Доцент як дишло

Читаємо у Єдиному державному реєстрі судових рішень: «07 вересня 2016 року Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі: головуючий суддя Огурцов О.П., судді Арсірій Р.О., Кузьменко В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили і нечинними підпункти 3, 4 пункту 1 та підпункти 2, 3 пункту 5 Розділу ІІ Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого Наказом Міністерства і науки України від 14.01.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №183/28313». 

Соціальна мережа науковців Loop

Творці спеціалізованої соціальної мережі для науковців Loop не лише прагнуть створити Open Science платформу, але й вже можуть похвалитися певними здобутками. Унікальну відкриту мережу Loop інтегровано з сайтами Nature Publishing Group та журналами Frontiers, тож якщо ви створите профіль Loop і опублікуєте статтю в одному з цих журналів, на веб-сторінці статті засяє красивий бейдж з профілями авторів. Суто бібліотекознавчих журналів не знайшов, тому пропоную поглянути, як це реалізовано в Research Metrics and Analytics (RMA)

Один раз і на все життя

Доборолась Україна з плагіатом до самого краю. Кабінет Міністрів України прибрав з Порядку присудження наукових ступенів розділ «Позбавлення наукових ступенів» (дивіться Постанову КМ №567 від 27.07.2016). Тепер, якщо вже комусь вручили папірець з академічним титулом – ніхто його не відбере. Теоретично, повторний розгляд дисертацій можливий, але виключно за рішенням суду, а це дуже велика купа часу та грошей, яких, підозрюю, не знайдеться навіть у найзатятіших активістів. Біда не так у довічних 15% і 20% до посадового окладу, як в тому, що нас вкотре намагаються переконати же нічого путнього українці в освіті та науці зробити не зможуть.

Поступ гібридного відкритого доступу

Мікаел Лааксо та Бо-Крістер Бьорк вирішили дослідити динаміку розвитку гібридного відкритого доступу. Для дослідження відібрано журнали п’яти найбільших наукових видавництв (Elsevier, Springer, Wiley-Blackwell, Taylor & Francis і Sage), які працюють за традиційною моделлю передплати, але пропонують авторам, за додаткові кошти, зробити текст дослідження доступним безкоштовно для усіх Інтернет-користувачів. Оскільки, не існує жодних метаданих для ідентифікації саме гібридних відкритих публікацій, нашим дослідникам було не просто відібрати дані для дослідження, але вони впорались

Бібліотека 4.0: ми нічого не проґавили?

На сторінках The Journal of Academic Librarianship, Єнхі Нох з Університету Конкук запропонував поговорити про моделі бібліотеки майбутнього, а саме про особливості Бібліотеки 4.0 (Library 4.0). Грандіозний огляд літератури від пана Єнхі, який доводить, що бібліотеки у недалекому майбутньому обов’язково будуть пов’язані з такими поняттями як: інтелект, Makerspace, контекстно-залежні обчислення, Open Source, Big Data, Cloud Service, доповнена реальність, State-of-the-art Display та Бібліотекар 4.0. Але стривайте, яке 4.0? – скажете ви. – Ми ж ніби ще з 2.0 не розібрались?! 

Cписок літератури за новими вимогами ДСТУ 8302:2015

В Україні прийнято новий стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібпосилань, правила та особливості їхнього складання і розміщування у документах. Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Сказано, що «Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо» і не зовсім зрозуміло, чи бібліотеки потрапляють у це «тощо». 

Українські університети в InCites

Отримав ненадовго тестовий доступ до аналітичної надбудови InCites над платформою Web of Science (WoS), тож спішу поділитися з вами кількома яскравими малюнками про стан вітчизняної університетської науки. InCites дозволяє завантажувати дані з баз Web of Science, будувати веселі діаграмки, але головне – розраховує важливий показник Category Normalized Citation Impact (CNCI). Беремо фактичну кількість цитувань ділимо на очікувану норму цитувань для документів того ж типу, року, галузі і отримуємо значення CNCI. Таким чином, ми можемо значно коректніше проводити порівняння продуктивності наукових колективів у різних предметних областях.