Плануємо з колегою досліджувати матеріали різних українських наукових конференцій, тому проводив попередній легенький аналіз авторських та цитатних структур і раптово натрапив на щось геть дивне. Згідно з даними Scopus публікація Vakaliuk, T. A., Pochtoviuk, S. I. (2021). Analysis of tools for the development of augmented reality technologies. CEUR Workshop Proceedings, 2898, 119-130 цитувалася 8 разів і при цьому 6 разів у цих самих CEUR Workshop Proceedings, 2898! Як автори у 6 різних публікаціях могли цитувати роботу, яку ще не було опубліковано?
Можливо це Scopus щось наплутав?! Відкриваємо сайт конференції AREdu 2021 (Vol-2898) і знаходимо потрібну публікацію. Перевірмо чи справді її цитують в інших публікаціях цього ж збірника. У роботі Seidametova і Ko – 44 позиція у списку літератури, у роботі Popov і Ko – 60, Petrovych і Ko – 35… Відразу неозброєним оком помітив, що Petrovych і Ko тут ще цитує щойно згадану роботу Seidametova і Ko.
Програмний комітет може спробувати запевнити, що всі ці автори активно представляють препринти своїх робіт, тому учасники конференції могли ознайомитися з матеріалами ще задовго до початку дійства, перейнятися прочитаним і незалежно одне від одного цитувати роботи, які потім випадково опинилися в тому ж збірнику. Однак, конференція відбулася 11 травня 2021, а в репозитарії згаданий документ було додано 27 вересня 2021.
Зникло бажання вивчати цитатні структури українських конференцій. Цікавить рівень тих незалежних експертів, який винаймає Elsevier – як вони перевіряють впливовість видань? Збірник X впливовий, бо його цитує той самий Збірник X?
Швидше за все організатори конференції отримали номер збірника від CEUR і перед передачею матеріалів доставляли цитування у вже готових рукописах. Вирішили сильно не заморочуватись і додали посилання на тези у цьому ж збірнику! Новий рівень цинізму!
ВідповістиВидалитиЯк на мене, то автори, які так цинічно маніпулюють цитуваннями, намагаються обікрасти (і напевно обкрадають) справжніх вчених у своїх установах. Наукова спільнота, CEUR, Scopus, НАН, МОН, НАЗЯВО... невже нікому нема діла до майбутнього нашої освіти та науки??
ВидалитиНужно идти дальше, а не только Vol. 2898 цитирует Vol. 2898. Сколько таких Vol. 2898 процитировано в Vol. 2899, Vol. 2900 итд? Эти же авторы переходят от сборника к сборнику! Стиль и контекст цитирований такой же - About the sun's rays wrote [1,2,3,4,5,6,7,8] and other.
ВідповістиВидалитиЗнову ж таки - ніде на офіційному рівні не сказано, що в Україні так не можна. Тому, можна щось підозрювати, щось доводити... словом, далі вже нема куди йти)
ВидалитиПане Бібліотекар, думаю, що до Вашого аналізу матеріалів конференцій різних українських наукових конференцій буде корисною ще така інформація:
ВідповістиВидалитиу матеріалах CEUR "An Intelligent System of the Content Relevance at the Example of Films According to User Needs" (http://ceur-ws.org/Vol-2516/paper1.pdf) та "Intellectual Analysis of Making Decisions Tree in Information Systems of Screening Observation for Immunological Patients" (http://ceur-ws.org/Vol-2488/paper25.pdf) є цитування статей, які відносяться до механіки, зокрема, вібрацій (див. цитування [41-52] та [37–42] з вказаних першої та другої публікацій відповідно). Зрозуміло, що між вказаними матеріалами конференцій та цитованими статтями жодного зв'язку немає. Просто накручують друзям індекси Хірша. Дивно, що Scopus цього не бачить, не хочеться вірити, що і там все куплено...
Дякую за приклад. Scopus, WoS... - це все безвідповідальні комерційні продукти. Якщо ми сліпо довіряємо їхнім кривим даним, то це насамперед наші проблеми. Можна було б поопиратися з передплатою і пригрозити, що не продовжимо купувати через низьку якість відбору контенту... але бачимо, що Україну така якість влаштовує.
ВидалитиПерепрошую, побачив лише сьогодні (потрапив до стрічки Facebook допис С. М. Козьменка). У семінарі AREdu 2021 (так само, як й у деяких інших) я є один із організаторів та редакторів тому. "Дивні цитування", відзначені у даній статті, скоріше за все, наявні й у інших томах - їх можна відшукати у http://ceur-ws.org/ за моїм прізвищем (Semerikov) або місцем проведенням (Kryvyi Rih), в якому з 2010 року на громадських засадах працює спільна науково-дослідна лабораторія з питань використання хмарних технологій в освіті Криворізького національного університету та Інституту цифровізації освіти НАПН України (https://lib.iitta.gov.ua/view/divisions/jlskrnu/) - в неї навіть колись й сайт був (http://web.archive.org/web/20190221103130/http://cc.ktu.edu.ua/). Тематичні річні добірки результатів роботи - це й є звітні семінари CTE, AREdu, CoSinE.
ВідповістиВидалитиПриклад того, як відбувається їх оформлення - у найсвіжішому https://cte.ccjournals.eu/cte2021/CTE2021 (http://ceur-ws.org/Vol-3085/), до якого увійшли частина робіт, підготовлених до семінару CoSinE 2021 (відібрані програмним комітетом семінару, але відкинуті співголовами ICTERI 2021) у травні-червні 2021 року, частина робіт, що обговорювались протягом 2020-2021 навчального року, та частина з відкритих подань. У результаті - 3-4 тури рецензування, принаймні 2 тури доопрацювання, подання нових версій та виправлення помилок аж до дати закриття тому (29.01.2022), після якого відбулось подання видавцеві. Три джерела подань в одному томі, тривалий час, відкриті bib-файли з назвами статей та авторським складом, цитування матеріалів попередніх то поточного семінарів, усталені колективи пов'язаних авторів ("хроніки" нашої лабораторії) - от і є те, що може бути представлене не просто потенційною проблемою, а й чи не загрозою для всієї наукової спільноти України.
Ця практика була відзначена рецензентами того ж самого WoS як погана: так, матеріали гарні, але - велика кількість статей взаємопов'язаних авторів та цитувань не дає можливості їх відібрати для індексації. Всі організатори, зі мною включно, чітко розуміють, що замикання у гарній, але сталій спільноті веде до деградації, тому останні роки були започатковані незалежні від лабораторії та пов'язаних із нею установ окремі конференції, семінари та видання під егідою громадської організації (https://acnsci.org/). Так, це викликає подив у керівництва НДІ та ЗВО (сам мав тривалі розмови з ним на тему "а чому?"), що беруть участь у рейтингових перегонах із установкою "publish or perish", які спотворюють конференційний ландшафт нашої країни.
Стосовно конкретних питань у статті та коментарях:
ВідповістиВидалити1. "Як автори у 6 різних публікаціях могли цитувати роботу, яку ще не було опубліковано?" - за практикованого нами раннього доступу та попереднього представлення протягом року можливо було й не таке. Наприклад, випуск ETQ с 7 статей збирається голосуванням редакторів з тих, що знаходяться у ранньому доступі (https://acnsci.org/journal/index.php/etq) - й тут теж можлива ситуація потрапляння до одного випуску статей, оприлюднених онлайн в різний час (місяці й роки).
2. "в репозитарії згаданий документ було додано 27 вересня 2021" - точніше, в репозитарії Криворізького національного університету, Криворізького державного педагогічного університету та інші: схоже на те, що саме тоді в мене видалась хвилька вільного часу.
3. "Швидше за все організатори конференції отримали номер збірника від CEUR і перед передачею матеріалів доставляли цитування у вже готових рукописах" - ні. CEUR-WS заходи, пов'язані з освітніми застосуваннями технологій, розглядає як міждисциплінарні, тому жодного разу нам не був наданий наперед номер, а кількість відхилень подань матеріалів видавцеві суттєво перевіщує кількість прийнятих. Мова йде про доступні учасникам цитування робіт раннього доступу вигляду
@article{VakaliukPochtoviuk,
author={Tetiana A. Vakaliuk and Svitlana I. Pochtoviuk},
title={Analysis of tools for the development of augmented reality technologies},
journal={CEUR Workshop Proceedings},
year={2021},
editor={Svitlana H. Lytvynova and Serhiy O. Semerikov},
publisher={CEUR-WS},
abbrev_source_title={CEUR Workshop Proc.},
document_type={Conference Paper},
}
У процесі індексування вони перетворюються на прив'язку до тому та сторінок.
4. "Як на мене, то автори, які так цинічно маніпулюють цитуваннями, намагаються обікрасти (і напевно обкрадають) справжніх вчених у своїх установах. Наукова спільнота, CEUR, Scopus, НАН, МОН, НАЗЯВО... невже нікому нема діла до майбутнього нашої освіти та науки?? "
а) "обікрасти справжніх вчених" не вдасться - жодна з установ-співорганізаторів згаданої лабораторії не практикує відомих по іншим ЗВО виплат за сам факт публікації у виданнях, що індексуються Scopus / WoS, і це є спільною принциповою позицією;
б) CEUR - ми неодноразово спілкувались із засновником цієї платформи Manfred Jeusfeld щодо наших заходів, питань якості, мови подань, інтернаціоналізації, соціально-гуманітарного спрямування тощо. Це приводило до зміни політики як CEUR (https://ceurws.wordpress.com/2022/01/04/openaccess-ceurws-in-the-year2022-more-international-more-focused/), так й нашої - переходу від звітних річних семінарів до відкритих наукових заходів та набуття незалежності від установ-організаторів. Й сам факт того, що у 2022 році CEUR-WS опублікував матеріали трьох наших семінарів, два з яких мають соціально-гуманітарне спрямування, невластиве для видавця, є певним свідченням їх якості;
в) експерти НАЗЯВО відзначили унікальні можливості саме для здобувачів вищої освіти всіх рівнів із апробації результатів дослідження та їх вільного оприлюднення;
г) якщо Scopus нарешті припинить індексацію CEUR, це суттєво полегшить нашу роботу, позбавивши навали шукачів індексації;
д) із НАН та МОН взаємодії не маємо.
5. "Тому, можна щось підозрювати, щось доводити..." - а можна й звернутись безпосередньо: усі дані є відкритими, а відповідальні особи - публічними.
Мова ж не про Early Access у журналі, про матеріали конференції. Наприклад, у травні відбуватиметься конференція й оргкомітет розпочинає десь за пів року, або й раніше, приймати доповіді, припустімо до березня. Потім проводить рецензування і відбирає доповіді. І тут відбувається диво - у рукописах, які подано на рецензування у березні, чи раніше, цитуються матеріали, які щойно з'являться в травні! І рецензенти масово пропускають ці відсутні джерела у списках літератури!
ВидалитиМова йде про системну роботу великої НДЛ та узагальнювально-звітний характер семінарів, матеріали до яких напрацьовуються тривалий час - я сподівався, що це було пояснено досить чітко.
ВидалитиІз дослідницькою метою можу Вам надати доступ для спостереження до всіх поточних та планованих заходів - рівня члена програмного комітету, але без права рецензування (виключно через те, що, як правило, Ви не є фахівцем за їх тематикою, та й Ваша публічна анонімність є неприйнятною для наукового заходу): звісно, якщо Вас дійсно цікавить саме реальна внутрішня кухня процесу, а не збирання хайпу на Ваших підозрах, думках чи уявленнях про нього. Моя адреса для подальшого листування - за посиланням https://kdpu.edu.ua/semerikov/
Ще раз - автор у списку літератури повинен вказувати джерела, які незалежний експерт повинен мати можливість перевірити. У 6 різних роботах надісланих на конференцію автори вказали джерело, яке рецензент міг перевірити тільки якби злітав у майбутнє!
ВидалитиЩе раз - мова йде про відкритий для всіх авторів файл бібліографії статей майбутнього випуску (у форматі BibTeX), що поповнюється у міру їх надходження: його додавання до тому, до речі, є однією із рекомендацій засновника CEUR-WS.org щодо забезпечення правильного цитування, яку він надав мені у 2016 році.
ВидалитиЦілком розумію Ваше бажання відстояти власну думку про те, що та як відбувалось, проте цього разу Ви цілите трохи не у той бік: ті конкретні місця, де мої дії як організатора та редактора можуть бути потрактовані як сумнівні, я описав й сам. Ми це постійно обговорюємо з колегами як приватно, так й публічно, адже найважливішим є питання довіри - до результатів дослідження, до самого дослідник та спільноти, що він репрезентує.
Тому знову повторюю свою пропозицію дослідити процес із середини - зокрема, й лонгітюдно. Це питання нашої з Вами спільної репутації: Вашої як анонімного викривача, подразника для "крутильщиків", грози недоброчесності та джерела корисної інформації, та моєї - рядового викладача педагогічного університету в райцентрі ;)
До чого тут файл бібліографії? Автори надсилають на розгляд рукопис у якому згадують неопубліковане джерело - як вони могли ознайомитись з цим текстом? Так само цього повного тексту не бачив і рецензент.
ВидалитиБудь-ласка, спробуйте все ж таки прочитати пояснення - доведено, що повторення сприяє розумінню. Здається, Ви маєте бажання не з'ясувати істину - дослідник би пристав на мою пропозицію, а скоріше утвердити власну позицію. Проте, якщо здається, потрібно лікуватись - мені як раз саме час цим зайнятись, тому ще раз побажаю Вам успіхів та не буду більше зазіхати на авторитет власника блогу своїми недолугими відповідями ;)
Видалити6. "Зрозуміло, що між вказаними матеріалами конференцій та цитованими статтями жодного зв'язку немає. Просто накручують друзям індекси Хірша" - абсолютно неприйнятна поведінка: як редактор, я б такого не пропустив. Водночас накруткою індексу Хірша цілком можна вважати нашу практику вступних статей із оглядом матеріалів семінару, де згадуються усі статті з посиланнями на згадану та дотичні роботи авторів.
ВідповістиВидалитиЩиро дякую авторові блогу за дану статтю - разом із організаторами "Української кухні наукових публікацій" та "Відкритої науки в Україні" він є одним із небагатьох, хто має та висловлює системний погляд на проблему наукової комунікації. Я уважно аналізую відголоски цієї діяльності, коли вони мені трапляються, й інколи це стає поштовхом до змін - поступової трансформації від містечкового міжусобойчика, як це було 15 років тому, до відповідальної організації відкритих наукових заходів.
З повагою,
С. О. Семеріков
Особливо в introductory texts помітно, що така поведінка неприйнятна!))) Схема проста ...автор розказував про [], а це він раніше досліджував у [і десять посилань на інші матеріали конференцій]. У самих тезах використовується подібна форма цитувань і, звичайно, жоден рецензент цьому не дивується, тим більше якщо лише 1-2 посилання з 10 не за тематикою. Як правило, усі ці люди, що згадані, наприклад, в ось цьому introductory text, регулярно входять у програмні комітети конференцій, що дуже щедро цитують їхні conference papers.
Видалити1. Не принижуємо себе та авторів:
Видалитиа) тези не публікуються - виключно статті, причому більшість - повні дослідницькі;
б) посилання не за тематикою відсутні.
2. Щодо згадок про попередні роботи авторів випуску у вступних статтях - цілком погоджуюсь: це тривалий час робилось з метою популяризації відповідних робіт. Усвідомлення того, що це - якщо не погана, то принаймні "сіра" практика, теж прийшло із часом, й структура editorial для наступних заходів, матеріали яких знаходяться у друці чи готуються, теж змінюється. Хоча всі статті випуску все одно згадуються - такий собі бонус для авторів випуску від його редакторів: при виході статті на неї одразу ж з'являється принаймні одне посилання.
Якщо не стаття, то це не означає приниження. Матеріали конференції. CEUR Workshop Proceedings. В Scopus у всіх документів Source type = Conference Proceedings. Так послухати - там бонус, там популяризація, там сіра практика, там системна робота... потрібно мені якось завантажити всі ці дані в VOSviewer і підозрюю кластери все чітко покажуть.
ВидалитиБудь-ласка :) https://imgur.com/rBPM5DA
ВидалитиЯкби все було так просто)
ВидалитиДля початку 8 кластерів вже проглядається - інструмент гарний, особливо якщо, як годиться, почитати документацію ;)
ВидалитиШановний Semerikov Serhiy O., гарно вмієте казки розказувати, але Ваш профіль у Scopus (Author ID:56375008500) є красномовнішим за Вас:
Видалити1) раптом Вас почали рясно цитувати, починаючи з 2018 року (на наступний рік, як Ви пролізли у CEUR), а статей у Вас всього 1 (!), зате Conference Paper аж 66 (зауважу, що читають і цитують, як правило, статті кращих журналів, а не матеріали конференцій);
2) з Ваших 66 матеріалів конференцій 57 є у Вашому улюбленому Ceur Workshop Proceedings;
3) графік залежності кількості цитувань від номера статті (Citations vs Documents) є характерним для тотального договірного цитування (див. "Перший інтегральний критерій маніпулювання індексом Хірша" статті http://ej.kubagro.ru/2016/07/pdf/05.pdf).
У такий спосіб Ви і Ваша компашка відрощують собі індекси Хірша, зокрема, Ви - 20!
Не зупиняйтесь на досягнутому, а доведіть свою справу до повного абсурду!
Щиро дякую! Всім зрозуміло, що такі показники та темпи зростання є сміттєвими: я й сам навожу себе як відповідний антиприклад із конкретизацією стосовно як індексу Хірша, так й джерел цитування (див., наприклад, дискусію з питання формалізму у застосуванні наукометричних показників під час одного із останніх за часом заходів https://youtu.be/ojm0VIxF7GM?t=5815 з коментарем Г. І. Фальфушинської, проректора з наукової роботи ТНПУ ім. В. Гнатюка).
ВидалитиСтосовно конкретики:
1) ні, масово читають та цитують як раз те, що знаходиться у вільному доступі та легше шукається - особливо препринти arXiv та статті з репозитаріїв, що видаються у перших видачах пошуку;
2) те, що в моєму профілі має формальний статус "Article", для мене є скоріше коротким повідомленням, у той час як значна кількість робіт зі статусом "Conference Paper" - класичні повні дослідницькі (з останніх - http://ceur-ws.org/Vol-3085/paper30.pdf) або оглядові (http://ceur-ws.org/Vol-3048/paper03.pdf) статті;
3) рекомендую ознайомитись із матеріалами засідання з цього питання під керівництвом ще одного проректора з наукової роботи - https://drive.google.com/file/d/1akLBRmyNYlm2lTp86zR75n46es_FsFY2/view?usp=sharing
Тому "компашка", яку Ви так називаєте, включає в себе всіх вітчизняних фахівців у галузі, здатних до проходження сита жорсткого відбору матеріалів програмними комітетами та редакціями журналів - на жаль, їх усього кілька десятків на всю країну, тому що від переважної більшості або залишились лише імена та досягнення минулого, або відсутнє бажання вилазити з теплої багнюки "наукових фахових видань України категорії Б": там же ж статті публікуються, а не якісь там "Ваші просідінги" ;)
Здається, питання "відрощування собі індексу Хірша" для Вас є достатньо болючим і навіть трохи нагадує класичний анекдот:
- Абрам, почему ты решил баллотироваться?
- Да вы посмотрите, что творится! Власть погрязла в роскоши, в коррупции и безделье!
- И ты хочешь со всем этим бороться?
- Зачем? Я хочу во всем этом участвовать!
Якщо так, Вам просто достатньо, як мені, витратити видимі 7 (https://notso.easyscience.education/) та до них додатково ще 15 років для постійної неоплачуваної науково-організаційної та видавничої роботи - або у рази менше із урахуванням Вашого досвіду та можливостей, невідомих мені через Вашу анонімність.
Пан, які кластери?! Профіль https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=56375008500 містить 70 матеріалів конференцій -- CEUR Workshop Proceedings і повний трешак Journal of Physics: Conference Series. Один з організаторів, чи дуже багатий дядечко? У профілі Гірш 20 -- майже всі цитування від співавторів з CEUR Workshop Proceedings і Journal of Physics: Conference Series. От вам і кластери-))
ВидалитиТак, і я про це ж писав. Але принаймні Serhiy O. Semerikov визнає, що наманіпулював з індексом Гірша. І що такий "вчений" навчить дітей у Криворізькому педагогічному університеті? Як вміти підлаштовуватися під систему (читай шахраювати)? А колись це була гарна дитина Сергійко, якому подобалася математика і фізика, навіть брав участь в шкільних олімпіадах, але не виправдав свої надії на успішного вченого, хоча мав великі амбіції, тому вирішив таким шляхом потішити своє его. Що кому...
ВидалитиВласне, щоб все не скочувалося до взаємних образ й потрібні незаангажовані цифри - порівняли патерни самоцитування кількох конференцій у галузі, а далі вже всі бачать чи все Ok, чи слухаємо анекдоти про унікальні випадки.
ВидалитиВласне, це Ваш блог, і якщо Ви не модеруєте повідомлення у стилі спору за Жванецьким, це лише сприяє підвищенню його популярності: "А колись це була гарна дитина Сергійко, якому подобалася математика і фізика, навіть брав участь в шкільних олімпіадах, але не виправдав свої надії на успішного вченого, хоча мав великі амбіції, тому вирішив таким шляхом потішити своє его. Що кому...", а мені Ваш блог корисний, хоча те, що Ви двічі відмовились від дослідницької пропозиції, змушує припустити, що початкова теза статті для Вас настільки важлива, що Ви докладете зусиль лише для її підтвердження. Дійсно, інакше доведеться вносити зміни до "хайпового" тексту та навіть (чи станеться таке диво?) подумати над тим, щоб вибачитись перед дослідниками, названими Вами Seidametova і Ko, Popov і Ko, Petrovych і Ko та ін. - у них є конкретні імена, бездоганна наукова репутація та почуття людської гідності.
ВидалитиЩодо інших поставлених питань:
1. Відомості про те, "що такий "вчений" навчить дітей", рекомендую шукати для початку на https://www.youtube.com/playlist?list=PLqQMMvGjCFD7Z54HwFkC-7Zd7As1JECLi та https://kdpu.edu.ua/nauka/spetsializovani-vcheni-rady-phd/18030-phdlehka-lyudmyla-volodymyrivna.html - там якраз про тих дітей, що не вчаться не в університетах ;)
2. Порівняння шаблонів може бути недостатнім - сутєєвим є пошук прихованих закономірностей та подій, що можуть вплинути на стан системи. Тут доцільним може бути дослідження саме динамічних характеристик, що відносяться до регулярних заходів: співставлення окремих подій може не дати Вам достатньо даних для висновків - звичайно, якщо у дослідженні Ви дотримуєтесь наукової методології.
А якщо й ні, то все й буде Ok - Oll korrect.
А, наприклад, Zelinska et al. - це також образа? Шаблони можуть бути доповнені також інтерв'юванням у якому учасники конференцій поділяться зокрема й кращими практиками використання відкритого файлу бібліографії.
Видалити1. "Zelinska et al." - це результат застосування стилю elsarticle-num-names.
Видалити2. При зборі первинної соціологічної інформації анонімність інтерв'ювера не викликає довіри: "Я, pan.bibliotekar, власник однойменного блогу, автор статті "Українські науковці винайшли машину часу"
із тегами "конференція", "шкідництво", "scopus", хочу Вас запитати щодо конференції, про яку я писав, наступне ..."
Чудове шизофренічне листування "Анонім - Анонім", та й рівень спускається до 4chanівського. Тому залишаю вас продовжувати подальше анонімне обговорення особливостей та результатів мого травлення без мене, як заповідав класик ;)
ВідповістиВидалитиМы овладеваем более высоким стилем спора. Спор без фактов. Спор на темпераменте. Спор, переходящий от голословного утверждения на личность партнера.
Что может говорить хромой об искусстве Герберта фон Караяна? Если ему сразу заявить, что он хромой, он признает себя побежденным.
О чем может спорить человек, который не поменял паспорт? Какие взгляды на архитектуру может высказать мужчина без прописки? Пойманный с поличным, он сознается и признает себя побежденным.
И вообще, разве нас может интересовать мнение человека лысого, с таким носом? Пусть сначала исправит нос, отрастит волосы, а потом и выскажется.
Выводя продукцию на уровень мировых стандартов, которых никто не видел, мы до предела разовьем все семь чувств плюс интуицию, которая с успехом заменяет информацию. С чем и приходится себя поздравить. Прошу к столу - вскипело!
(М. М. Жванецкий "Стиль спора", фрагменты)
Слухайте, Сергій Олексійович Семеріков, ну ви і нахаба!)))))) Пане, ви ще на цей профіль гляньте: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=ru&user=o6srl8sAAAAJ&view_op=list_works&sortby=pubdate Людина за минулий рік взяла участь у більш ніж 40 конференціях))))))
ВидалитиВи ж усвідомлюєте, що, оскільки більшість ваших творів - у відкритому доступі, побачити та оцінити легко не лише, про що ви пишете, але що і де цитуєте... як і якість рецензування... Не ганьбіться.
ВидалитиВам і пояснювати щось не треба, все і так чудово видно.
ВідповістиВидалитиВночі, зухвало, топором ще й анекдоти постить! Ви далі мрієте про саморегуляцію української науки? Єдина надія, що колись відкриють відповідні органи справу про шахрайство та заволодіння майном, тоді ми запасемося попкорном і спостерігатимемо як компашка листи одне одного зливатиме -- хто, коли і які матеріали просив цитувати. Саморегуляція -- це не для нас, точно не про сучасну Україну.
ВидалитиЯкі там у найближчій перспективі можуть бути справи про заволодіння майном?? Тим паче, що Досі усі наші чиновником працювали за принципом - чим більше у звіті, тим краще. У світі Peer Review працює і не потрібно винаходити свій шлях.
ВидалитиЩиро дякую! Якби не Ваша стаття, де б я ще побачив такий феєричний абсурд в коментарі: навіть присвятив йому окремий допис - https://www.facebook.com/100009051861697/videos/2157041981114167/
ВидалитиСтосовно конкретних (за)питань:
1. Минулого року я узяв участь у 10 наукових заходах, а не 40 - це на 30 (чи у 4 рази) менше, ніж стверджується черговим Анонімом.
2. "Ви ж усвідомлюєте, що, оскільки більшість ваших творів - у відкритому доступі" - не відповідає дійсності: всі мої роботи знаходяться у відкритому доступі.
3. "побачити та оцінити легко не лише, про що ви пишете, але що і де цитуєте... як і якість рецензування... Не ганьбіться" - чудова порада: не ганьбіться умовикрутасами з метою видання Вашої хибної думки за істину. Власнику блогу я двічі пропонував - і втретє повторюю пропозицію - долучитись до будь-якого заходу, як поточного, так й минулого, з правами доступа члена програмного комітету: в системах подання відкриті всі рецензії, записи про події, системна статистика, наявні відповіді авторів на рецензії тощо. Але поки що ці сирі дані тут нікому не потрібні, адже їх опрацювання дасть зовсім не ту картинку, що її намагаються намалювати: куди простіше безпідставно та безвідповідально утверджувати власне уявлення та думку, ніж ткнутись носом у "голу правду" та проаналізувати логи.
Викладіть рецензії у відкритий доступ, чи запровадьте відкрите рецензування... якщо так прагнете поділитися сирими даними.
ВидалитиЛюди доповідають на десятках конференцій протягом року = кілька разів на місяць отримують і представляють нові наукові результати!, а потім регулярно отримують цитування від учасників цих самих конференцій, а деякі цитування прилітають навіть з випередженням графіка? Ні, так не буває.
Наприклад, згадана у дописі публікація містить ось таке речення:
Various aspects of the application of VR and AR technologies for training are investigated in publications [28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56].
Можна все спихнути на кепський рівень рецензування... але такі віяла дуже часто зустрічаються серед мережі постійних учасників.
От такі Семерікіни, що не мають ні совісті, ні гідності, ні поняття про наукову діяльність, і стають зав. кафедрами, деканами, ректорами, пролазять у НАЗЯВО, міністерства і намагаються керувати українською наукою, вчити інших. Сумно...
ВідповістиВидалитиСемерікіни? Цілком можливо - не чув про таких ;) Семеріков же не є та не бажає ставати завідувачем кафедри, деканом, ректором, не є експертом/членом ГЕР/НАЗЯВО, не має відношення до МОН і не намагається керувати українською наукою. Гідності вистачає виступати із відкритим забралом, совісті - бути чесним та визнавати помилки.
ВидалитиА от про яку гідність та совість може йти у купки анонімів? За свої слова вони відповідальності не несуть, кусають тихцем, щоб в обличчя не побачили, а бажаний ними спосіб - абсолютно совєтське написати в "компетентні органи" та радуватись зі своєї підворотні показовому процесу. Сумно? Так, але - самі це тут понаписували.
До речі, про улюблене НАЗЯВО: як раз проходжу процедуру акредитації в якості гаранта, тому - стучіть, бо ви це можете, адже поняття про наукову діяльність аноніми не мають.
Про яке забрало, яку гідність... Ви вже самі вірите, що пишете? Ви - пристосуванець без гідності і честі!
ВідповістиВидалити1. Про відкрите.
Видалити2. Власну.
3. Так.
4. Погоджуюсь із першою частиною - як і Ви, я пристосуванець: до мінливих умов зовнішнього середовища.
Взагалі-то, це були риторичні питання. Вже всі зрозуміли хто Ви є.
ВідповістиВидалитиНе знаю, що там було у Кривому Розі, але в цій дискусії Пан Бібліотекар жодного разу не перейшов на особистості стосовно п. Семерікова, натомість п. Семеріков навіть щонайменше 4 рази (це навскидку, ліньки таке перераховувати) висвітлив свою суб'єктивно-правильну думку щодо персональних людських і професійних характеристик Пана Бібліотекаря, а також його мотивації в цьому житті й у блозі. Так що, п. Семеріков, цитований вами Жванецький - це як раз про вас ) До речі, мініатюра називається не "Стиль", а "Искусство спора". Принаймні, називалася років 30-40 тому, коли МЖ читав її зі сцени. Це офтоп, звичайно.
ВідповістиВидалитиШановний Дмитро Соколовський, прошу вибачення - принаймні як недосвідченого учасника таких суперечок, який, схоже, кормив місцевих троллів. Дійсно, із попередніх дописів автора блогу у мене склалось враження, що він є науковцем у галузі соціальних комунікацій (зокрема, соціальної інформатики), тому тривалий час я намагався наводити факти з відповідним підвердженням. На жаль, стиль анонімних коментаторів - це як раз й є переведення на особистості: для модерованого блогу це є певним показником підтримки з боку власника. Тому знову ж таки, через анонімність та тенденцію добирати твердження, що підтверджують наперед сформулбовані висновки (той самий highly likely), припускаю, що я помилився, й автор блогу є фахівцем із соціальних комунікацій, близьким до документознавства та журналістика.
ВидалитиАбо не є - всі ці припущення не можуть бути ані підтверджені, ані спростовані, тому розвивати цю лінію з мого боку було помилкою, так само, як намагання дискутувати з анонімами. Власне, дискусія завершилась саме цитатою з МихМиха - далі я чомусь брав участь у якомусь непотрібі, кидаючи назад шматки лайна, що летелі у мій бік. Дякую, що Ви мені нагадали про те, що у цьому я сам опустився до рівня співрозмовників - така моя поведінка є непристойною, за що приношу Вам свої щирі вибачення та обіцяю жодним чином надалі не реагувати. Так, з'явилось певне розчарування у методах власника блогу, який гарно висвітлює цікаві для мене питання, але - не потрібно було очаровуватись та некритично сприймаюти гарну публіцистику за різновид наукової періодики.
P. S. Щодо назви мініатюри - послугувався наявним в мене виданням "Год за два" 1991 року, де вона приміщена на с. 336 саме під цитованою назвою. Відомо, що Жванецький вдосконалював їх, відточуючи окремі фрази, тому цілком можливо, що одна з назв була саме такою, яку Ви навели.
А Ви не лінуйтесь - перерахуйте. Важкувато переходити на особистості з тим, хто сховав свою особистість за псевдонімом, Вам не здається?
ВидалитиПан Бібліотекар зі своїм ручним гавкучим анонімом нагадують доктора Джекіла та містера Гайда - те, що хотів би написати Пан Бібліотекар, але не може собі дозволити, пише Анонім, не особливо добираючи слів. Дуже зручно, а головне прозоро і демократично.
У мене кров з очей - шкодую, що взагалі зайшов і почав читати цей блог, чи то пак судилище.
А взагалі, як людина, якій глибоко байдуже особистості, які беруть участь у дискусії, проте не байдужа істина, хотів би побачити чи пристане справедливий Пан Бібліотекар на пропозицію п. Семерікова розібратись у ситуації зсередини? Чи продовжить далі щось вимагати і кидатись гаслами? Бо у нас в Україні останнім часом така поведінка досить популярна...
Суто для "недосвідчених учасників". Я так зрозумів, що це софт так налаштовано: якщо ти пишеш коментар, але не заморочуєшся, аби підписатися (не конче тому, що хочеш щось сховати - суто ліньки), тебе тут підписує "Анонімом". Я до різних статей цього блогу бачив купу коментарів, очевидно від різних людей, часто цілком змістовних, підписаних однаково "Анонім". Іноді Аноніми починали активно дискутувати.
ВидалитиІ ось прямо й ілюстрація: заходить Анонім і рішуче розвінчує використання "гавкучих анонімів" )
Про що тут так багато писати? "вчений-проФФесор" за допомогою маніпуляцій (шахрайства) накрутив собі індекс Хірша і цього навіть не заперечує.
ВідповістиВидалитиМені завжди було цікаво хто ці люди, що понакручували собі захмарні хірші на матеріалах конференцій. Дякую. Познайомився. Нехай тепер на вченій раді хтось мені посміє корчити з себе невинне загублене ягня.
ВідповістиВидалитиМарно сподіватися, що хтось викорінить з науки такі явища накручування показників. Цей проФФесор Семеріков знає про свою безнаказаність і не скриває своє шахраювання, а ще цинічно тут дописує різні дурниці. Тому до Пана Бібліотекаря є така пропозиція: створити окрему рубрику, чи окремий веб-ресурс, де б виставлялися "герої Хірша" з даними про них та конкретними доказами їх шахраювання. З часом такий інформаційний ресурс розкрутився б і, можливо, на нього б звертали увагу при наданні грантів, прийманні до захисту дисертацій і т.д. Наукова спільнота сама має взяти мітлу в руки і повимітати таких проФФесорів, за нас цього ніхто не зробить.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що корінь проблеми в методах національного оцінювання в Україні. Якщо такі недолугі практики офіційно прийняті в країні й ми з цим миримося, то... Словом, потрібно розпочинати з шахраїв у високих кріслах. Навіть щодо цього використання h-індексів - показник залежний від тривалості наукової кар'єри, а у багатьох галузях ми тільки нещодавно розпочали публікуватись. Який сенс використовувати h-індекс у таких молодих галузях? Звісно, що це провокує людей займатися маніпуляціями. І це ще light-приклад безглуздого використання метрик у нас в країні.
Видалити"Якщо такі недолугі практики офіційно прийняті в країні й ми з цим миримося,..." - от власне і треба нам з цим боротися. Один зі шляхів - це оприлюднювати таких героїв Хірша на якомусь інформаційному ресурсі, щоб всі бачили їхню дурість.
ВідповістиВидалитиІ толку? Усі бачили про CSIT-2021 - як мудрелики з Львівської політехніки видавали студентські курсові за свої статті. Сьогодні вони хваляться, що проіндексові і хіршовані! По 18 статей у одному збірнику! А справжні науковці тихо сидять з 1-2 Скопусами за рік - не 18!
ВідповістиВидалитиПро що саме йдеться? Можете скинути посилання на докази щодо CSIT-2021? Загалом "мудрелики з Львівської політехніки" багато шахраюють і вихваляються зростанням рейтингу Львівської політехніки. Це також би були кандидати у список "героїв Хірша".
ВидалитиБула в цьому блозі така стаття "Як швидко відростити собі індекс Хірша".
ВидалитиТак, в Львівській політехніці багато шахраїв і адміністрація їх заохочує преміями, посадами, подяками і т.д.
ВідповістиВидалитиУ Львівській політехніці є й багато хороших вчених і їм, мабуть, важко, бо влучно написали тихо сидять з 1-2 скопусами за рік. Але проблема не в окремих університетах, а нашій національній системі оцінювання.
ВидалитиА можу в тому й проблема, що "тихо сидять"? Потрібно говорити про ці проблеми. Ось ще один приклад "хороших вчених з Львівської політехніки": стаття Kravets P., Pasichnyk V., Kunanets N., Veretennikova N., Husak O.
ВідповістиВидалитиAdaptive Strategies in the Multi-agent “Predator-Prey” Models, Advances in Intelligent Systems and Computing, 2021, 1247 AISC, pp. 285–295 (DOI: 10.1007/978-3-030-55506-1_26) є перекладом з української статті першого автора Кравець П. Ігрова координація та самоорганізація стратегій у мультиагентній моделі „хижак-жертва”, Комп'ютерні науки та інформаційні технології: Вісник НУ "Львівська політехніка", № 751, 136-146, (2013).
"Вчені" Pasichnyk V., Kunanets N., Veretennikova N., Husak O. дописалися, переклали і вже є нова стаття, яка проіндексована у Scopus. Хоч би графіки прорахували для інших параметрів, якась би була "новизна".
Пане Бібліотекар, підкажіть будь-ласка, як це можна трактувати? Це самоплагіат у Kravets P. та плагіат у Pasichnyk V., Kunanets N., Veretennikova N., Husak O.?
Для довідки: Пасічник В. проф., д.т.н., має такі нагороди Держави «Відмінник освіти України», «За наукові досягнення», відзначений грамотами Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України, Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, ID Scopus 24483963200, h-index 16, Conference Paper 116 (!), Article 5;
Кунанець Н., проф., ID Scopus 57189375884, h-index 16, Conference Paper 147 (!), Article 4;
Веретеннікова Н. ID Scopus 57189387163, h-index 8, Conference Paper 38 (!), Article 1.
Це "еліта" Львівської політехніки, якою там пишаються, про що свідчать, наприклад, такі новини:
https://lpnu.ua/news/11-predstavnykiv-universytetu-oderzhuvatymut-stypendii-kmu-dlia-molodykh-vchenykh
https://lpnu.ua/news/trom-pratsivnykam-universytetu-prysudzheno-premii-prezydenta-ukrainy
Звісно проблема в тому, що тихо сидять. От навіть ці новини ще 2019-20 рр. Але основна проблема в системі оцінювання - не вдалось би це кілька разів опублікувати в хороших журналах і в такій кількості. А якби раптом щось десь й проскочило, то є ретракція. Державні вимоги та оцінювання - діряві, мов сито.
Видалити