Абетка сільського бібліотекаря

Якщо у вас раптом виникнуть приємні клопоти з написанням бібліотечного посібника, а муза все ніяк не прилітатиме, то можете сміливо звернутись за допомогою до «Абетки сільського бібліотекаря» 1929 року. Повставляйте для запаху такі важливі слова, як франчайзинг, адвокасі, паблік рілєшнз, інновація... і actum est, ilicet. Не вірите? Погляньте самі...

Інколи, складається таке враження, що лише наприкінці 20 століття українські бібліотекарі запозичивши західний досвід зрозуміли, що бібліотечні ресурси послуги можна рекламувати. Зацініть! акцент на інтересах читачів, а не варениками.


У пропаґанді книжок за ці роки ми не тільки не навчились робити нічого нового, але й забули про плякат. Українські видавці потрошку повернулися до цієї форми, а в бібліотеках це досі у зародковому стані.


Як не дивно, нашим попередникам також бракувало коштів на потреби комплектування.


Ніколи не бачив систематичного каталогу у формі бльокнота (зручно — можна брати додому). Не знаю, що тепер рекомендують сільським книгозбірням, тому користуючись нагодою раджу бльокнот.


Нічого не маю проти словосполучення мобільна бібліотека, але як вам бібліотека-пересувка?


Звісно, непотрібно особливо ностальгувати за 1929: початок масової колективізації, у грудні буде проголошено політику ліквідації куркульства як класу, через кілька років на нас чекає штучне наближення мов, геноцид... але поки, озброєний децимальною класифікацією бібліотекар (разом з вчителем, лікарем та агрономом) — перший леґінь на селі.

4 коментарі: