Якщо б раніше мене запитали, що на мою думку є найважчим у процесі публікації англомовної роботи у рецензованому журналі, то я б не задумуючись відповів – переклад. Виявилось, що й сам процес пошуку журналу приховує не одні граблі, і якби мене хтось заздалегідь попередив, то, можливо, я б собі не набив стільки гуль. Тепер спробую застерегти інших, але відразу зважте – моя історія без хепі-енду. Читачі з інших галузей повинні вибачати за наївняк – врахуйте специфіку українського бібліотекознавства, для якого англомовна публікація ніколи не була в пріоритетах, а міжнародна співпраця часто обмежувалася готельним номером кримської конференції.
Спершу здається, що головне – мати англомовний текст, а вже потім обов’язково знайдеться, куди його пристроїти. Коли ж вже маємо текст на руках, то якось по-новому починаємо відкривати для себе питання – Як обрати журнал? Якщо Ви доросли до того, що зуміли провести наукове дослідження, то безсумнівно маєте і свій перелік профільних журналів, які регулярно читаєте. Чому б не спробувати надіслати свою роботу в один із цих журналів? Відкриваємо сайт журналу, знаходимо Instructions for Authors і форматуємо свій текст відповідно до вимог.
ГРАБЛІ ПЕРШІ
Світ не чекає на Вашу статтю
Перш ніж надсилати рукопис на розгляд, спробуйте просто написати листа в редакцію – опишіть свою роботу та запитайте, чи цікавить редакцію публікація досліджень з даного напрямку. Звичайно, Вам потрібні відповіді на ці запитання, але не менш важливо дізнатись, чи реальний зворотній зв'язок з редакцією даного журналу. В іншому випадку, Ви ризикуєте надіслати статтю і не отримати жодної відповіді. Зважте, що надсилаючи статтю, Ви обіцяєте, що даний рукопис не подано водночас у інший журнал, тому відправка статті «в нікуди» і без того суттєво збільшить час публікації.
Недолюблюю журнали, редактори яких заставляють авторів ночами гадати: «може мій лист потрапив у спам?», і рекомендував би видання, що пропонують послугу подачі та розгляду рукописів через веб-інтерфейс. Тут «лист-перевірка» буде також не зайвим – на тій ж платформі Open Journal Systems (OJS) після завантаження/відправки рукопису автор вже не може самостійно видалити матеріал, щоб без порушення етичних норм надіслати його на розгляд в інший журнал.
ГРАБЛІ ДРУГІ
Не шукайте в Google меду
Тепер, припустімо, що так і не вдалося порозумітись з жодним виданням з Вашого переліку і доведеться перезавантажити увесь процес пошуку оптимального журналу для публікації. Ось і прийшов час дізнатися страшну правду – не все можна знайти в Google. От як взнати, які наукові журнали публікують роботи саме з Вашої проблематики? Можливо, щось і вдасться нагуглити, але тут, все-таки, краще мати доступ до наукометричних баз, які дозволять одночасно проводити пошук за назвою, автором, ключовими словами, галуззю… серед добірних наукових видань.
Виявилось, що мало користі й від переліку видань за категоріями SCImago Journal & Country Rank – галузі надто загальні, відтак все рівно доведеться переходити на сайт журналу і самотужки перевіряти, чи друкував він статті з Вашої тематики. Мені, до речі, врешті забракло терпіння, погарячкував, побачив Library Science та й відправив… і відразу ж отримав відмову через невідповідність тематиці. Кожне топове академічне видавництво пропонує авторам скористатися онлайн-шукачкою, спробуйте, а раптом вдасться віднайти потрібний журнал.
Звичайно, більшість науковців хоче відразу публікуватися у виданнях, які включені у бази WoS / Scopus. Якщо ж у процесі пошуків Ви в якийсь момент скептично оціните свої перспективи публікації у цих журналах, то спробуйте хоча б опублікувати статтю у журналі відкритого доступу, щоб якомога більше науковців могли з нею ознайомитись. Переходимо у Directory of Open Access Journals (DOAJ), де крім пошуку за ключовими словами, галуззю… відразу попросимо показати лише журнали без плати за публікацію (Article processing charges).
ГРАБЛІ ТРЕТІ
Швидко тільки кішки народжують
Сам процес підготовки і подачі рукопису доволі часомісткий, але про це якось забуваєш, поки не додаси все до купи. У багатьох журналах зустрічав вимогу вказати свій ORCID, тому краще відразу створити собі профіль у реєстрі і поступово його заповнити. Постійно виникала потреба вказати якісь персональні дані, тому завжди тримайте своє англомовне CV під рукою і в актуальному стані.
Від журналу до журналу вимоги оформлення статті змінюються. Особливо дошкуляє укладання списків використаної літератури у різних стилях. Бібліографічні менеджери здатні Вам допомогти у цьому, і, мабуть, відразу створюйте окрему папку в менеджері, яка міститиме виключно бібліографію до статті.
Від журналу до журналу вимоги оформлення статті змінюються. Особливо дошкуляє укладання списків використаної літератури у різних стилях. Бібліографічні менеджери здатні Вам допомогти у цьому, і, мабуть, відразу створюйте окрему папку в менеджері, яка міститиме виключно бібліографію до статті.
Який би науковий журнал Ви не обрали – за цим слідує спілкування (різної інтенсивності) з редактором та рецензентами. Ви невиправний оптиміст, якщо гадаєте, що вдасться відразу опублікувати роботу без єдиного зауваження, тому добре, якщо написанням англомовних наукових статей Ви займаєтесь не у вільний від роботи час…
ЗАМІСТЬ ХЕПІ-ЕНДУ
А редактор #тожехарош - I agree with rewiever 2
— ПАН БIБЛIОТЕКАР (@panbibliotekar) 17 Квітень 2015
Немає коментарів:
Дописати коментар