Категорії А, Б, В для наукових фахових видань України

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проект наказу «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Чинний порядок формування Переліку фахових видань – ляпас здоровому глузду, тому з нетерпінням очікуємо на затвердження нового наказу. Зауваження та пропозиції просять надсилати до 15 червня 2017 року на електронну адресу dak@mon.gov.ua

Відповідно до проекту наказу наукові періодичні видання повинні відповідати таким обов’язковим вимогам: 
  • Наявність у періодичного наукового фахового видання свідоцтва про держреєстрацію ЗМІ із загальнодержавною та (або) зарубіжною сферою його розповсюдження; 
  • Засновником фахового видання є наукова установа, вищий навчальний заклад, наукова організація, яка діє відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; 
  • Наявність у складі редколегії періодичного наукового видання не менше трьох фахівців, які мають науковий ступінь доктора (кандидата (доктора філософії)) наук з відповідної галузі знань. 
  • ISSN-номер, який занесений у світову базу даних періодичних видань; 
  • Наявність web-сторінки видання; 
  • Дотримання вимог до редакційного оформлення наукового фахового видання згідно з вимогами наукового видання; 
  • Процедура експертної оцінки статей і зберігання рецензій не менше трьох років. 
Вимоги дуже простенькі, але ще раз повторюся, що у порівнянні з тим абсурдом, який вимагають зараз – це великий крок уперед. Крім цього, вперше вітчизняним науковим періодичному виданням будуть присвоювати відповідну категорію (схоже, що за мотивами відомої статті): 
  • категорія «А»: наукові видання, які включені до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science та Scopus; 
  • категорія «Б»: наукові видання, які включені до інших міжнародних наукометричних баз даних (статті підлягають незалежному рецензуванню; у редколегії наявні іноземні фахівці з відповідної галузі науки (знань); статті мають цифровий ідентифікатор DOI; анотації до статей англійською мовою містять не менш як 1800 знаків); 
  • категорія «В»: видання призначені для визнання в якості опублікування наукової інформації. 
Періодичні наукові фахові видання України, що віднесені до категорій «А» і «Б» вважаються такими, що постійно включені до Переліку, якщо їх статус не погіршиться. Періодичні наукові фахові видання, які віднесені до категорії «В» виключаються з Переліку упродовж 2018-2022 року, якщо не буде проведено відповідної роботи з покращення стану видання. 

Ляпи, які видно неозброєним оком – далі вказано цілу платформу Web of Science з усіма її реферативними базами даних, дивна любов до цифрового ідентифікатора DOI, загадкові «інші міжнародні наукометричні бази», куди можна засунути різні копернікуси… тож пишімо листи в міністерство.

23 коментарі:

  1. Уточнення щодо категорії "А": журнал має бути включений в обидві бази чи "або/або"? Бо є шанс, що залишаться у нас тоді лише "Б".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Про "або" не сказано, але до 15 червня є ще час написати, щоб з'явилося.

      Видалити
  2. Приблизно так:
    1. Саму ідею створення вітчизняного (українського) переліку фахових видань слід обговорити. Для чого необхідний такий перелік – для контролю й стимулювання якості наукових журналів; для рейтингування науковців за результатами їхніх публікацій; для рейтингування університетів за результатами публікацій науковців тощо (саме про це йде мова на початку тексту Положення). Якщо буде наш власний перелік, то необхідно буде визначитися з закордонними журналами, тобто яким чином їх враховувати в цих системах оцінювання. Доцільно було б скористатися досвідом Польщі з цього питання та об’єднати в одному рішенні і провідні закордонні журнали, і вітчизняні. http://www.nauka.gov.pl/ujednolicony-wykaz-czasopism-naukowych/wykaz-czasopism-naukowych-zawierajacy-historie-czasopisma-z-publikowanych-wykazow-za-lata-2013-2016.html
    2. Якщо все ж таки приймається рішення про те, що повинен бути власний перелік фахових видань, то в Наказі МОН України вказати не тільки на втрату чинності наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року №1111 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», а й на порядок ліквідації наслідків його дії, тобто анулювання діючого переліку фахових видань. Для того, щоб не паралізувати роботу з атестації науково-педагогічних кадрів, можна було б передбачити паралельне існування (наприклад, на протязі 6 місяців) старого переліку й того, що буде формуватися.
    3. У новому порядку передбачається поділ фахових журналів на категорії А, Б, В. Але в справі рейтингування це не допоможе. Слід у межах категорій визначити в скільки пунктів слід оцінювати публікацію в тому або іншому журналі.
    4.

    ВідповістиВидалити
  3. 4. Усі документи для включення журналу до переліку слід подавати виключно в електронному вигляді. Не треба подавати: 1) клопотання про включення (буде електронна форма заявки); 2) копію свідоцтва про державну реєстрацію (достатньо знати номер реєстрації, щоб перевірити це у відповідному реєстрі), а наказ для електронного видання не потрібен; 3) заявку в паперовому вигляді; 4) підтвердження факту обов’язкової розсилки.
    5. Немає ніякого сенсу встановлювати окремими наказами МОН термін, на який журнал включено до Переліку. Журнал може бути виключено за результатами його моніторингу. Доцільніше встановити термін, через який Перелік буде оновлюватися.
    6. Пункт 8.2. «Засновником (співзасновниками) наукового фахового видання є наукова установа, ви-щий навчальний заклад (університет, академія, інститут), наукова організація (академія наук, товариство, асоціація тощо), яка діє відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» слід повністю виключити. За таких умов у Перелік не можуть потрапити журнали видавництв, які не є науковими установами, вищими навчальними закладами або науковими організаціями. В Україні видається 5 економічних журналів, які включено до наукометричної бази Скопус. Тільки в одному з них у якості співзасновника є наукова установа.
    7. Слід змінити текст пункту 8.3. щодо наявності в складі редакційної колегії не менше 3 фахівців з відповідної спеціальності. 1 – фаховість журналу підтверджує не склад редакційної колегії, а головний редактор (редактори), склад редакційної ради та рецензентів; 2 – формально вимога виконується елементарно; 3 – незрозуміло, як цю вимогу виконати (неформально) для мультидисциплінарних журналів.
    8. Пункт 8.6. «Дотримання вимог до редакційного оформлення наукового фахового видання згідно з вимогами наукового видання» слід видалити або зробити його більш зрозумілим.
    9. Пункт 8.7.стосовно процедури рецензування статей також слід переопрацювати й прибрати вимогу щодо трирічного зберігання рецензій.
    10. Пункт 9 слід опрацювати редакційно, а саме текст «про що МОН інформує на відповідному web-сайті видання».

    ВідповістиВидалити
  4. У пункті 11 речення «категорія «А»: наукові видання, які включені до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science та Scopus» слід навести у такий редакції «категорія «А»: наукові видання, які включені до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science (Science Citation Index Expanded (SCIE), Social Sciences Citation Index (SSCI) та Arts & Humanities Citation Index (AHCI)) та Scopus».
    12. У пункті 11 текст «категорія «Б»: наукові видання, які включені до інших міжнародних наукометричних баз даних (статті підлягають незалежному рецензуванню; у редколегії наявні іноземні фахівці з відповідної галузі науки (знань); статті мають цифровий ідентифікатор DOI; анотації до статей англійською мовою містять не менш як 1800 знаків)» слід опрацьовувати (можливо ж знову за прикладом Польщі). Справа в тому, що під вказані вимоги підходить велика кількість журналів (не обов’язково якісних).
    13. Текст пункту 11 «категорія «В»: видання призначені для визнання в якості опублікування наукової інформації», повністю пункт 13 «Видання, які включені в діючий Перелік фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук, автоматично отримують категорію «В» і термін включення у Переліку відповідає встановленому відповідними наказами МОН», повністю пункт 14 «Періодичні наукові фахові видання, які віднесені до категорії «В» виключаються з Переліку упродовж 2018-2022 року, якщо їх засновники (співзасновники) не проведуть відповідної роботи з покращення стану видання для включення до категорії «Б». З 1 січня 2023 року до Переліку будуть віднесені лише видання які належать до категорій «А» і «Б»» слід виписати більш конкретно та в одному пункті. При цьому для усіх журналів діючого Переліку фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук на приведення у відповідність до вимог, які висуваються до журналів категорії Б, слід відвести 1 рік. Після цього категорія В ліквідується. При цьому, як відмічалося вище, слід конкретизувати вимоги до категорії Б.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за такі розлогі коментарі. Майже з усім згоден, лише щодо нарахування пунктів - у польській системі це має сенс, а у нас для чого нараховувати? Але напевно варто відразу ставити запитання ширше - для чого взагалі ці переліки? чого прагнуть досягти?

      Щодо невизнання журналів комерційних організацій, то це, як на мене, пережитки радянської цензури, так само як і реєстрація видання у Мінюсті.

      Видалити
    2. Щодо нарахування пунктів, то, мабуть, це потрібно, бо стимулює. Хоча є багато застережень. Щодо реєстрації у Мінюсті, також потрібно, але чому б це не робити через Інтернет, а не надсилати купу бумаг і потім особисто отримувати посвідчення (до речі не безкоштовно, а , наприклад, отримання ISSN абсолютно без грошей) . У це посвідчення потім постійно вносяться зміни і знову по новому колу. До речі у Польщі реєстрація журналу через суд!!!!

      Видалити
    3. Мінюст запустив Кабінет електронних сервісів, тому можливо скоро можна буде подавати заявки онлайн. Але питання, чи повинна держава саме у такий спосіб втручатися у роботу наукових редакцій? Чи не наступ це на свободу наукової думки і слова?

      Видалити
  5. Такі розлогі простирадла пану професору треба в Міносвіти відправляти ) При тому, що вони все одно читати не будуть (перевірено), але, може, хоч злякаються ))
    Але по окремих пунктах не конче згоден.
    Не потрібні нам бали, принаймні, на чинному етапі. А можливо, навіть і шкідливі. Бо наші «народні умільці» дуже швидко пристосуються і почнуть колекціонувати «очки, голи і секунди» так, як зараз колекціонують кількість і обсяги. І знову отримаємо викривлену картину. За що боролись?
    Як варіант проти уравнілівки можна запропонувати збільшити кількість категорій, напр., А – 3 WoS’івські бази; Б – Scopus’івська; В – авторитетні міжнародні галузеві бази, і тут мусять сказати слово відповідні галузеві групи українських науковців – їм про своє краще знати. Скажімо, для біологів із медиками це міг би бути якийсь MEDILINE чи Index Medicus, математики з фізиками захочуть ArXiv (правда це препринти, важко сказати, як вчинити) і т.д. Для економістів наразі, гадаю, нема альтернативи RePEc’у. Але це концептуально і навскидку – можна і якийсь інший підхід, головне – бази авторитетні, жодних рінців із копернікусами. Але обов'язково «під зовнішнім управлінням» – аби навіть спокуси не виникало. Категорії Г і Д – це Б і В із Проекту. І тоді виходить вже не 2-х, а 4-х ступенева система (плюс «чистилище») – є чим стимулювати і без балів.
    Доречі, якщо у категоріях А, Б, В рахувати не лише вітчизняні журнали, а всі, що входять до відповідних баз, зникає проблема урахування іноземних видань. От вам і «польща» ) Хоча, звичайно, тоді доведеться підкоригувати назву Переліку.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. відправляв. Без вдповіді.

      Видалити
    2. Відправляв до кількох подібних обговорень... жодного разу не побачив, щоб якось вплинуло. Дивуюсь тільки як це жодного разу лист не повертався.

      Видалити
    3. Я в шоці ))
      "При тому, що вони все одно читати не будуть (перевірено), але, може, хоч злякаються"
      Бували випадки, коли в МОН після ніби-обговорення не виправляли навіть елементарні логічні помилки, в яких їх відверто тикали носом.

      Видалити
  6. Перехідний термін для останньої категорії у 5,5 літ – це, справді, занадто. Його нічим не обґрунтовано і, схоже, введено, аби «не палити містки»: за 5 років або я, або ішак, або емір, тьфу ти, міністр… Водночас, попри всю нелюбов до бюрократії та бюрократів, важко уявляю, як гарантовано встигнути підтягнути журнал за 1 рік. Треба щось проміжне – роки 3 плюс/мінус, «до кінця 2 десятиліття 3 тисячоліття» )
    Позаяк пропонований перелік концептуально досить суттєво різниться від того, що маємо наразі, він має прийматися блоком із відповідними змінами/доповненнями у Вимогах до захисту, присвоєння звань і т.ін. щодо наявності та кількості. Інакше вийде «разброд і шатанія». І в тих Вимогах, зокрема, треба зрозуміти, як рахувати публікації: в кожній категорії окремо, чи можливі якісь «взаємозаліки», приміром, 2 статті у Scopus = 1 у WoS. Досі я не зустрічав навіть міркувань із цього приводу.
    От, вийшов, швидше не коментар до матеріалу, а коментар до коментаря, та то таке, як казав один футбольний тренер )

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Справедливі зауваження, єдине - необов'язково WoS’івські журнали кращі за Scopus’івські та й використання сервісів препринтів не підходить під фінансову модель більшості вітчизняних журналів.

      Видалити
    2. Необов'язково. Але тут, здається, треба міряти не по кращих, а по гірших. Підхід у WoS більш прискіпливий, а у Scopus ... як би його назвати? - більш "комерційний" чи що. Тому назагал у науковому світі WoS - більш авторитетна база.
      Щодо сервісів препринтів - так. Якщо це - чисто препринтні сервіси. А якщо комбіновані й містять журнали теж - чому б і ні? Власне, WoS і Scopus - теж комбіновані, бо крім журналів там ще є матеріали конференцій, які до Переліку фахових видань жодним боком. Ну і нехай.

      Видалити
    3. Анонімно05.06.17, 23:58

      Дуже цікава тема ці "списки фахових видань". Досвіду світового дуже багато. Можна привязатися до індексів, відомих і не дуже, нараховувати бали. Але.. проблема українських (і світових) наукових видань це етика видавничої справи. Чому про це у Порядку формування видань майже нічого не сказано? А де вимога до наукових видань обовязково увійти до COPE (хто не знає, нехай погуглить). Це якраз іспит щодо етики видавничої справи. До СОРЕ потрапити набагато складніше, ніж до ВОсів, Скопусів, та інших індексів. Чому про це немає розмови? Можливо тому, що тоді не буде з кого формувати цей список. А можна навіть так зробити - спочатку нехай за групами індексів, а потім усі ці журнали за групами просіяти через сито СОРЕ на видавничу етику. Тоді у нас, у списку залишиться не сотні журналів, а лише декілька. Оце так буде посміховисько для усього світу. Тому, індекси, імпакт-фактори це лише надбудівля, а фундамент - видавнича етика (СОРЕ). Тобто, шановні колеги, як кажуть, "вивчаємо матчасть".

      Видалити
    4. Комітет з етики публікації (COPE) це як форум для редакторів та видавців наукових журналів і якщо їх поведінка суперечить етичним нормам, то ні до яких ВОсів і близько їхні видання не можуть входити. Водночас, журнал може дотримуватись кодексу, але публікувати нецікаві, неактуальні статті... тому, як на мене, це дивне протиставлення наукометрії та етики.

      Видалити
  7. Анонімно09.06.17, 17:42

    Тоді хто в Україні буде займатися питанням моніторингу видавничої етики? Міністерство? Назвіть мені журнали з України, які включено до ВОС або Скопуса, та одночасно до COPE? Якщо ви знаєтесь хоч трохи на видавничій справі на практиці, то маєте знати, що до СОРЕ потрапити набагато складніше, ніж до ВОСу або Скопуса. Тому не відводьте увагу аудиторії від видавничої етики. Саме видавничою етикою, а не наукометрією, займається СОРЕ, а не ВОС та СКОПУС, які божеволіють від наукометрії.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Стати членом СОРЕ може будь-який журнал, чи видавець і навіть фізособи. От тільки членство платне (+зараз тимчасово призупинено прийом нових учасників), а з переваг - консультації і логотип для сайту, тому й маємо лише поки 7 журналів з України.

      Видалити
  8. Анонімно09.06.17, 17:45

    Крім того, СОРЕ, це не форум, це комітет. Вивчайте матчасть. Щоб потрапити до СОРЕ, потрібно відповідати більш, ніж 40 критеріям по етиці, які дуже прозорі. Ви знаєте критерії потрапляння до ВОСу або СКОПУСу щодо етики? Де вони прозоро виписані? Видавнича справа починається з етики, а не наукометрії.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ...Комітет з етики публікації (COPE) це як форум... Краще писати комітет це комітет?)

      Видалити
  9. Анонімно12.06.17, 18:33

    Правильно. Комітет це комітет. З відповідними повноваженнями (дієвими) та репутацією серед видавців. Це аж ніяк не форум. Форум - це бла бла бла. Це як раз про український ринок видавців, де етика - цілковитий договірняк між авторами та видавцями, де сліпе рецензування це просто міф або просто брехня. Починати лікувати дерево потрібно з коріння (видавничої етики), а не з оприскування листя хімією проти тарганів. Тому, задайтесь питанням, чому наших журналів (видавців) немає серед членів СОРЕ? А ще якісь там рейтингів видань фазових зібралися будувати. Світову наукову спільноту такими трюками не обманути.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Навіть без офіційного членства багато видань пишуть, що керуються рекомендаціями EASE, СОРЕ, OASPA... але це просто заяви і лише висновки експертів галузі можуть нам підказати, чи це справді так.

      Видалити