Опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів

Бібліотекарі чи не першими в Україні заговорили про використання квартилів журналів у процесі оцінювання продуктивності науковців і от «ідея квартилів» добралася до міністерських наказів. Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій звернувся до Міністерства освіти і науки України з ініціативою внести зміни до наказу МОН від 17 жовтня 2012 року № 1112 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Зупинюся лише на найцікавіших для мене моментах. 

Основна особливість проекту – тепер у здобувачів є здоровий вибір. Якщо ти – автор потужних публікацій у міжнародних журналах, то тобі не потрібно вигадувати публікації в українських журналах. Наприклад, для публікацій, що зараховуються за темою дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук) достатньо 1 публікації у виданні, яке входило до першого (Q1) або другого (Q2) квартилів за галуззю знань, що відповідає спеціальності та темі дисертації. 

У проекті сказано про «виконання однієї з умов», тож можна піти й найлегшим шляхом – 1 публікація в іноземному фаховому виданні, включеному до Scopus або Web of Science Core Collection та 3 публікацій у фахових виданнях. 


Для багатьох українських соціогуманітаріїв – Q1 недосяжна мрія і потрібно ще перевірити, що там робиться у наших природничників. Якщо докторанта-фізика підключити до якогось наукового проекту, то, можливо, він встигне за роки аспірантури опублікувати статтю у журналі Q1-Q2, а от гуманітаріям варто відразу дивитись на інші квартилі і відповідальним особам потрібно думати про серйозні зміни в підготовці таких спеціалістів. 

Водночас, подібне використання квартилів наукових журналів у процесі ухвалення рішень щодо присудження наукових ступенів може виявитись bad metrics – члени Наукового комітету не поділились розрахунками, відтак, підозра, що рішення прийняте навмання. А чому не квантилі, чи децилі? 

Серед непорозумінь проекту – на здобуття наукового ступеня доктора наук залежно від галузі вимагається від 3 до 10 публікацій у виданнях категорії «А» Переліку наукових фахових видань України, тобто в українських журналах, що включені Scopus, чи WoS. Проте, якщо вітчизняні скопусівські журнали розпочнуть публікувати українських авторів у таких кількостях, то ще, чого доброго, повилітають зі згаданих баз через географічну одноманітність авторів, тож ці пункти проекту я б відредагував. 

Поки жодних «баз рекомендованих МОН», лише Scopus та Web of Science Core Collection… подивимось, чи не з’являться якісь хижацькі бази у пізніших версіях. Далі відкрите питання – а хто перевірятиме ці квартилі? Також, хотілось би почути, які типи документів зараховуються (book review = Ok?). Зауваження та пропозиції до проекту просять надсилати до 25 травня 2018 року.

18 коментарів:

  1. Перевіряти квартілі, мабуть, слід спецраді. Але у нас є спецради які усім складом можуть не набрати потрібної кількості балів хоча б на пару докторів за новими умовами

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спецрада, або ДАК... але поки у нас навіть з перевіркою просто іноземних періодичних проходить фокус - ой, не помітили.

      Видалити
  2. Анонім01.05.18, 17:48

    А квартиль будет проверяться текущий? И что делать если журнал уже выбыл из базы, но на момент публикации был, допустим в Скопусе.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пишуть ...у фаховому виданні, що входило до першого (Q1) або другого (Q2) квартилів... отже, схоже мова про місце журналу на момент публікації.

      Видалити
    2. т.е. кто-то умный. эксперт, должен знать какой квартиль был у журнала в прошлые годы, когда там выходила статья? Интересно как это делается?

      Видалити
    3. Просто в Scimago можна подивитись і не потрібно бути експертом. Наприклад: http://www.scimagojr.com/journalsearch.php?q=24222&tip=sid&clean=0

      Видалити
  3. Анонім01.05.18, 20:14

    з квартилями складно нам...Колись шукав по своїй галузі по scimagojr - по світу більше 100 журналів, з них Q1 мали зо 20, майже всі - США, у всіх них шалена (для нас) плата за публікацію - від 150 доларів за сторінку. Безкоштовного - жодного. Тільки на рівні Q4-3 вдалось знайти пару журналів з прийнятними умовами. Тож про Q1-Q2 навіть і не думаємо...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якось підозріло, що весь перший квартиль складався виключно з відкритих журналів. Скажете, що ж це за галузь така?

      Видалити
    2. Анонім02.05.18, 21:37

      наприклад, http://www.scimagojr.com/journalrank.php?area=1900&category=1902

      Видалити
    3. Наприклад, безкоштовна публікація в "Climate Dynamics".

      Видалити
  4. Та нє, не прокатить. І Комітет знову дружно та гонорово звинуватить МОН у ретроградстві та бюрократизмі ) І буде неправий.
    1. Система "мір, ваг і противаг" доволі складна, щоби пропонувати її без обґрунтування. МОН, звичайно, теж ніколи не пояснював, чому у фахових виданнях потрібно 3 статті, 4, 5 і 20, але таке воно може дозволити лише собі коханому.
    2. Перевірка відповідності будь-якому законодавчо-підзаконно-інструктивного процесу мусить бути доступна кожній дотичній особі. Кому це не очевидно, запропонуйте, як експеримент, поставити гриф "таємно" на Крімінальному кодексі чи хоча би на ПДР і випробуйте це на собі. Потім поділитеся враженнями. Що ми маємо тут? На відміну від Скопуса, Кларівейт як і Томпсон раніше, не поспішають викладати нашару в загальний доступ список усіх журналів із їхніми IF (до речі, дарма: якщо вас цікавить імпакт-фактор конкретного журналу, ви спокійно його знайдете на сайті цього журналу). Відкритого списку квартилів, а також "квантилів чи децилів" (с) я ніде не бачив. Напр., когось зарубили, а когось, навпаки, витягнули - як довести свою правоту? (У дужках: тут міг би стати у пригоді польський etc варіант, коли Міністерство ОФІЦІЙНО видає та викладає у відкритий доступ власний список із балами від 15 до 50 на підставі WoS-івських IF. Не підкопаєшся).
    Зі Скопусом теж не все просто. Пропонують список Scimago. А нічого, що останній їхній лістінг 2-річної давнини, і не видно, щоби його поспішали оновлювати? У Скопусі за 2 роки стільки сталося! Водночас, Scopus title list оновлюється регулярно, але я не пригадую там розбивки на квартилі. Якщо брати за основу цей список, як більш актуалізований, то як рахувати - в Excel'і чвертями розбивати? І за яким критерієм: SJR, SNIP, Гіршем? За скільки останніх років беремо? Якщо суперечка, то як перевірятимемо? МОН, ДАК і - у крайньому випадку - суд залучатимуть експертів-арифметиків? Навряд. Суд чи будь-яка інша офіційна установа визнає документи з підписом і печаткою (варіант - електронним підписом), а не комп'ютерні роздруківки та скани.
    Ну і таке інше. Висновок: ніхто на це не піде. Або перепишуть до невпізнання і вихолостять усе корисне під приводом виправлення неприйнятного.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Слушні зауваження, можливо, МОН передплатило сотні університетів доступ до Скопус та ВоС, тож тепер сподіваються, що всі навчаться перевіряти квартилі. Хороша ідея щодо офіційного монівського списку з "квантилями і децилями", але сумнівно, що й у нас незабаром такий з'явиться.

      Видалити
  5. Доброго дня, пане Бібліотекарю. Підкажіть, будь ласка, чи правильно я зрозумів формулювання "за темою дисертації необхідна наявність не менше 6 публікацій у виданнях категорії «А» ПНФВУ та іноземних фахових виданнях (не менше 2 публікацій), включених до міжнародних наукометричних баз Scopus та/або Web of Science Core Collection" - це значить, що має бути шість (!) публікацій у Scopus, з яких дві - у іноземних журналах Scopus.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, і, як на мене, це можна прочитати, що усі 6 публікацій можуть бути в іноземних журналах, які включено в Scopus.

      Видалити
    2. А це не масло масляне? Науковий Комітет не бажає нам розповісти про видання категорії "А", що не включені "до міжнародних наукометричних баз Scopus та/або Web of Science Core Collection"?
      А по суті, ця вимога - ще один невдалий жарт у цьому проекті. Якщо відразу настільки посилювати вимоги до здобувачів, то задля справедливості нові доктори і філософій, і наук повинні мати значно більші права та можливості, порівняно зі старими.

      Видалити
    3. Таки масло масляне і дуже дивно, що в такому сильному тексті НК зробив таку помилку. Можливо, спершу був інший текст, а потім щось скоротили...

      Видалити
    4. Навряд )) Див. табл. в Додатку 1:
      1. Статті у виданнях, що входять до Scopus та/або Web of Science Core Collection
      2. Статті у інших наукових фахових виданнях
      2.1 стаття у виданні категорії «А» ПНФВУ.
      Тобто, стаття у виданні категорії «А» ПНФВУ - це стаття не з тих видань, що входять до у Scopus та/або Web of Science Core Collection.
      І все-таки не покидає враження, що автори живуть у своєму науковому світі й пишуть саме для нього. Ну що це за докторська монографія на 6 аркушів? Я розумію, що краткість - сестра таланту, а перший трактат Паскаля, що відразу приніс йому славу, мав чи то 12 сторінок (чи навіть 12 рядків), нашкрябаних олівцем. Але наразі в нас кандидатські - довше.
      Далі. Якщо ви вводите якісь додаткові умови, причому ретельно розписані, це означає тільки те, що ваш головний критерій недопрацьований. Краще цим зайнятись.
      Але якщо вже чимсь доповнювати - я би краще обмежив кількість праць (напр., 20 - цілком достатньо для висвітлення основного змісту докторської), які добирає сам автор. І нехай він на цих 20 набере сотню балів - як хоче.
      Із квартилями - хибна ідея, як на мене (хоча, поляки, яких ставили у приклад, теж щось подібне впровадили із цього року, а дарма). Краще вже якось з бальними шкалами давати раду.
      Про докторів філософії якось непропорційно мало - таке враження, що вони авторам мало цікаві - згадали так, для проформи, бо ж спитають.

      Видалити
    5. Поки НК тут забавляється з балами, помітив, що українські видання стрімко наповнюють ESCI. Лише з педагогіки у нас здається вже 8 назв. Так, через 2 роки ми знову отримаємо список ВАК, але вже на іноземній платформі.

      Видалити