Для обмеження використання цифрового контенту видавці застосовують технології авторизації Digital Rights Management (DRM) – електронна книга шифрується і після цього скористатись нею користувач зможе виключно так, як наполягає видавець. Звичайно, DRM створює низку додаткових незручностей, адже кожен покупець хоче використовувати книги так, як йому заманеться… однак, багато видавців страшенно боїться піратів і тому, насамперед, намагаються наднадійно захистити свій контент, а вже потім думати про читачів. Міколай Малачинські, з польської фірми Legimi, представляв на Frankfurt Book Fair яскраву презентацію, у якій стверджує, що видавниче щастя необов’язково ховається у Hard DRM, а використання «м’яких» DRM, навпаки, може призвести до зростання прибутків!
М’яке DRM передбачає використання watermark – цифрові документи позначається унікальними водяними знаками, які дозволять ідентифікувати покупця у разі викриття видавцем факту нелегального розповсюдження документу в Інтернеті. Таким чином, користувачі можуть відтворювати придбану книгу на будь-якому пристрої, а видавець зможе знайти порушника і теоретично спробувати з ним розібратися у правовому полі.
Звичайно, цупити контент Soft DRM значно легше, однак очікуваний ріст читацької аудиторії і зменшення витрат на підтримку користувачів, на думку Міколая Малачинські, повинні з лихвою компенсувати збитки від крадіжок контенту.
Немає коментарів:
Дописати коментар