Згідно результатів дослідження Даніяра Сапаргалієва і Асилбека Кожахметова деякі посадовці та здобувачі безсоромно зганьбили казахстанську науку – приблизно 40% статей казахських учених було опубліковано в «фальшивих» журналах. Не знаю, чи наукова громадськість у Казахстані активніша, чи чиновники менш корумповані, чи втрутились ще якісь фактори… але казахські посадовці не змогли довго заривати голову в пісок, не стали вигукувати щось на кшталт «копернікус також база», а визнали проблему і запросили всесвітньовідомого бібліотекаря та вченого, невтомного борця з фальшивими виданнями Джефрі Біла навчити докторантів, бібліотекарів та викладачів відрізняти «хижі» псевдонаукові видання від справжніх наукових. Відео даного Міжнародного науково-практичного семінару «Академічна чесність: як публікуватися в рецензованому виданнях?» вільно доступне на YouTube.
Давайте трішки відмотаємо назад і подивимось як вони докотились до такого життя. Поки наше МОН вимагає публікацій, що включені у загадкові наукометричні бази, суворе Міністерство освіти Казахстану ще з 2013 року чітко вимагає від здобувачів публікацій, які опубліковані у виданнях, що включені в Scopus, або у виданнях з ненульовим імпакт-фактором, які включені у бази компанії Thomson Reuters. Здавалося, що це вам не в російських мурзілках публікуватися, але…
До виступу пана Джефрі усі члени казахської президії успішно втекли? |
Жив та був собі, наприклад, науковий журнал з невинною назвою «Life Science Journal», який щороку друкував 60-80 статей. Та якось журнал став дуже популярним серед казахських діячів науки і почав він друкувати статті одна за одною: у 2011 р. – надрукував 394 статті, у 2012 р. – 1700, а в 2013 р. – майже 3000! Thomson Reuters оперативно відреагував на таку безсоромну поведінку видавця та й перестав обраховувати імпакт-фактор. Однак, журнал продовжує індексуватися у Scopus, а відтак цілком задовольняє вимогу Міносвіти Казахстану.
Аномальний ріст публікаційної
активності Life Science Journal
|
«Ага! Не в наукометричних базах щастя» – загаласують апологети альтернативних шляхів розвитку, однак, як казав один кіногерой – порядок у науковому житті країні визначається не кількістю шахраїв, а вмінням держслужбовців від Міносвіти їх оперативно виявляти та знешкоджувати. Казахстан вже на кільканадцять законодавчих освітніх та наукових ініціатив обігнав Україну. Чи омине український МОН казахські граблі залежатиме від багатьох факторів, у тому числі, і від активності української наукової спільноти.
В Ураине:
ВідповістиВидалитиРепозитарий научных работ или КОТ С БУБЕНЦОМ
Вот просмотрела июньские результаты рейтинга webometrics.
Лучший в Украине (на 1 месте), репозитарий горного университета, где 145 852 названий к которым сотрудники горного университета не имеют никакого отношения, работ сотрудников - чуть более 2 тысяч.
Реально в поиске по репозитарию: "Пушкин" - 5862 названия; если ввести Лермонтов - 1807 документов; Леся Украинка - 1192 названия, Чехов - 4110, Тургенев - 2064, Шевченко Тарас - 6683, энциклопедии- 9000 и т.д. Там и сказки за все года издания, собрания сочинений и отдельно стихи и различные произведения и критика и
Особенно интересно, если ввести в поиск "школьная библиотека" - 18 141 книга, типа
Кот с бубенцом, Восемь смелых будёновцев, Русские богатыри, Былины в пересказе для детей.
Після того, як вкотре не зміг хоча б приблизно відтворити результати - відмовився серйозно ставитись до рейтингів Вебометрікс і писати про них, але бачу що новий український лідер заслуговує на окремий пост.
Видалити«Затейники» или апогей украинской науки:
ВідповістиВидалитиВот что индекструет Google Академии из репозитария eLibrary National Mining University of Ukraine
Затейники
Н Носов - 1978 - ir.nmu.org.ua
Весёлые путешественники. С. Михалков
С Михалков - 1978 - ir.nmu.org.ua
Кто колечко найдёт?
С Маршак - 1982 - ir.nmu.org.ua
Катя и бычок
Л Воронкова - 1984 - ir.nmu.org.ua
Дождик вышел погулять
Такими темпами украинские репозитарии скоро будут перед NASA ))))))
Ось так майже весь коментар для допису і використав)
Видалити