Cписок літератури за новими вимогами ДСТУ 8302:2015

В Україні прийнято новий стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібпосилань, правила та особливості їхнього складання і розміщування у документах. Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Сказано, що «Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо» і не зовсім зрозуміло, чи бібліотеки потрапляють у це «тощо». 

Відразу вас втішу, що улюблений ГОСТ нікуди не дівається, адже в пункті 4.4 нового ДСТУ вказано же елементи бібліографічного запису подають згідно все тих ж ДСТУ ГОСТ 7.80 та ДСТУ ГОСТ 7.1, ОДНАК з урахуванням дуже приємних особливостей, на які всі так довго чекали, але не вірили, що доживуть. 

Так, серед особливостей знаходимо – у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють! 

Більше того – замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують). 


Також, у бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою. 

Мене, як потенційного автора статей у наукових журналах, найбільше цікавили позатекстові бібліографічні посилання, проте нічого надзвичайно важливого не знайшов, окрім того, що нумерують їх у межах усього документа застосовуючи наскрізне нумерування арабськими цифрами. 


Несподівано дуже хороші пункти написано про електронні ресурсу – для позначення електронної адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» (чи «Доступ») або їхнього еквівалента іншою мовою (наприклад, «Availablе from») застосовувати абревіатури «URI», або «URL»

Але й це ще не все! – якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI або інший постійний ідентифікатор, то замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор.


І все, можливо, було б не так погано, якби не ці «дозволено» та «рекомендовано». Про яку уніфікацію бібзаписів може бути мова, якщо хочеш використовуєш новий ДСТУ, а хочеш не використовуєш? Відтак, прогнозую, що редакторам та бібліотекарям новий ДСТУ життя не спростить, авторів ще дужче заплутає, а наші скопусівські журнали й далі тулитимуть по два варіанти бібліографії.

64 коментарі:

  1. На жаль, у стандарті є помилки. Наприклад, на сторінці 1:
    ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.80-2000, IDT)
    НЕОБХІДНО:
    ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.80-2000, IDT).
    На сторінці 8, п. 5.5.2.1, с. 11, п. 6.5.1 слово "студент" за стандартом ДСТУ 3582:2013 не скорочується.
    С. 16 Бібліографічний список використаної літератури ДСТУ 8302:2015 :
    6 Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник. – 2-е изд., испр. и доп./А. Э. Мильчин. – М.: ОЛМА-Пресс, 2003. – 560 с.
    НЕОБХІДНО (за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006: послідовність зон бібліографічного опису (п. 4.4, 5.1), проміжки (п. 4.7.5 ):
    6. Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник / А. Э. Мильчин. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ОЛМА-Пресс, 2003. – 560 с.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тут ніби не може бути двозначності розуміння тексту - навч. посіб. для студ. ВНЗ. Якщо слова немає в переліку особливих випадків, його ж все рівно можна скорочувати?

      Видалити
    2. В данному випадку за стандартом ДСТУ 3582:2013 слово "студент" не можна скорочувати, а "навч. посіб." - скорочується. "Навчальний" - згідно п. 4.4 (відсікається -альний), "посібник" - згідно додатку А. Слово "студент" скорочували за старим ДСТУ 3582-97. Національний стандарт для бібліографічних посилань вже давненько був на полиці (я бачила один з варіантів у 2012 р.). Думаю, що зараз стандарт якісно не відредагували. Як у бібліографа, ще багато виникає запитань.

      Видалити
    3. ...вже давненько був на полиці... А що за полиця така і як до неї потрапити? Як гадаєте, чому справді не виставляють чорнові варіанти для обговорення?

      Видалити
    4. У Харківську державну наукову бібліотеку ім. В. Г. Короленка - в 2012 р. було надіслано чорновий варіант стандарту з оформлення бібліографічних посилань. Фахівцями бібліотеки стандарт було проаналізовано. Надали пропозиції, порекомендували виправити помилки, вказали які.
      Ігнорування думки бібліотечної спільноти мене теж дивує. Як і те, що у нас нові стандарти відсутні у публічному доступі.

      Видалити
    5. Щодо помилок: в одних випадках перед містом (місцем видання) є тире (. - Київ), в інших - немає. Навскісна лінія не відділяється проміжками. Це "так треба"? Ось проиклад з "тире":
      2. Нагайчук Н. Г Фінанси страхових компаній: навч. посіб. — Київ: УБС НБУ, 2010. — 527 с.

      Видалити
  2. Підкажіть будь ласка, чи є обов'язковом згідно усіх вимог зазначати в тексті дисертації (або в "літературі") конкретну сторінку літературного джерела, якщо це не є цитатою?
    І за новим стандартом в тексті дисертації посилання на літературу залишаються в квадратних дужках [101, 102, 105] чи можна застосовувати і круглі (101, 102, 105)?
    Щиро дякую!


    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пишуть - 5.4.6 Якщо в тексті згадують конкретну частину тексту документа, після неї можна зазначати (у квадратних дужках) порядковий номер позатекстового бібліографічного посилання та сторінку, на якій подано цей об’єкт посилання. Між поданими відомостями проставляють знак «кома».

      Видалити
    2. Дякую! але ж "конкретна частина" це не цитата? тобто, хочу зазначаю - хочу не зазначаю, правильно розумію?

      Видалити
    3. Не знаю, мені здається увесь ГОСТ такий: хочу зазначаю - хочу не зазначаю.

      Видалити
  3. Брошура з 21 сторінки коштує 190 грн. Вроджені бізнесмени. Де у нас антимонопольний комітет?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це ж державне підприємство і, відповідно, нмсд державна монополія.

      Видалити
  4. Я б розрізняла поняття "Список літератури" і "Пристатейна бібліографія". Традиційний список літератури необхідно складати за чинним ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, а от пристатейну бібліографію можна і спростити згідно нововведеного ДСТУ 8302:2016. Проте як сказав автор нижчезгаданого посту: "...Відтак, прогнозую, що редакторам та бібліотекарям новий ДСТУ життя не спростить, авторів ще дужче заплутає, а наші скопусівські журнали й далі тулитимуть по два варіанти бібліографії" ;)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тонко підмічено про "Список літератури" і "Пристатейна бібліографія". Автори за такі нюанси нас полюблять)

      Видалити
    2. Автор видалив цей коментар.

      Видалити
  5. А Спеціалізовані вчені ради і Атестаційна колегія МОН ще, напевне, внесуть свої вимоги, як колись ВАК - і стандарт перетвориться на... нестандарт. Адже ВАК уже втручалася в бібліографічну парафію своїми прикладами з купою помилок (Бюлетень ВАК України, № 5, 2009). Скажіть, хто ж насправді затверджує форму списку літератури до дисертації?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У нас є приписка ліквідованої комісії і всі міцно тримаються за той бюлетень ВАК. Писав трішки про це у іншому пості.

      Видалити
    2. Зрозумійте, це не простий інтерес, а насущна потреба: зараз перевіряю знайомій список докторської. Яких вимог дотримуватися, якщо захист на носі?

      Видалити
    3. Гадаю, "старих ваківських" (з бюлетень №5). Науковий керівник повинен знати напевне.

      Видалити
    4. Ніхто. Департамент МОН (раніше ВАК) укладав вимоги до оприлюднення результатів наукових досліджень (це дисертації, статті тощо) і рекомендував певний стандарт. Зараз це ДСТУ 7.1-2006, але "гряде" фактично нічим не кращий 8302, у якому майже повністю збережено неоковирності попереднього. Правда, це не зовсім неоковирності: згідно з областю призначення, ДСТУ 7.1-2006 НЕ ПРИЗНАЧЕНИЙ для оформлення списку посилань, у ньому так і записано, а тільки для бібліотек, фондів зберігання і т.п. :)) А чого його ввели в Україні - ВЕЛИЧЕЗНА ЗАГАДКА! До речі, в Росії для дисертацій використовують ГОСТ Р 7.0.11-2011, а для оформлення посилань - доволі непоганий ГОСТ Р 7.05-2008.

      Видалити
  6. Мирон16.09.16, 22:27

    Не можу зрозуміти, чому до цього часу М. приймається, як Москва?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мабуть, для розробників вже більш як півстоліття М. = Москва. Інших пояснень я не маю.

      Видалити
  7. Люди, дайте почитати текс стандартів,де це бачено, щоб 190 грн коштувало 21 стор.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонім20.09.16, 17:48

      http://knmu.kharkov.ua/attachments/3659_8302-2015.PDF

      Видалити
    2. Анонім22.09.16, 10:20

      Вельми дякую!

      Видалити
    3. Дякую! Бо це жах - видають стандарти і вимагають, щоб їх купували

      Видалити
  8. Чим більше стандартів, тим менше необхідності в них...

    ВідповістиВидалити
  9. Сил немає вже терпіти це: 99% світових журналів послуговується форматами Harvard тощо. Кому потрібні ці некомпатибельні до світових норм стандарти??? Поганою мітлою гнати цих совкових потвор на заслужений відпочинок, якщо вони ще не второпали, що надворі вже третє тисячоліття.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ви праві! Але Harvard тощо - це стилі, а ДСТУ - стандарти. Але стандарти НЕ МАЮТЬ використовуватися, приміром, при написанні наукових статей, дисертацій!! Мають бути Департаментом МОН, або іншими науковими установами, розроблені відповідні однозначні стилі. Але цього немає... Все вимучують кілька сторінок "Вимог до оформлення дисертацій", але, боюся, "компетенція" працівників МОН цього не дозволить :)

      Видалити
  10. а як подивитись цей стандарт? тільки купувати?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонім20.10.16, 10:34

      http://knmu.kharkov.ua/attachments/3659_8302-2015.PDF

      Видалити
  11. Анонім25.10.16, 18:36

    Мене дуже цікавить, чому в ДСТУ 8302:2015 у розділі "2 Нормативні посилання" в переліку стандартів зазначено ГОСТ 7.12-93 Сокращение слов на русском языке, якщо є значно новіший ГОСТ 7.012-2011 Сокращение слов на русском языке (набув чинності 01.09.2012)? Чи він в Україні не набув чинності?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Станом на 1.06.2016 (БД ІРБІС) серед затверджених немає.

      Видалити
  12. Анонім08.12.16, 14:55

    Найцікавіше те, що цей стандарт взагалі піддають сумніву самі його творці. Моєму колезі керівниця (чи заступниця) Книжкової палати пояснила в телефонній розмові, що стандарт не стосується переліку (списку) літератури, а тільки посилань. Може хто пояснить?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Хто зна? Можливо, хочуть, щоб в пункті 1.2 Стандарт поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих доку­ментах незалежно від носія інформації ще дописали і для списку літератури)).

      Видалити
    2. 5.4.2 Сукупність позатекстових бібліографічних посилань, оформлених як перелік бібліографічних записів, не можна вважати бібліографічним списком (списком використаної літератури)

      Видалити
  13. Анонім15.03.17, 15:36

    ДРУЗІ! ДОПОМОЖІТЬ РОЗІБРАТИСЯ!!! :) На даний час діють два затверджені Національні стандарти, що відповідають за оформлення бібліографічної інформації в науковій роботі. Це : І ДСТУ ГОСТ 7.1:2006., який ми повинні використовувати для для оформлення списків використаної літератури в дисертації та наукових статтях;
    та ІІ ДСТУ 8302:2015. - для оформлення бібліографічних посилань та бібліографічних списків посилань у наукових роботах.
    Тобто як я це розумію І ДСТУ використовуємо для загального списку з тими крапками тире і всим на світі ))) , а ІІ лише всередині наукового тексту ))) ???

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Обидва чинні, дисертації з урахуванням 8302:2015, для всього іншого - будь-який з двох ДСТУ.

      Видалити
  14. Анонім16.03.17, 11:01

    Дякую за відповідь :-) але ще питаннячко назріло :-) :-) :-) крім посилань у тексті дисертації які ми оформимо за дсту 8302:2015 а список використаної літератури варто за дсту 7.1:2006 подавати
    І статті це також стоскується ???

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це залежить від вимог конкретного журналу, які правила оформлення статей прийме редколегія. Мені цікаво, чи під-час перевірки на фаховість у ДАК зможуть визначити - пристатейку оформлено за ДСТУ 8302:2015, чи за ДСТУ 7.1:2006?)

      Видалити
  15. Анонім19.03.17, 19:02

    Вибачте, але чи правильно я розумію, що якщо у дисертації назвати не "Список використаної літератури", а Список бібліографічних посилань", то можна оформляти літ-ру за ДСТУ 8302:2015? І за тим же стандартом у авторефераті список опублікованих праць дисертанта?
    І таки справді у цьому стандарті є помилки? Наприклад, ті ж //, десь є, десь немає...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Сумнівно, адже у новому наказі йдеться саме про бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації.

      Видалити
  16. Анонім09.05.17, 19:38

    Допоможіть, будь ласка. Яким чином оформити список використаних джерел в дисертації з урахуванням ДСТУ 8302:2015. Прикладів, що наведено в цих стандартах, дуже мало (наприклад, як посилатись на автореферати і на дисертації, на статті в журналах, на словники тощо - взагалі немає). Дайте, будь ласка, хоча б якісь приклади оформлення. Дякую.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Є ж приклади у самому стандарті + тепер можна використовувати один зі стилів рекомендованого переліку.

      Видалити
  17. Пане Бібліотекарю, Ви маєте доступ до публікації щодо поправок, про які тут: http://www.ukrbook.net/zakony/popravki_%208302.pdf? Ви можете у своєму блозі прояснити про що там?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, що підказали. Ще не бачив, потрібно шукати...

      Видалити
    2. Поки бачу, що більшість уточнень стосується наявності чи відсутності пробілів між буквами та косими)

      Видалити
    3. Якщо є у відкритому доступі, то дайте лінк, будь ласка. Дякую

      Видалити
  18. Анонім28.05.17, 12:50

    Підскажіть будь ласка, як потрібно згідно нового стандарту оформлювати повторні підрядкові посилання. Перший раз писати повністю всі відомісті, а потім при повторному посилання писати автора і повністю назву праці, а потім кількість сторінок?
    І як зробити повторні підрядкові посилання на статтю з журналу.
    Вказувати теж тільки знову автора і повну назву статті + кількість сторінок, чи зазначати ще знову таки номер і назву журналу?
    Дякую)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У пункті 5.5.9 читаємо: Якщо первинне й повторне бібліографічні посилання на одну й ту саму сторінку (сторінки) документа розміщено одне за одним, текст повторного посилання замінюють словами «Там само» («Там же» — рос. мовою, «Ibid» — латин. мовою).

      Видалити
  19. Анонім12.07.17, 14:12

    Підскажіть будь ласка таке. Якщо є альбом художника з назвою наприклад: Григорій Шовкуненко: Альбом живопису/// Вступ. стаття та упоряд. Г.С. Островського. — Київ : Мистецтво, 1969. — 248 с. То як мені повідомили, тепер маємо фамілію вказувати на першому місті і писати ШОВКУНЕНКО Григорій - чи я правильно зрозуміла? Дякую

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пропоную - Григорій Шовкуненко: альбом / авт. вступ. ст. та упоряд. Г.С. Островський. — Київ : Мистецтво, 1969. — 248 с.

      Видалити
  20. Добрий вечір, пане Бібліотекар! Маю таке запитання: при оформленні бібліографічних описів електронних джерел російською або іншими мовами, якою мовою треба наводити коментарі [Електронний ресурс] та (дата звернення)? Українською чи мовою джерела? В інтернеті зустрічала різні варіанти, але чіткої відповіді не знайшла. Дуже Вам дякую!

    ВідповістиВидалити
  21. Щиро дякую! І ще одне запитання: чи завжди двокрапку у бібіліографічному описі потрібно виділяти пробілами з обох сторін? Заздалегідь вдячна за відповідь!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Здається, я вже знайшла відповідь - перейшла за Вашим посиланням щодо внесених поправок.

      Видалити
    2. І таке ж запитання стосовно крапки з комою...

      Видалити
    3. У прикладах згаданого документу бачимо, що так, пробілами з обох сторін.

      Видалити
  22. Анонім12.10.17, 16:02

    У виправленнях на с. 3 бачимо:

    Пункт 5.5.4
    Приклад
    П ід р я д к о в е п о с и л а н н я
    Первинне:
    3 Франко І. Твори. У 50 т. Т. 45. Київ, 1986. 480 с.

    Пункт 5.5.9
    Приклад
    П ід р я д к о в е п о с и л а н н я
    1 Танюк Л. С. Твори : у 60 т. Київ, 2011. Т. 18. С. 250— 253.

    Чому після твори в одному випадку крапка, в іншому двокрапка? І розташування позначення тома в різних місцях?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Кумедний випадок. Сподіваюся хтось з укладачів побачить і пояснить.

      Видалити