Барселонська декларація про відкриту наукову інформацію

Багато науковців незадоволені наявними практиками поширення дослідницької інформації, тому група з 25 експертів, які представляють організації, що проводять, фінансують та оцінюють академічні дослідження, сьогодні оприлюднила Barcelona Declaration on Open Research Information. Підписанти декларації зобов’язуються: 1) зробити дослідницьку інформацію відкритою за замовчуванням, 2) працювати з сервісами та системами, що підтримують та забезпечують відкритість дослідницької інформації, 3) підтримувати стабільність інфраструктури для відкритої дослідницької інформації, та 4) спільно реалізувати перехід від закритої до відкритої наукової діяльності. 

Як автори та апологети Барселонської декларації про відкриту наукову інформацію планують виконувати ці зобов'язання? – складне запитання, але краще поміркуймо, що це означатиме для України. 

На загальному всеукраїнському рівні – нові говорильні. Апріорна відмова від грошей за передплату означає, що колосальні кошти на підтримку національної відкритої інфраструктури потрібно знаходити деінде, а нашій країні ще до війни навіть для підтримки відносно дешевої закритої бракувало коштів. 

Українська національна оцінка результатів наукової діяльності дуже кепсько працює на закритих даних, й так само жахливо працюватиме на відкритих. Щоправда, метадані невинні – якщо все тримається на кумівстві та корупції, то годі сподіватися на справедливе оцінювання. 

На індивідуальному рівні – нині доступно вдосталь сервісів, можна легко підтримувати відкриті практики, однак нам часто бракує алгоритмів, навичок, правового захисту, державної політики etc., щоб першими отримати користь зі своїх даних, відтак – обережно з відкритістю! 

Сам я тримаю кулачки за Барселонську декларацію – чим більше дослідницької інформації відкриють, тим краще для перспектив проведення майбутніх кількісних досліджень на основі цих даних.