Люстрація в науці й освіті України

У часи брудної кампанії «совєцьких мастодонтів від українського наукового та культурного істеблішменту» проти українського і американського літературознавця Григорія Грабовича, давайте пригадаємо, які кроки пропонував гарвардський професор ще у січні далекого 2005 року для підняття конкурентоспроможності і перспективності освіти та науки в Україні. Десять літ минуло, а таке враження, що ми досі тупцюємо на місці… 

1. Розробити програму та графік входження української науки й освіти в європейський простір. Із цього неминуче випливає встановлення критеріїв для переатестації та переакредитації всієї системи навчальних і наукових закладів за участи вітчизняних та іноземних спеціялістів. (Без іноземних не обійдеться: годі сподіватися, що вражений корупцією вітчизняний істеблішмент сам себе добровільно перевірятиме/ переатестовуватиме).

2. Провести переатестацію/люстрацію всіх адміністраторів вищої освіти (ректорів, деканів, завідувачів катедр тощо); усунути від подальшої адміністративної праці людей, причетних до зловживань часів СССР, Кравчука та Кучми. 

3. Провести переатестацію всіх викладачів, професорів, штатних науковців щодо академічних кваліфікацій (знання мов, елементарної наукової компетентности, продуктивности тощо). 

4. Провести переакредитацію всіх вищих навчальних закладів. 

5. Провести, згідно з новими критеріями, дострокові перевибори завідувачів/директорів установ Національної Академії наук України та інших державних наукових інституцій.

6. По змозі максимально скоротити кількість працівників в інститутах НАНУ (зокрема гуманітарних) і заповнити посади новими кадрами на конкурсній засаді; пропорційно підвищити зарплати із заощаджених у такий спосіб коштів. 

7. Надалі здійснювати бюджетування державних інституцій тільки за умови таких реатестацій/реакредитацій/люстрацій. 

8. Створити інститут (бажано не державний, але з виходом на державні структури) для вироблення методики евроінтеґрації, провадження акредитацій/люстрації та загальної боротьби з корупцією, не лише в науці й освіті. 

9. Виробити посилену програму міжнародних обмінів, зв’язків, стипендій, стажувань. 

10. Задля зміцнення суспільної пам’яті виробити посилену програму досліджування періоду совєтського тоталітаризму та совєтського нищення науки (зокрема гуманітарної).

7 коментарів:

  1. Анонімно23.12.15, 08:51

    А правий був професор стосовно - посилену програму досліджування періоду совєтського тоталітаризму та совєтського нищення науки. Зараз стільки чути советская наука, советская наука! космос, Гагарин. Ой треба таку програму

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щодо советской наукі - мені подобаються слова зі статті Валерія Примоста: Росія відкривала школи та інститути, бо освіта була інструментом русифікації та давала змогу підготувати фахівців для викачування ресурсів з України, а не тому, що переймалася культурним і духовним розвитком українців.

      Видалити
    2. Анонімно23.12.15, 14:30

      "совєтського нищення науки" (?!) Это сейчас наука в Украине уничтожается.

      Видалити
    3. Тобто раніше кращих вчених УРСР не переманювали до Москви? Термінологія не русифікувалася? Ідеологія не заважала розвитку соціальних, гуманітарних наук?..

      Видалити
  2. Просто удивительно, как Вы уничижительно говорите о советском образовании и науке. Большинство из Вас выучились и занимались наукой именно тогда. И позвольте Вам напомнить, что тогда хотя бы были Образование и Наука. А что теперь осталось... одни люстраторы.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонімно23.12.15, 14:23

      Правильно!
      "Реформаторы" разрушили лучшую в мире систему образования, погубили науку.

      Видалити
    2. Бібліотекознавчі публікації тих часів обов'язково починаються оглядом найважливішої літератури з теми, а саме, що сказав Лєнін про бібліотеки, що сказала Крупська, що сказали на з'їзді Компартії... Власне, результати тих "досліджень" перейшли нам у спадок, то ж кожен допитливий зможе собі порівняти.

      Видалити