Гонконзькі принципи оцінки дослідників

Сучасна система оцінки дослідників publish or perish базується на підрахунку кількості опублікованих робіт вченого, престижності журналів, у яких опубліковані ці роботи, кількості цитувань робіт іншими дослідниками, загальній сумі отриманих грантів на проведення досліджень. Все це не надто чесно та відповідально, адже, наприклад, кількість цитувань говорить нам про певний науковий вплив досліджень, проте мало говорить про його відтворюваність, чи користь для суспільства. Канадський вчений Девід Мохер очолив групу, яка розробила 5 принципів оцінки дослідників, що винагороджує науковців за поведінку, що сприяє покращенню доброчесності досліджень. Принципи назвали гонконзькими, оскільки їх вперше було представлено під час 6-ї Всесвітньої конференції з питань доброчесності наукових досліджень, що відбулась минулого року в Гонконзі. 

Отож, читаємо, за що слід винагороджувати сучасних вчених: 
  • Принцип 1: Цінуйте участь вчених у відповідальних дослідницьких практиках, наприклад, у таких як обмін даними; 
  • Принцип 2: Цінуйте прозоре звітування про проведені дослідження, незалежно від їх результатів; 
  • Принцип 3: Цінуйте практики відкритої науки (відкритих досліджень), такі як відкриті методи, матеріали та дані; 
  • Принцип 4: Визнавайте різні типи та етапи наукових досліджень, такі як генерація нових ідей, їх перевірка, синтез, метадослідження, розробка нових інструментів, методів тощо; 
  • Принцип 5: Визнавайте всі внески вченого у дослідницьку діяльність та наукову активність, зокрема рецензування грантових заявок, публікацій, менторство. 
Стаття в PLOS Biology також містить приклади того, як кожен з цих принців було реалізовано і як його можна виміряти. 


Саме з вимірюванням, як на мене, проблема. Бібліометрія добра тим, що показники можна швидко отримати. А як, наприклад, швидко оцінити вплив гуманітаріїв на суспільство? 

З усім тим, 5 гонконзьких принципів оцінки дослідників потрібно знати, самим науковцям слід дотримуватися цих принципів, а от українським чиновникам не варто створювати нову гугл-форму з опитуванням щодо залученості наших вчених до відповідних дослідницьких практик.

8 коментарів:

  1. Анонімно06.09.20, 19:01

    За що слід винагороджувати сучасних вчених? А за що їх винагроджують у наших університетах? Відповідь - за публікацію у фахових виданнях, особливо у тих, які у ВОСі або Скопусі. А як винагороджують? У більшості випадків це вимоги, а не винагорода. Тобто, якщо хочеш, щоб з тобою підписав університет контракт, дава статті у ВОСі або Скопусі. При цьому, як вони цитуються і ким цитуються, і чи читає їх хтось взагалі, в яких журналах ВОСа-Скопуса вони опубліковані - неважливо. Де тут Ви бачите науку? Де тут винагорода? Тут вимоги з комерційним підтекстом, а не суспільним впливом науки. Наука може і не впливати на суспільство взагалі, але вчений може бути "видатним" науковцем лише за кількістю публікацій у Восі-Скопусі. Це наша реальність. Нам не просто до тих Гонконгських принципів далеко. Ми просто йдемо в іншу сторону, в сторону тієї науки, де можливі різні маніпуляції, які "підносять" до гори вченого, але при цьому його наукові дослідження можуть залишатися непотрібними суспільству, тобто залишатися непотрібом. Тому, то Ви не про Гонконг. То Ви про іншу планету вели мову. Про Марс або Юпітер.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Краще, щоб ці принципи оцінки поки не з'являлися у якохось звітних українських документах, міністерських вимогах... Бо прогнозую, що отримаємо а-ля застав дурня богу молитися. 5 гонконзьких принципів є, про це слід знати й поки цього досить.

      Видалити
  2. Анонімно08.09.20, 20:27

    Вони і не зявляться. Бо у тих принципах з Гонконгу повага до вчених. Як можна одночасно поважати та експлуатувати вчених? Вос, Скопус, Таймс, QS...якого такого ідола потрібно ще згадати? З принципами, які наведені вище, усі ці ідоли погано співіснують. Тому, не переймайтеся. Ці принципи на нашому науковому пустельному грунті не взійдуть.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Просто так для кількості додати до якоїсь звітної форми питання - Які практики відкритої науки ви використовуєте? - цілком можуть.

      Видалити
  3. Анонімно09.09.20, 20:29

    А навіще це додавати до звітів? Як воно вплине на університетські рейтинги? Як це можуть враховувати Таймс або QS? Ніяк.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Просто так, щоб люди мали чим зайнятися. Як на мене, то наші держчиновники керуються не здоровим глуздом, а швидше щоб познущатися, позневажати... і самим прозвітуватися. Так замість зручних сервісів за гроші платників податків, ми отримуємо купу зневаги та некомпетентності. Цілком припускаю ситуацію, коли кабінетне дитя після школи буде повчати нашого науковця з доробком, що таке наука. "От нехай тепер сидить цей зарозумілий чувак і пояснює мені красівому, як він підтримує відкриту науку".

      Видалити
  4. Анонімно10.09.20, 13:51

    Краще кажучи, щоб адміністрація університетів мала можливість створення ще однієї ширми, з великим наголосом "Спуртуємо у відкриту науку відкритим оцінюванням наукової діяльності викладачів: Гонконг нам у допомогу". Створити ширму, за якою і надалі пресувати викладачів щодо Скопусу та Восу, мріяти світовими університетськими рейтингами та марити чергами до приймальної комісії університету, які складаються виключно з іноземних студентів безмежної кількості. Студентів, бажано з дуже "непростих" країн, таких як Гана, Нігерія, Конго, Мозамбік, Замбія, Йорданія, Ливан, Лівія..."непростих", тому що не просто навчати студента, який погано знає мову навчання, але дужре добре знає, наскільки його гроші потрібні університету. Саме це є найбільш актуальної темою для адміністрацій більшості наших університетів. Тому, оці принципи з Гонконгу, скоріше за усе, ніхто навіть на використає для ширми. Яка там ширма врятує університет від викриття його основних "стратегічних" завдань. Он, лише 30 хвилин вивчення рейтингу Таймс, й усі "герои нашего времени", університети-"відмінники освіти про предмету "рейтингова хімія", відразу стають очевидними. Хімія та географія країн третього світу - ось які два предмета знають на відмінно адміністратори багатьох наших університетів, але Гонконг, здається, до переліку цих країн не входить, тому у "хімічних" дослідах на рівні університету використовуватися не буде. От яка, за змістом, "хіміко-географічна" теорема зростання університету. Довести її зовсім не складно.

    ВідповістиВидалити
  5. Анонімно10.09.20, 21:20

    Да что там нашим университетам этот Гонконг с их принципами! Этим Гонконгом позора с этими "подвигами" некоторых университетов в этом рейтинге Таймс на прикроешь. Размера Гонконга не хватит, что бы прикрыть! Да что там говорить. Вот даже у россиян в этом году в этом рейтинге 48 университетов, из которых только два явно "нахимичили" с этими цитировваниями (самоцитированиями). Всего 2 из 48 университетов! А у нас? А у нас, из 9 университетов, что в рейтинге, этой "химией" занимались 2 университетам. 2 из 48 и 2 из 9. Чувствуете разницу. При этом, у россиян больше половины из этих 48 университетов находятся в последней группе рейтинга. Т.е. они борются за существование в рейтинге и при этом не позорятся с этими самоцитированиями. Поэтому, до Гонконга нам далеко. Всего этого .....Гонгконгу не прийкрыть. Маленький Гонконг по территории.

    ВідповістиВидалити