Український національний план щодо відкритої науки

Попри те, що рашисти в агонії кидають ракети на наші дитячі майданчики, країна працює й Кабінет Міністрів України затвердив національний план щодо відкритої науки. Текст плану містить різні заходи, індикатори та виконавців, проте у цьому дописі я не планую докладно все це розбирати. На самому початку в документі слушно сказано про “удосконалення законодавства відповідно до стандартів та норм Європейського Союзу”

Якщо в українському законодавстві незабаром з'являться чіткі дефініції, що таке Відкритий доступ, онлайн-журнал, відтворюваність наукових результатів тощо, то на ці речі (хоча б теоретично) зможуть запланувати гроші в бюджеті. А без зрозумілих легальних економічних механізмів функціонування відкритої науки в Україні можна хоч ще 400 журналів у DOAJ зареєструвати, але з сучасною наукою це буде слабо пов'язане. 

Однак є в плані пункт, що мене вразив – до 2025 року в Україні заплановано створити 3 інституційні репозитарії даних! Тобто серед сотень наших університетів, інститутів, лабораторій, медичних установ є три унікальні інституції яким доконечно створювати персональні репозитарії даних?! Іншим установам такі вибрики або непотрібні, або їм достатньо Zenodo, чи Figshare? 

Тут мені пригадалася червнева стаття в Nature про те як Японія останньою з-поміж розвинутих країн створила власний національний репозитарій препринтів, але японські дослідники не поспішають самоархівувати свої роботи в Jxiv. 


Критики японського проєкту запевняють, що це очікувано, адже їхні дослідники не часто діляться ранніми версіями своїх рукописів на серверах препринтів. Крім того, у 2020 році було припинено роботу подібних національних репозитаріїв у Франції та арабському світі. 

В Україні є сотні інституційних репозитаріїв, які випали з наукової комунікації і які не закривають виключно заради високих місць у безглуздому рейтингу Вебометрікс. Тепер на додачу до цього створять ще 3 репозитарії даних, щоб бібліотекарі цих установ мали чим зайнятися на пенсії. 

Словом, нам нема коли читати Nature, нам ще три репозитарії даних створити потрібно.

12 коментарів:

  1. Анонім13.10.22, 20:02

    У нас ще є так званий національний репозитарій академічних текстів. Чому ви про це не пишете? Вже кілька років на нього витрачають мільйони і далі планують витрачати десятки мільйонів. Мені як науковцю цей НРАТ абсолютно не потрібен. За всі ці роки його існування я ні від кого не чув, щоб у ньому була потреба!!! А ще репозитарії даних будуть створювати. Потім МОН буде писати на ректорів, щоб всі звітували як вони їх наповнюють. Наукова періодика України Вернадки -- єдине що було доброго, та й те потім зіпсували.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Він схоже швидше для задоволення потреб та апетитів українських чиновників, а не науковців)

      Видалити
  2. Анонім14.10.22, 01:09

    Найцікавіше те, що вони планують заохочувати 40 журналів для реєстрації в DOAJ, замість того аби стимулювати науку як таку. Тобто ніхто не переймається наповненням, головне це щоб в DOAJ були

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У монівському Переліку фахових вже давно понад 1000 назв журналів, тому - так, наповненням у нас мало хто переймається.

      Видалити
  3. Анонім14.10.22, 01:13

    А ще смішно те, що вони подаються в DOAJ для того аби показати, що журнали є відкритими і тим не менше хочуть створити репозитарій журналів відкритого доступу для моніторингу наявності відкритого доступу. Це настільки тупо і розпил грошей, що без слів

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, створити відкритий журнал, а потім додатково продублювати роботу і депонувати статті цього відкритого ще й у відкритий репозитарій! А потім ще кудись... І так безглузді циферки зростатимуть і можна буде показати Мінфіну як множиться українська наука у світі.

      Видалити
  4. Анонім14.10.22, 16:42

    Створення курсу лекцій, методичні матеріали, рекомендації ітп. Знову якісь діти розповідатимуть про золотий і зелений доступ. Оплатіть хоча б раз на рік APC для 1 статті кожному вченому. Хоча б ті які Q1. Скільки таких статей?! Хоч би щось корисне за наші гроші зробили.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Гадаю, це десь 1-2 мільйони доларів щороку.

      Видалити
    2. Анонім14.10.22, 17:24

      Навіть якщо 3-5 млн... Вони тільки на своїх лекціях і круглих столах у десять разів більше витратять

      Видалити
  5. Анонім28.10.22, 22:14

    Щось давно не було чуто про Президентський університет? Слід серію круглих столів організувати за гроші ЄС -- Чи повинен Президентський університет підтримувати Відкриту науку? і розпиляти на цьому гроші на три-чотири HIMARSи...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А було б цікаво якби у нас при розгляді заявок на працевлаштування в університеті враховували рівень підтримки претендентом ініціатив Відкритої науки.

      Видалити
    2. Анонім29.10.22, 11:22

      Не смішіть людей! -- Яка наука? У нас враховують тільки чи є в кандидата тітонька в міністерстві економіки, їх ступінь родства і наявність великого конверта.

      Видалити