В одній із книг Світлани Алексієвич змальовано обмін полоненими підчас радянсько-фінської війни. Фіни раділи, вітали визволених солдат, обнімались, потискали руки… Совіти ж зустрічали своїх вояків, як ворогів – «Стояти! Крок убік – стріляємо!». Справжнісінька тобі сцена з життя джексонівських орків! А спробуйте-но собі уявити як би мали виглядати бібліотеки орків?.. Після дворічної перерви знову берусь за ручку свого бібліотечного хронографа.
СІЧЕНЬ
Помічали такий парадокс? – Як любо наші редактори, управлінці, науковці біжать на лекції а-ля Як написати статтю у рецензованому журналі? А здавалося, що це речі, які всі повинні були б давно знати… Водночас, ніхто не проводить лекцій Як додати журнал у ВАКівський список?, але майже кожен університет може похвалитися тим, що видає кілька ваківських видань.
ЛЮТИЙ
Заздрю нашій малечі, яку так старанно вимушують вивчати англійську. Зрозуміло, що при теперішньому педагогічному навантаженні більшість доцентів не складуть іспит з іноземної ні на В, ні на C, ні на XXX.
БЕРЕЗЕНЬ
DOAJ почав вимагати від видавців вказувати на веб-сайтах назву антиплагіатного ПЗ. Мовляв – мало заявити, що боремось, вкажіть як саме. Потрібно і для наших університетів запровадити подібне, адже всі розкидаються заявами про нетерпимість до плагіату, однак як вони планують побороти це зло поки невідомо.
Так, наукометрія далеко неідеальна, авторитетні наукометричні інструменти платні, а експертну оцінку нічим не замінити. Однак, експерти також не працюють за просто так і набрати склад міжнародних незалежних експертів дуже навіть непросто. Невже ви хочете довірити своїм експертам інспектувати себе ж? Давайте, дамо шанс неідеальній наукометрії!
Не напрацював цього року на англомовну публікацію. Зате зрозумів на власному рукописі, що таке якісне рецензування. Надзвичайно приємне відчуття, коли твою статтю взагалі читають... навіть якщо це рецензент. От якось би ще довідатися як воно, коли редактор каже «Так».
Дивуюсь, як люди без спеціальної освіти та навиків так швидко навчилися створювати сайти фейкових журналів, виконувати мінімальні видавничі вимоги і розводити на гроші недосвідчених авторів. Водночас, існує купа справжніх вітчизняних журналів, які видаються вже десятиліттями, але їхні редакції досі неспроможні ні ISSN отримати, ні сайт створити…
Побоююсь, що подальший розвиток технологій може вже дуже скоро змусити нас переглянути стандарти створення електронних документів і чого доброго доведеться переробляти вже зроблене та оцифроване. Як тоді пояснити громадськості, що ми робили, робили… а тепер перероблятимемо?
Не розумію власників та упорядників наукометричних баз даних – журнал виключили з наукометричної бази даних через порушення етичних вимог і низьку якість публікацій, але 1000 документів, які встигли потрапити назавжди залишаються у базі? І різні державні мужі, грантодавці, атестаційні комісії повинні будувати свої висновки, зокрема й на основі цих даних?! Щось тут не те.
Мені подобаються рейтинги з прозорою методологією. Але ніхто нам таких не замовляє. Чомусь більшість полюбляє, щоб 50-75% ваги рейтингу формувалось на основі опитування різноманітних експертів. А ще є рейтинги а-ля середня температура тіла пацієнтів лікарні. Ось оприлюднять якісь толкові журналісти такий рейтинг, вчепиться керівництво з докором – Чому середня температура нашого тіла нижча? – і будь тут мудрим.
Лезо Хенлона вчить – Ніколи не вбачайте злого наміру в тому, що цілком можна пояснити дурістю. Часто доводиться чути від колег, що українські чиновники навмисно так бездарно управляють бібліотечною системою, щоб незабаром закрити бібліотеки без спротиву громадськості. Та ні, товариство, переконаний, що ви помиляєтесь, адже віслючок – він і в Індонезії віслючок.
Пригадуєте, в Дереша – Ви грали з ним джаз? – Джаз? Нє, ми грали джєз! Так само й в нас – поки по сусідству грають джєз, ми схоже лабаємо якесь бібліотековєдєніє.
Завжди якось зневажливо ставився до різноманітних тренінгів про лідерство. Для мене лідер той/та, хто на власному прикладі показує як потрібно. А переконати людей у чомусь за допомогою грубої сили – ніяке це не лідерство.
КВІТЕНЬ
Так, наукометрія далеко неідеальна, авторитетні наукометричні інструменти платні, а експертну оцінку нічим не замінити. Однак, експерти також не працюють за просто так і набрати склад міжнародних незалежних експертів дуже навіть непросто. Невже ви хочете довірити своїм експертам інспектувати себе ж? Давайте, дамо шанс неідеальній наукометрії!
ТРАВЕНЬ
Не напрацював цього року на англомовну публікацію. Зате зрозумів на власному рукописі, що таке якісне рецензування. Надзвичайно приємне відчуття, коли твою статтю взагалі читають... навіть якщо це рецензент. От якось би ще довідатися як воно, коли редактор каже «Так».
ЧЕРВЕНЬ
Дивуюсь, як люди без спеціальної освіти та навиків так швидко навчилися створювати сайти фейкових журналів, виконувати мінімальні видавничі вимоги і розводити на гроші недосвідчених авторів. Водночас, існує купа справжніх вітчизняних журналів, які видаються вже десятиліттями, але їхні редакції досі неспроможні ні ISSN отримати, ні сайт створити…
ЛИПЕНЬ
Побоююсь, що подальший розвиток технологій може вже дуже скоро змусити нас переглянути стандарти створення електронних документів і чого доброго доведеться переробляти вже зроблене та оцифроване. Як тоді пояснити громадськості, що ми робили, робили… а тепер перероблятимемо?
СЕРПЕНЬ
Не розумію власників та упорядників наукометричних баз даних – журнал виключили з наукометричної бази даних через порушення етичних вимог і низьку якість публікацій, але 1000 документів, які встигли потрапити назавжди залишаються у базі? І різні державні мужі, грантодавці, атестаційні комісії повинні будувати свої висновки, зокрема й на основі цих даних?! Щось тут не те.
ВЕРЕСЕНЬ
Мені подобаються рейтинги з прозорою методологією. Але ніхто нам таких не замовляє. Чомусь більшість полюбляє, щоб 50-75% ваги рейтингу формувалось на основі опитування різноманітних експертів. А ще є рейтинги а-ля середня температура тіла пацієнтів лікарні. Ось оприлюднять якісь толкові журналісти такий рейтинг, вчепиться керівництво з докором – Чому середня температура нашого тіла нижча? – і будь тут мудрим.
ЖОВТЕНЬ
Лезо Хенлона вчить – Ніколи не вбачайте злого наміру в тому, що цілком можна пояснити дурістю. Часто доводиться чути від колег, що українські чиновники навмисно так бездарно управляють бібліотечною системою, щоб незабаром закрити бібліотеки без спротиву громадськості. Та ні, товариство, переконаний, що ви помиляєтесь, адже віслючок – він і в Індонезії віслючок.
ЛИСТОПАД
Пригадуєте, в Дереша – Ви грали з ним джаз? – Джаз? Нє, ми грали джєз! Так само й в нас – поки по сусідству грають джєз, ми схоже лабаємо якесь бібліотековєдєніє.
ГРУДЕНЬ
Завжди якось зневажливо ставився до різноманітних тренінгів про лідерство. Для мене лідер той/та, хто на власному прикладі показує як потрібно. А переконати людей у чомусь за допомогою грубої сили – ніяке це не лідерство.
Немає коментарів:
Дописати коментар