Екстремальні самоцитування українських топ-вчених

Екстремальне самоцитування та “ферми цитувань” (це коли порівняно невеликі групи авторів масово цитують статті один одного) – роблять метрики фальшивими, безглуздими та непридатними для використання. Для виявлення таких фальшувань Джерон Баас, Кевін Бояк та Джон Іоаннідіс ще у 2019 році створили загальнодоступну стандартизовану базу даних авторських метрик цитування для різних наукових галузей. База надає стандартизовану інформацію про метрики 100K кращих науковців згідно з показником composite citation index із врахуванням та без врахування самоцитувань. Проєкт виявився таким популярним, що на численні прохання наукометристів у 2020 році з'явилося оновлення цієї бази

База доступна відразу у 2 версіях: одна містить показники за 24 роки (1996-2019), а інша лише за 1 календарний рік (2019). Усі авторські метрики розраховано на основі даних Scopus. У цьому дописі ми поглянемо лише на самоцитування у 2019 році, а в базі ще багато цікавих показників, зокрема hm-індекс для оцінки робіт у співавторстві. 

Згадав про цю базу авторських метрик завдяки коментарю до мого попереднього допису про маніпуляції з h-індексом. Виявляється, якось інтернет-газета “Збруч” втішила своїх читачів звісткою, що відразу 10 вчених з Галичини опинилося у рейтингу найвпливовіших науковців світу. Пан Баас напевно звалився б зі стільця, якби читав українською і дізнався, що його роботу використали з точністю до навпаки! 

Журналісти цієї газети не читають мій блог, а от ви можете заглянути в датасет й перевірити, наприклад, відсоток самоцитувань у цієї десятки найвпливовіших вчених Галичини. Зважте, що для даних 1996-2017 рр. медіана самоцитувань становила 12,7%, була різною для різних дисциплін, але не перевищувала 17.7%. 

ТОП-20 українських найпродуктивніших вчених за відсотком самоцитувань у 2019 році

Коли виявлено дуже високий відсоток самоцитувань (понад 25%), то автори бази радять не чіпати показники такого вченого, адже простого видалення самоцитувань тут може бути недостатньо, і потрібно розглядати кожен випадок окремо з урахуванням інших показників.
 
З 5 посилань 4 на себе?!! Якщо хтось вважає, що по-іншому вченому з України неможливо увійти в топи, то зважте, що в згаданого в статті Володимира Лущака самоцитувань лише 5,71%. А самий “скромний” у нас Михайло Васнєцов з Інституту фізики НАН України – 1,5%. Перейдіть за посиланням, щоб переглянути весь список

Не треба поспішати з висновками, раптом у якійсь галузі такий зашкварний відсоток самоцитувань виправданий. Я не хочу бути головною бабайкою – кожен може скористатися цією базою й перевірити свій університет, інститут, лабораторію, чи кафедру. 

Водночас, якщо щось підозріле коїться у вашій галузі – не можна мовчати! Здобудуть ці люди ще раз і ще раз державне фінансування на проведення наукових досліджень – як ви думаєте, що вони з ним зроблять? Та опублікують за ці гроші ще сотню матеріалів конференцій у підозрілих виданнях, щоб ще пару тисяч раз процитувати свої роботи. 

Дані цієї бази та код відкриті й не становлять якоїсь особливої комерційної цінності (інакше б Elsevier ними не поділився). Уявіть лише, який рівень аналітики доступний топ-менеджерам корпорацій та посадовцям у розвинутих країнах! 

Ми ж щороку рахуємо для Міністерства якусь дурню з урахуванням сумнівних журналів та ферм цитувань, і це в той час, коли можна скористатися відкритими даними й в пару кліків відібрати зерно від полови. 

4 коментарі:

  1. Анонім18.10.21, 08:40

    Вони не тільки отримують фінансування, вони ще оцінюють проекти інших!!! Що вони можуть оцінити? Якої наукової етики, доброчесності вони можуть навчити своїх студентів? Хоча б раз 3-4 з таких відсторонили на рік. А так виходить у нас в країні вітається - обманюй і допомагай обманювати іншим.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ага, відсторонять, українська наука перепочине, природа очиститься, дельфіни повернуться... Всі мовчки чухатимуть чуби, а деякі топові українські вчені вийдуть на показник 100% ;)

      Видалити
  2. Анонім18.10.21, 12:41

    Щось мене нема у цих таблицях на Elsevier BV за 2019 рік, але я точно маю доволі непогані публікації у тому році. Я й не хочу бути в топах, просто цікаво чому не потрапив?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У статті пишуть, що відбирали згідно з composite citation index + 2% кращих вчених у своїй галузі, що опублікували не менше 5 робіт.

      Видалити