Феноменальна самоцитованість у рейтингу Таймс

Національний університет «Львівська політехніка» та Сумський державний університет неймовірно швидко покращили свої позиції (501-600 місце) в Times Higher Education World University Rankings 2021. Десь з 801 по 1000 сходинку знайшлося місце для Харківського національного університету радіоелектроніки. Решта українських університетів, включно з такими гігантами як КНУ Шевченка та КПІ, опинилися поза межами першої тисячі. Стрімкий ріст позицій трапився завдяки показнику Citations (research influence) згідно з яким ці два університети взагалі опинилися у другій сотні! Спробуємо дізнатися чому публікації працівників двох українських ЗВО так добре цитуються в світі? 

Для показника Citations дані отримують з бази Scopus – враховують публікації 2015-2019 рр., а також їх цитування за 2015-2020 рр. Цитатні дані нормалізують, щоб врахувати дисциплінарні відмінності, тому нас цікавитиме не загальна кількість цитувань. 

Заглянемо в SciVal та знайдемо значення Field-Weighted Citation Impact (FWCI), щоб перевірити як часто науковці цитували публікації цих університетів у порівнянні з аналогічними роботами опублікованими у тому ж році і у тій ж науковій галузі. 


Якщо Львівська політехніка впродовж трьох років послідовно досягала позначки майже 2, то «нормалізована» СумДУ особливо стрімко рванула у минулому році — 3.11! 

Давайте порівняємо публікаційні та цитатні показники цих університетів з іншими нашими зво. Малюнок підтверджує лідерство Львова та Сум. Зверніть увагу на безрадісний рожевий кружечок Університету Шевченка — дуже велика кількість публікацій, проте їх рідко цитують. 


А зараз поглянемо на ці дані без врахування самоцитувань — сірий кружечок Львівської політехніки просто здувся, адже FWCI з самоцитуваннями 1,36, а без 0,33! У СумДУ значно рівніше (з 1,29, а без 0,74), але пам'ятаємо, що хуткий ріст FWCI припав лише на 2019 рік. 


Дивно, коли відповідно до показника Research університет отримав нещасні 8.9, а згідно з Citations аж 88.2! 

Цитати можуть нам допомогти дізнатися про внесок кожного університету в загальну скарбничку знань людства. Водночас, їх використовують й для укладання комерційних рейтингів університетів. Буде дуже прикро якщо практику надмірних самоцитувань підхоплять й інші наші університети і ми встановимо нові світові рекорди.

15 коментарів:

  1. Гадаю, ваш постійний коментатор Сергій Миколайович Козьменко знає про Сумську економічну науку все. Міг би пролити світло на феномен ))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Гадаю, до цього феномену доклалися не тільки економісти.

      Видалити
    2. Анонімно05.09.20, 00:40

      Скоріше за все, Ви праві - не тільки економісти. Для того, щоб відповісти на питання, хто у цих двох університетах доклався до "гіперактивного спурту" самоцитувань, потрібно спочатку визначити, а чи є у руках цих університетів найбільш дієвий механізм, який звязує штучне зростання цитувань (самоцитування) з рейтингом Таймс, а саме СКОПУСом, на базі якого і рахуються цитування? Тобто, чи є ці університети самі видавцями журналів, які індексуються СКОПУСом. Потім, відповідаємо на друге питання: "А чи є серед викладачів цих університетів рекордсмени за цитуванням (можна поміряти і показником Гірша також). Якщо є, тоді вивчаємо, на яких таких дріжжях (аспірантських цитуваннях, цитуваннях їх підлеглих, колег по університету) ці "рекордсмени" стали "титанами Гіршу". А потім можна вивчити першу десятку найбільш цитованих виладачів цих університетів і зрозуміти наскільки величезним є внесок у цитування колег по університету. За багатьма статтями це буде більше 75 відсотків.

      Видалити
    3. Мабуть, кейс Львівської політехніки більше заслуговує на аналіз) Згову ж питання - для чого все це? До нас приїде купа нових студентів з інших країн? Швидше, це підігрування на виконання якихось порожніх норм-показників міністерства, які незрозуміло ким і для чого вигадані.

      Видалити
    4. Анонімно05.09.20, 17:00

      Добре питання - для чого все це? Наприклад, до нас приїде купа нових студентів з інших країн?....не поспішайте відкидати цей мотив. Так, Львів має лише 1 % іноземних студентів, а Суми має зовсім інший показник - 13 %! У Каразіна - 25 % У політеха Харківського політеха - 9%. Ось вам три університети де рейтинг та іноземні студенти маєть звязок. У єдиного нашого універа у рейтингу - СумДУ - на сайті Таймс у профілі є відео про університет (https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/sumy-state-university). Там акцент саме на іноземних студентах, які навчаються в університеті з 50 країн світу. Все ж очевидно. У всіх інших наших в рейтингу - іноземних студентів від 1 до 3 %. Схоже на те, що Ви просто попали в яблучко своїм припущенням про іноземних студентів. Саме цим рейтингом університети України і борються за іноземних студентів, тобто іноземних інвесторів.

      Видалити
    5. А який відсоток у Львівської політехніки? Не знаю, ця тема потребую окремого вивчення. Якщо так, то наші медичні університети мали б особливо піклуватися рейтингами... але поки не схоже. Іноземних студентів у нас найбільше з Азербайджану - скільки вони готові інвестувати в українську освіту? Проблема гуртожитків, англомовних лекторів... Хоча, хто знає - а раптом це золота жила)

      Видалити
    6. Анонімно05.09.20, 17:43

      У Львівської політехніки - 1 % і це дійсно цікава окрема тема. Не тільки медичні університети, але й університети з медичними факультетами. Тому, тут потрібен широкий погляд на тему. Іноземні студенти інвестують не в нашу освіту, а в наші університети, які можуть ефективно використати кошти, або ні. Якщо так - то це інвестиція в освіту. Якщо ні - то це інвестиція у щось інше на рівні університету. Так, це може бути золотою жилою, але тоді потрібно показувати "природні" показники в рамках рейтингу, бо інакше рейтинг від року в рік буде плигати догори, а потім падати до низу. А якщо "без допінгу" - то поступово, але догори. Ось саме це й буде стійким розвитком університету і тоді можна буде надійно відкрити ту золоту жилу, про яку Ви казали вище.

      Видалити
  2. Анонімно04.09.20, 21:14

    Дуже доречно сказано - феномен Сумської науки, а краще сказати "феномен науки Сумського державного університету", бо в Сумах є ще два інші університети, яких до цього "феномену хімії" приписувати не потрібно. Їх поки у рейтингу Таймс немае. Може і немає, тому що вони не вживають "цитованого допінгу".

    "Буде дуже прикро якщо практику надмірних самоцитувань підхоплять й інші наші університети і ми встановимо нові світові рекорди". Дуже правильна фраза. Підхоплювати цю практику університетам не потрібно. Погана практика. Допінгово-хімічна. Поки що складно сказати, який показний самоцитування універсиету має бути, щоб його "зафікусував" Таймс. Щодо журналів, то більш менш прийнятним є показник не більше 8 відсотків самоцитувань. Якщо і до університетів аналогічні вимоги з боку Таймс, то Львів та Суми явно перетнули "червону лінію". Скоріше за усе, дійсно, кваліфікація відповідного за рейтинги персоналу в університетах дуже низька, якщо вони не знають таких норм і правил, або....або є бажання керівництва університетів любою ціною бути на десь там на горі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як на мене, то в Scopus є журнали з диким відсотком самоцитувань (куди там нещасні 8%) і їх роками ніхто не чіпає - напевно потрібно влетіти відразу по багатьох параметрах, щоб швидко виключили, або просто некриючись продавати пубілкації.

      Видалити
    2. Анонімно05.09.20, 00:47

      Щодо 8 відсотків, так, серед українських журналів частка таких, що мають показник самоцитувань значно більший, достатньо велика. Про вчених та університети тут годі й казати. Це вже стало нормою, але щоб використовувати самоцитування як інструмент прямого впливу на позиції університету в рейтингу - це дійсно новизна з поганим присмаком.

      Видалити
    3. Не тільки українські видання. Крім того, ще зрозуміло якщо журнал отримав хоч кілька згадок від справді хороших робіт... Але коли це все або самоцитування, або матеріали підозрілої конференції?(

      Видалити
  3. Анонімно04.09.20, 22:15

    Интересно, а на кого равняются наши университеты-"лидеры" этого рейтинга и чей опыт "реактивного" роста используют? Иранский опыт, наверное https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/kurdistan-university-medical-sciences
    У этого университета из Курдистана показатель цитируемости вообще 100!!! Нашим двум "лидерам" есть куда еще "расти". Как же так можно было оказаться рядом с таким иранским чудом!!! Кстати, "нахимичив" показатель цитируемости до 100, можно попасть не в первые 500-600, а даже выше - в первые 300-350 университетов мира в рейтинге, как Курдистан!!! Хороший будет университетский девиз - "Вперед за Курдистаном!". А эти наши университеты вообще не потеряли чувство реальности? Они, что, думают, что все вокруг слепые и не отличают показатель, взрощенный на допинге, от "натурпродукта"?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А якщо забути про показник Citations і не акцентувати увагу на Політехніці у СумДУ, то все просто дуже сумно. Люблять наші чиновники розповідати про міжнародні рейтинги, але коли з'являються невтішні результати - ніхто не поспішає рятувати ситуацію. І так рік за роком.

      Видалити
    2. Анонімно05.09.20, 10:21

      Чому ніхто не поспішає рятувати ситуацію? Поспішають. Он які "хімічні препарати" у вигляді самоцитування використовують. Якщо серйозно, то виправляти значить "вирівнювати" показники в рамках рейтингу. Вирівнювати природнім, еволюційним шляхом, а не "хімією". Що маємо на цей час? Якщо виключити хімічні показники цитувань у цих двох наших університетах, то усі наші університеті, які є у рейтингу Таймс не попадають до першої тисячи університетів світу як за загальним балом, так і за окремими його складовими (за невеликим виключенням "редкий университет долетает" до когорти перших 800-900 у рейтингу. Тому, якщо виключаем усю оту хімію, то маємо щось середнє на рівні 1000+. А як досягти нашим університетам природнього зростання цих показників? Тут потрібен час. Зростати на 50-100 позицій у рейтингу то природньо, а на 500 позицій - точно ні. Щоб зростати природньо за рахунок цитування потрібно роками формувати культуру наукових досліджень в університеті, і тоді зросте і міжнародне наукове співробітництво, кількість публікацій у наукових виданнях (показник Research), кількість цитувань (показник Citations), кількість міжнародних проектів (International Outlook). Хоча, потрібно найбільшу частку загального показника складають два показника, які мають відношення до наукових досліджен - Research та Citations. Обидва по 30 відсотків від загалу. Тому, як не крути, але стратегію університету щодо рейтингу потрібно базувати на цих двох показниках. Але базувати без "хімії" самоцитування та інших "хімічних" препаратів в рамках показника Research, про які можна вести мову окремо. Можна припустити, що навіть оті 8-10 пунктів у рамках Research також не без "хімії".

      Видалити
  4. Анонімно05.09.20, 00:50

    Так, сумно. Але, рятувати та "хімічити" то два різні погляди на життя. То два різних університетських світогляди.

    ВідповістиВидалити