Дослідники, які вимірювали охоплення документів відкритих архівів пошуковими системами, як правило, скеровували свої зусилля на репозитарії основних наукових центрів. Енріке Ордуна-Малеа та Еміліо Дельгадо Лопез-Козар збунтувались проти таких географічних обмежень та й вирішили з'ясувати – як добре в Google та Google Академія індексуються документи з відкритих електронних архівів Латинської Америки. Науковці проаналізували 137 репозитарії і довідались, що в Google їх фактичний розмір відображається кепсько, а в Google Академії ще гірше. Автори закликають пам’ятати про «темну сторону» при оцінюванні реальних масштабів проникнення Відкритого доступу у світі, я ж просто пораджу вітчизняним дослідникам – дуже обережно самоархівуйте свої роботи в репозитаріях країн Латинської Америки.
Немає коментарів:
Дописати коментар