Оформлення пристатейних списків відповідно до ДСТУ 7152:2020

З 1 березня 2021 року в нас розпочав діяти ДСТУ 7152:2020 (ISO 8:2019, NEQ; ISO 18:1981, NEQ; ISO 215:1986, NEQ) “Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках”. Цей новий національний стандарт нарешті рекомендує нам вказувати у журналах DOI, ORCID... а також установлює як оформлювати пристатейні списки літератури. Отож, бібліографічні посилання (внутрішньотекстові, підрядкові, позатекстові) складають відповідно до положень ДСТУ 8302, а бібліографічні записи в пристатейних бібліографічних списках складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1 і ДСТУ ГОСТ 7.80. Таким чином, у дисертаціях нам можна оформлювати список використаної літератури згідно з APA, MLA, ACS… а от у журналах та збірниках, будьте люб'язні, використовувати ДСТУ ГОСТ. 


Якщо видання зареєстровано в Україні, то, мабуть, редакції слід дотримуватися державного стандарту. Особливо якщо цей журнал, чи збірник видається за кошти держбюджету. Підозрюю, що багацько редакцій наукових журналів замахають руками й скажуть, що це заважає виданню індексуватися в Scopus, WoS… однак, переконаний, що це не так. 

Для прикладу, проєкту Citation Style Language відомо про понад 10000 стилів. Я чесно не знаю для чого людство вигадало і продовжує вигадувати стільки правил оформлення літератури, але біля жодного стилю ви не знайдете застереження, що його використання поставить хрест на планах редакції щодо представлення видання в реферативних базах даних. 

Популярний міф про небезпеку скісної риски в реферансах навряд чи правдивий, адже слеш можна зустріти й в інших стилях, що не перешкоджає відповідним журналам індексуватися в Scopus, чи WoS. Однак, чи захоче іноземний автор бавитися з нашим ДСТУ? 

Побоююсь, що українські наукові журнали далеко не такі потужні, щоб нав'язувати іноземним авторам та аудиторії свої правила. Тому, як на мене, наші редакції повинні запропонувати потенційним авторам або відповідний CSL-шаблон, або взяти роботу щодо оформлення списку літератури згідно з ДСТУ на себе. 


Також, можна поводитись так ніби редакція нічого не чула про ДСТУ 7152:2020... подібно як автори цього ДСТУ роками вперто не чують українських редакторів й примушують їх використовувати архаїчну розробку Російської Федерації.

Немає коментарів:

Дописати коментар