Багато світових товаровиробників прилаштовується до якоїсь знаної особи і очікують, коли часточка чужої слави перейде на їхній бренд. Так, наприклад, ми можемо посидіти у кріслі «Хемінгуей», пахкаючи сигарою «Че» і посьорбуючи коньяк «Паруйр Севак». Бібліотеки в Україні також часто названо чиїмось іменем: Вернадського, Максимовича, Франка, Стефаника, Крупської… Можливо бренд Надєжди Канстантіновни недостатньо розкручений, можливо ще чомусь, але подібного gloria-переходу ми не спостерігаємо. Швидше, самі бібліотеки працюють піар-менеджерами для постатей минулого.
Дане спостереження, звичайно, не входить до числа найдошкульніших насущних проблем вкраїнських бібліотек. Однак, у часи коли бренд самої бібліотеки втратив свій минулий блиск, важкувато тягнути на своїх плечах додаткову піар-поклажу.
а наш "брэнд" до сих пор Ленин. его имя в Беларуси пока носят три областнеы библиотеки - Гомельская, Витебская и Могилёвская(((
ВідповістиВидалитиЗнайшов замітку: для Евгения — это памятник на площади, для Алексея — немецкий шпион, для Ольги — «таракан», который сидел в голове каждого ребенка, рожденного при социализме. Ее брат, рожденный в перестроечные годы, уже спрашивал у родителей — кто лучше: Ленин или Высоцкий? Як з таким багатим спадком бібліотекам виробити власний стиль?
ВидалитиГадаю, для тінейджерів сама приставка імені асоціюється з минулою епохою.
Ув. П.Б.!
ВідповістиВидалитиСлушні речі говорете, але іноді враження, шо для вас немаю речей про які зрозуміло, але не говорять. Хто зараз зможе сказати про труди "Циолковського", чи "Вернадського" з його "Биосфера и ноосфера. — М.: Айрис-пресс, 2012. — 576 с. — ISBN 978-5-8112-4512-3"?
Але дають ВНЗ і бібліотекам імена, навіщо?
Закордоном зрозуміло, дав грошей на бібліотеку, бібліотека ім.... Брокгауз и Ефрон також були не науковцями а видавціми. Але...
Мабудь забагато "..."
Не закликаю відривати меморіальні дошки=) Просто, було б не погано якби громадськість не лише знала про Тімірязєва, Заболотного, Гмирьова, Денисенка... але й розуміла, що піар наших світил - це також одна з функцій бібліотек.
ВидалитиК., що Ви мали на увазі "хто може сказати про Вернадського"??? обґрунтовано, як на мене.
ВідповістиВидалитиА от "славне імя соратницы Ілліча", що його носять аж дві ОУНБ в країні - це справді "шедеврально"... А Горького в Одесі? А Пушкіна чи М.Островського повсякчас по всій країні? Все вірно, нащо тягнемо цей "багаж" в 21-е століття, якщо імя аж ніяк не повязано ні з історією книгозбірні, ні з місією...
А якщо не зважати на ідеологію і залишатися лише у площині маркетингу - чим імені Лесі Українки краще імені Леніна?
ВидалитиОсь, до речі, «Києво-Могилянська академія» справді добрий приклад використання відомого історичного бренду.
Ну, КМА - не лише використання бренду... А от ще "гарний" приклад від відомої академії: "Міжнародний бібліотечно-інформаційний центр ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом" :-) Не менш ніж:-)
ВідповістиВидалитиДля мене найкращий хіт - Национальный академический театр русской драмы им. Леси Украинки.
ВидалитиДля мене також :)) Це був перший ... як ви там кажете, "брендовий шедевр", який мене вразив у Києві ще років з 10 тому :))
ВидалитиЩодо піару, то можна скористатися ще радянським досвідом -- коли до ювілею Леніна парфумерна фабрика випустила
ВідповістиВидалитиодеколон "Ленинский дух", пудру "Прах Ильича", мило "По ленинским местам", а меблева -- трехспальную кровать "Ленин с нами".
Але, якщо серйозно, то піаритися за рахунок імені, навіть справді заслуженої особи, бібліотекам не вдасться, адже їхня цінність визначається якісним вмістом фондів, а не зовнішньою вивіскою. Чи може Вернадський або Стефаник мають відповідати за всі б-ні проблеми?
Насправді товар вже давно має мало спільного з брендом. Вернадський, чи Стефаник звісно ж нам не завинили... але якщо і не нашкодять, то 99% нічим не допоможуть.
Видалити