Забагато грошей на українську книгу?

Знаєте анекдот – У Мінкульті думають, що подарувати начальнику на день народження: – Давай подаруємо книгу. – Ні, книга у нього вже є. Мабуть, усі українські ЗМІ вже встигли написати сенсаційну новину – «Міністр культури побоюється, що на українські книжки виділили забагато грошей»! В’ячеслав Кириленко й справді заявив (6:40), що на закупівлю україномовних книжок для бібліотек «…в 2016-му буде виділено 42 млн.! Але я побоююся ситуації, що навіть вся ця сума може бути не вичерпана. Може, навіть немає такої кількості назв книжок, такої номенклатури книжок, яку бібліотекарі хотіли би закупити». 

Міську, вважай!, або Дивись в домен

Крім логічних способів виведення псевдо-наукових журналів на чисту воду, повинні ще існувати й суто технічні методи. Гадаю, до таких можна віднести процес перевірки інформації про власника домену веб-сайту журналу. Потрібних безкоштовних онлайн-програм знайдеться достатньо, то ж давайте спробуємо когось перевірити! Щоб зайвий раз не згадувати шахраїв, візьмемо відомий Science. Вводимо sciencemag.org і дізнаємось, що домен зареєстровано ще у далекому 1996 році Американською асоціацією сприяння розвитку науки. Все сходиться – можна публікуватись. 

Найкращий вчений проспекту Маяковського

Не скидає обертів Cybermetrics Lab, а разом з нею й «Бібліометрика української науки» (наша національна складова проекту Ranking of Scientists), яка пропонує переглянути оновлені рейтинги, розподіли та варіації на основі даних Google Scholar. Так, вже просто зараз, ми можемо познайомитись з рейтингами установ, наукових колективів, періодичних видань, згідно Google Scholar, а також поклацати різноманітні розподіли за галузями наук, за відомствами, містами, установами… От візьмімо для прикладу Топ 20 міст за кількістю бібліометричних портретів учених. Про що говорять нам ці дані? 

Під псевдонімом

Ми звикли очікувати від наших читачів певного інтелектуального рівня, однак, чесно кажучи, далеко не кожен користувач знатиме, що спільного у Василя Очерета з Василем Баркою, чи що пов’язує Івана Багряного з Іваном Лозов’ягіним. Відтак, мені б хотілося, наприклад, щоб при складанні бібліографічних описів документів подібні моменти було відразу враховано і жоден читач не оконфузився. Заглядаю у підручник і бачу, що про це вже подбали:

CitationHunt: допоможіть знайти посилання для статей Вікіпедії

Думки про те, що бібліотекарі вузів можуть збагачувати статті Вікіпедії посиланнями на документи власних інституційних архівів, не дають спокійно спати вже не одному університетському «промоутеру». Віднедавна стало трішки легше займатися подібною діяльністю, адже з’явився CitationHunt – простесенький інструмент для виявлення англомовних статей Вікіпедії, які потребують посилань на джерела. Якщо можете додати посилання – тиснете зелену кнопку і редагуєте відповідну статтю, а якщо ні – тиснете помаранчеву кнопку і отримуєте наступну нужденну статтю. На GitHub знайдете код клієнта та сервера, який можна використати для розробки аналогічного сервісу для україномовної Вікіпедії.

University Select Plus для абітурієнтів

У дні вступних кампаній постійно пориваюся зробити популярну статтю про вибір вузу і наукометричні показники, однак постійно мені щось перешкоджає. Наших індійських колег нічого не спиняло і ось для благ абітурієнтів з’явився наукометричний інструмент University Select Plus, який повинен допомогти майбутнім студентам краще орієнтуватися на ринку освітніх послуг. Достатньо лише обрати тему на лівій бічній панелі, спеціалізацію та країну, у якій ви хочете навчатися і інструмент запропонує вам варіанти. Можна порівнювати до трьох установ за різними параметрами. Дані поки доступні лише для комп’ютерних наук, але творці обіцяють, що проект ростиме і розвиватиметься. 

Портал забезпечення якості вищої освіти

Портал забезпечення якості вищої освіти TRUST – інструмент громадського контролю і впливу на якість вищої освіти. Портал збирає інформацію про вищі навчальні заклади країни, студентів та викладачів, надає освітянам особистий веб-простір для презентації своїх здобутків, автоматично створює й динамічно доповнює резюме, дозволяє оцінити досягнення освітян за різними шкалами цінностей, поділитися власною оцінкою та переглянути результати оцінювання інших користувачів. Створено таке диво за гроші TEMPUSівського гранту, серед учасників проекту 3 європейські університети та 4 українські виші, а його бюджет становить майже 800 тисяч євро.