поводження з авторськими рукописами – етика публікацій стосується виключно авторів, ти не від Івана Петровича, нас цікавить не твоя писанина, а твої 20 грн за сторінку… 

ЛИПЕНЬ 

Дуже кепсько, що через об'єктив Web of Science українську гуманітаристику представлено світу переважно як російськомовну. 

СЕРПЕНЬ 

“Пишу собі, щоб не міняти часа святого так на так”. Буває засмучуюся, коли не можу пояснити Проням та Голохвастовим для чого нам знати куди крутиться спін? Але коли відкриваєш різні несподівані зв'язки, які тягнуться крізь десятиліття, між ідеями, та людьми, статтями та книгами… то на душі стає якось радісніше. 

ВЕРЕСЕНЬ 

Телефонують з минулої роботи: – А підкажіть, будь ласка, пароль? – Сайенс. - Як? – Science. – Ммм… А як це пишеться? – S-C-I-E-N-C-E. – Ееее… А можете в месенджері написати? Установа прагне отримати статус наукової. Шкода, ніби й були передумови зробити щось хороше, але… Найбільше дивує, що ви зараз це читаєте і думаєте – “який абсурд”, але коли прийде час обирати, то й самі забудете як пишеться science. 

ЖОВТЕНЬ 

Українська система оцінювання наукових досліджень винагороджує поганих хлопців. Засранці публікують океани текстів як з гармати, а хорошим людям бракує часу доопрацьовувати свої роботи після зауважень рецензентів. Навіщо місяцями працювати над статтею для топжурналу, якщо можна на швидку руку наліпити багато лайна і претендувати на пряники? Кількість публікацій ніби й зростає, але кому потрібна більшість цих публікацій? 

ЛИСТОПАД 

Колись було таке телешоу, де учасники торгувалися зі скількох нот вони відгадають популярну мелодію. Якщо припасувати це до мови наукових грантів, то німці просять ведучого кілька разів програти їм всю мелодію, потім вони підключають дорогу апаратуру, різноманітні підсилювачі, ехолокатори… і попросять дати їм ще якісь підказки. І це працює. В Україні – ти відразу весело кричиш “З однієї!” і пишеш на додачу до тонни нікому непотрібних звітів мотиваційне есе “Як сильно я зрадів, коли отримав грант на поїздку в Інтерсіті”. 

ГРУДЕНЬ 

Не хочу бути бабайкою. Гадаєте мені приємно казати людям, що вони зробили 100 безглуздих самоцитувань у своїх тезах, що взяли участь у фейковій конференції, купили статтю, сертифікат, вкрали текст у свого студента?.. Але я не хочу, щоб ці автори вчили дітей, оцінювали наукові проєкти, чи працювали разом зі мною.

2 коментарі:

  1. Анонім28.12.21, 15:08

    Про science - прекрасна історія! Якщо із закордоном не вийде - спробуйте себе в IT. Я колись був ненайгіршим хіміком, але працював (тепер я добре це розумію) на ДУЖЕ старому обладнанні і щиро намагався реалізовувати нереальні фантазії начальства. До такого повного science ще не доходило, але було вже близько. Якось для роботи мені потрібен був Java-аплет і від тоді у мене як пішло. Ніколи не жалкував, хоча раніше не уявляв своє життя без хімії.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за підтримку та пораду, але для того, щоб спробувати - також потрібно мати час та гроші. Спершу мені хоча б розпочаті на Coursera курси закінчити)

      Видалити