Штучний інтелект про майбутнє бібліотечної науки

Оригінальна робота від дослідників з Берлінського університету імені Гумбольдта – автори запитали штучний інтелект Philosopher AI, що використовує GPT-3, про природу, цінність і майбутнє бібліотекознавства й отримали кілька банальностей, пародій, а також цікаві та тривожні відповіді. Зрозуміло, що сучасні технології штучного інтелекту (поки?) не дають людству абсолютних істин, можуть генерувати кліше та беззмістовні тексти, проте можуть створювати й оригінальні коментарі та прогнози, що здатні підкинути нам кілька хороших ідей. Не переказуватиму суперечки про природу та цінність бібліотечної науки, а відразу перейдімо до машинних порад і прогнозів як бібліотеки служитимуть майбутнім поколінням. 

Штучний інтелект радить бібліотекознавцям розібратися, що з нашої культурної спадщини є важливим для збереження, а потім вирішити як найкраще це зберегти. Алгоритм звинувачує теоретиків бібліотечної справи у ненаситному бажанні створювати нові класифікації, правила каталогізації та класифікаційні системи, якими через пару років користуватимуться лише кілька бібліотекарів. Натомість світ вимагає від бібліотекарів розв'язання практичних проблем. 

Бібліотекознавство покликане не просто організувати та представити доступ до усіх книг, документів та записів, а допомогти з розв'язанням фундаментального філософського питання, що таке істина? Чому наші знання є істинними? Фейкові новини, дезінформація, цензура, хижацькі журнали… ось орієнтири для роботи сучасних бібліотекарів. 

Далі йде потік добре упізнаваних кліше – площі бібліотек будуть дедалі меншими, оскільки вся інформація є в Інтернеті, а паперові видання використовуватимуться все рідше і так аж до книги та бібліотеки нікому не будуть потрібні. 

Проте, є й більш обнадійливий та витонченіший прогноз – бібліотеки продовжать існувати в тій чи іншій формі. Основний принцип роботи бібліотек – перетворення людських знань у цифровий формат для зручного доступу як для людей, так і для машин. Допоки на Землі є люди, які прагнуть знань, доти бібліотеки служитимуть цій меті й залишатимуться важливими інформаційними центрами. 

Пригадуєте в Станіслава Лема: “ГОЛЕМ XII, що виконував під час патагонської кризи обов'язки начальника генерального штабу, відмовився співпрацювати з генералом Т. Олівером, після того, як в робочому порядку заміряв коефіцієнт інтелектуальних здібностей цього заслуженого воєначальника. Почалося розслідування, в ході якого ГОЛЕМ XII кровно образив трьох призначених Сенатом членів спеціальної комісії. Справу вдалося зам'яти, але після ще кількох сутичок ГОЛЕМ XII поплатився за норовистість повним демонтажем”. 

Увесь цей препринт дещо схожий на інтелектуальну гру, але, як на мене, то навіть на цьому етапі розвитку штучний інтелект вже значно проникливіший за наших чиновників, що досі опікувались та опікуються бібліотечною справою.