Хто проштовхує Index Copernicus?

Для формування конкурентного середовища та активізації участі молодих учених в науковій діяльності країни Міністерство освіти України запустило гуляти Мережею «Анкету відбору експертів серед молодих учених для участі в проведенні експертизи проектів за бюджетні кошти». Серед питань анкети знаходимо й несподіваний поворот у наукометричних вподобаннях міністерства – …Перелік статей за останні 5 років у журналах та збірниках наукових праць, що реферуються у наукометричних базах даних (Scopus, Web of Science, для фахівців соціо-гуманітарного спрямування можна вказувати статті за Index Copernicus)… Усім відомо, що серед основних характеристик якості будь-якого наукометричного інструменту – повнота його бази та критерії відбору для її наповнення. Достатньо лише краєм ока зиркнути на базу Index Copernicus (IC), щоб зрозуміти, що прирівнювання польського IC до Scopus та WoS – це або злий умисел, або ідіотизм. 

База даних Index Copernicus містить лише 13000 назв журналів, але з них – 1200 польських! Звичайно, більше ніде такого не побачиш, щоб польські видання становили майже 10% вмісту наукометричної бази. Однак, якщо гадаєте, що це просто поляки надто прихильні до своїх видань, а решта назв пройшли суворий відбір, то сильно помиляєтесь – будь-хто може зареєструвати видання. Водночас, зважте, що авторитетні та шановані наукові видання навряд подаватимуть заявку на включення, то ж, скоріш за все, не індексуватимуться в Index Copernicus. 

Візьму, для прикладу, рідненьке бібліотекознавство, щоб доступно продемонструвати усю злиденність IC. Топ категорії Library and Information Science в Index Copernicus Journals Master List, згідно показника Index Copernicus Value, представлено дивною збірною солянкою з нігерійських, польських, іранських… видань: 


А тепер спробуйте знайти подібності з топом Library and Information Science укладеного на основі даних Scopus, згідно показника SCImago Journal Rank


Бачите, показники якої дивовижної бази хоче використовувати Міністерство освіти України?! От чому нашим чиновникам постійно вдається зробити так, щоб вітчизняна наука наступила на якесь РИНЦ, чи Copernicus?

8 коментарів:

  1. Анонімно13.05.15, 18:20

    Насамперед, перестаньте лякати людей неповноцінністю Index Copernicus, оскільки народ відмовиться реєструвати свої видання в цій базі, а тому годі сподіватися, що частка польських видань буде нижчою 10%.
    По-друге, створений ІС - у 1999 році, а відтак - це доволі молоде утворення на етапі свого становлення.
    По-третє, хто дає вам підстави вважати науку Нігерії, Ірану, Польщі та інших країн - недолугою.
    Якщо говорити про представлення країн в ІС вкажіть, наприклад, скільки американських та інших європейських країн представлено в ІС. Це дасть краще уявлення про ІС.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Наш народ готовий реєструватися будь-де, якщо це дозволить почепити чергову блямбу на сайті а-ля індексується в... Scopus створено у 2004. Журнали з 1 квартилю SCImago Journal Rank відомі і шановані у бібліотекознавстві, чого не скажеш про журнали з топу Copernicus. Про недолугість країн Ви вигадали. +Справа не в географії, а в критеріях відбору.

      Видалити
  2. Анонімно13.05.15, 22:54

    Наш народ хворий на дві хвороби: одна заявлена вами - зареєструватися абиде, шоб було; інша - пофігізм перманентний. Так, деякі Всеукраїнські видання (відносно непоганої якості), не те, що ніде не зареєстровані, але й сайту в Інтернеті не мають... і мати не будуть, бо воно їм аж десь свербить.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Непогана якість просто так не з'явиться. Якість сигналізує, що у видання присутня адекватна редакційна політика. І щоб при цьому така притомна редакція не потурбувалась про веб-сайт, належне веб-представлення... це, мабуть, будуть якісь дуже виняткові випадки.

      Видалити
  3. Анонімно14.05.15, 12:48

    На жаль, на редакційну політику щодо "маркетингу" того чи іншого видання автори особисто вплинути аж ніяк не можуть.
    З іншого боку, хотілося б сказати, що якість видання значною мірою залежить від авторів, які постачають матеріали, ну й звісно, що сама редакція має виконувати роль фільтра.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Звичайно ж, якщо ми говоримо про рецензований журнал, то він аж ніяк не може друкувати все підряд.

      Видалити
  4. Кому это всё нужно??? Кто нас где-то ждёт??? Для получения польской туристической визы поляки от мамы, которая едет с двумя своими детьми, требуют от неё же заверенное нотариусом заявление, что ОНА, а не кто-либо другой сопровождает своих детей в поездке! Мы для них -- люди третьего сорта. А Вы -- журнал в Copernicus'е - это плохо... индекс Хирша короткий... импакт-фактор подкачал... КОМУ ЭТО НУЖНО???

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Візьмемо спорт за аналогією - також можна збирати різні "принизливі" документи для відкриття візи, але ж потім виходиш на поле, ринг, арену... і доводиш чого ти вартий. Щось подібне і з публікаціями, коли усі можуть подивитися на перцентиль і побачити, що твоя стаття потрапляє в 1% найцитованіших статей галузі.

      Видалити