Мені урізаної (лише з користувачами) комунікативної функції замало, для чого відмовлятися від саморепрезентації, саморозвитку, мемуарів, соціальних зв’язків… Проте, будемо притримуватись авторської концепції, щоб поставити капосне питання про можливості корпоративних блоґів бібліотек.
«Можна було б погодитися з думкою <…>, що «блоги бібліотек як спроба залучення користувачів-прихильників (бодай віртуальних) неефективні», проте приклад блогу «Библиотека города n» показує протилежне. Він постійно оновлюється, пости коментуються дітьми та їхніми батьками, бібліотекарі оперативно відповідають на коментарі».
Звідси (виходячи із загальної кількості проаналізованих українських бібліотечних блоґів) – поодинокий приклад «Библиотека города N» є доказом можливості залучення нових користувачів, чи це радше виняток, що підтверджує правило?
Ну, не тільки «Библиотека города n"... Гляньте хоча б на Творчість та іновації -http://libinnovate.wordpress.com/), один пост про "Правила користування електронними рідерами в бібліотеці" недавно зібрав 111 коментів, і хто тільки не писав: Бізнесвумен, Бухгалтер, Військовий, Студентка, "Дядько з Облстату", Простой чиновник, і"Пишу вам із лікарні", і "Микола Іванович, працюю в БТІ", Економіст, Музикант:-) Нарід небайдужий до наших проблем:-)
ВідповістиВидалитиМова ж про корпоративні блоґи саме бібліотек, а не ГО.
Видалити