Міністерство глузує: сумарна продуктивність університетів

Маємо чергову порцію комедійних даних від Міністерства освіти та науки України: «У 2016 році ВНЗ, що належать до сфери управління МОН, отримали 4526 охоронних документів (з них 890 на винахід, 12 за кордоном), продали 55 ліцензій, видали 1851 монографію, опублікували 8206 статей у наукометричних базах даних Skopus та Web of science, отримали понад 144 тис. цитувань у міжнародних наукометричних базах, підготували понад 100 тисяч публікацій у фахових виданнях». Розумію, що багатьох з вас більше цікавить, коли вже в МОН навчаться правильно писати Scopus, але давайте прискіпливіше поглянемо й на самі цифри. 

Публікуватись в реферативних базах, звичайно, не можна, але грець з ними, мабуть, мова просто про 8206 статей, які індексуються у згаданих наукометричних базах. Чому МОН не цікавлять інші типи документів, а виключно статті? Що взагалі дає нам сума статей у ВоС і Скопус (притому, що значний відсоток цих статей дублюється), а тим паче сума їхніх цитувань?.. Не губімося у здогадах і швидше проведімо відповідні пошуки. 

Отож, у Scopus вводимо запит AFFILCOUNTRY(Ukraine) AND ( LIMIT-TO(PUBYEAR,2016 ) ) AND ( LIMIT-TO(DOCTYPE,"ar" ) ) і отримуємо 6960 статей. Подібно, у Web of Science Core Collection запитуємо CU=(Ukraine) AND PY=(2016) AND DOCUMENT TYPES: (Article) та отримуємо 6194 статті. Так ми добули кількість статей усіх науковців, що афілюють себе з Україною, а тепер потрібно підрахувати скільки з них працюють у ВНЗ. 

Якби був доступ до аналітичних надбудов SciVal, або InCites, то розділити українську «монівську» і «нанівську» науку було б простіше. А так, схоже, потрібно залазити у вкладку Affiliation і руцями викидати з результатів усі нанівські інститути. Після такої невдячної наноселекції у мене залишилося 2850 статей у WoS, а в Scopus спробуйте самі. 

Найпродуктивніші ВНЗ України у 2016 році згідно з даними Scopus

Не знаю, як саме МОНу вдалось отримати 8206 (мабуть, з університетських звітів), однак, враховуючи те, що вузівські звіти не перевіряють – показники могли бути захмарно завищені, а через педзавантаженість – реальні цифри значно гірші. Крім того, публікації за минулий рік ще додаватимуть у бази і більш-менш реалістичну картину ми побачимо десь аж у травні. 

Проте, дещо бентежить той факт, що згідно з даними Scopus найбільше у 2016 році «монівські» вчені опублікували статей у мегавідомому журналі «Actual Problems Of Economics» – 295, а згідно з даними Web of Science лідирує журнал педуніверситету імені Ушинського «Science and Education» – 206 публікацій. 

Також, можна спробувати перевірити, що ж такого цінного оберігають українські ВНЗ у згаданих «4526 охоронних документах», але залишімо особливості патентного пошуку для іншого разу.

UPD. Міністерство схоже відреагувало і видалило зі сторінки веселий абзац. Ранкова версія повідомлення доступна у WebCite.

UPD2. Міністерство не здається і знову виклало веселий абзац у новій редакції: ...опублікували 8206 статей у наукових виданнях, які індексуються у найбільших наукометричних базах даних, зокрема Scopus, Web of Science, Index Copernicus; підготували понад 100 тисяч публікацій у фахових виданнях... 

Тож, виявляється, це в МОНі нарахували понад 8 тис. статей разом з фейковим Index Copernicus. Добра новина – хтось у Міністерстві таки знає, або заґуґлив, як правильно пишеться Scopus.