Beall’s List: де не варто публікувати результати наукових досліджень

Монівська вимога підштовхує здобувачів наукових ступенів до пошуків легкодоступних іноземних журналів, а спритники раді старатись – активно заповнюють поштові скриньки потенційних авторів недвозначними спам-повідомленнями. Саме час нагадати про бібліотекаря Джефрі Біла (Jeffrey Beall) з Університету штату Колорадо (Денвер), який укладає список сумнівних видавництв та автономних журналів відкритого доступу. В світі існує безліч «наукових» журналів, які створено виключно заради отримання прибутку, а не для поширення результатів наукових досліджень. Публікація статей у подібних виданнях не лише не дозволить отримати визнання наукового співтовариства, а й негативно позначиться на вашому іміджі. Тому, перед тим як надіслати рукопис на розгляд, спершу перевірте, чи бува не потрапив обраний журнал у Beall’s List. 

Якщо видавець працює за традиційною видавничою моделлю, то хоч би які неперевірені глупоти він не видавав під ширмою наукового видання, списки Біла його оминуть, адже туди потрапляють лише хижі видавці журналів відкритого доступу. 

Відібрав кілька універсальних критеріїв від пана Джефрі, що допоможуть авторам розпізнати фейковий журнал. Вам варто насторожитись, якщо: 
  • Обіцяють швидку публікацію статей, або існують інші ознаки того, що видавець незацікавлений у проведені сумлінного рецензування; 
  • Вказано неповну контактну інформацію, незрозуміло, де знаходиться головний офіс видавництва; 
  • Видавець публікує журнали з надмірно широким тематичним охопленням (ймовірно для того, щоб опублікувати більше статей та отримати більший прибуток від авторів);
  • Представлені «Вимоги до авторів» дослівно (або з дуже незначними правками) скопійовано з сайтів інших видавництв;
  • Видавець надто активно використовує спам-повідомлення для промоції своїх журналів;
  • Видавець експлуатує бренд «західних країн», наприклад, використовує у назві журналу «Канадський», чи «Швейцарський», але при цьому ні засновник, ні видавець, ні редактор… ніяк не пов’язані з Канадою, чи Швейцарією; 
  • Видавництво безпідставно використовує у своїй назві слова «Network», «Center», «Association», «Institute», чи зловживає пафосом, а-ля «провідний видавець» ітп.

11 коментарів:

  1. Анонім24.06.15, 21:42

    Так, тільки перед тим, як ми усі дружно забанимо такі видання, варто не забувати, що там друкується і багато молодих і перспективних науковців, які на початковому етапі кар'єри можуть "плохо ориентироваться на местости" і друкуватися де-попало. А ще свого часу Бібліотекар писав про так званий ефект Матвія, чи щось подібне, про те, як напрацювання нехай і незначні маловідомих та зелених науковців (у тому числі й тих, які друкуються аби-де) згодом стають надбанням більших науковців. Тому іноді можна "попастися" і в нетрях таких ширпотребних журналів. Така моя думка ...поки що

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. От власне, що можна попастись, зв'язатись з журналом який ніде не реферуються, не забезпечить рецензування, надрукує поряд статті, які й статтями важко назвати... Тому, потрібно уникати подібних журналів, хоч й там подекуди напевно справді можна відшукати достойні статті.

      Видалити
    2. Анонім26.06.15, 09:59

      Краще таки не зв'язуватись. Навіть якщо через пошук хтось знайде на такому ресурсі толкову статтю, її нікчемні "сусіди" знівелюють довіру до неї.

      Видалити
  2. процитувала Вас у дописі із власним коментарем http://probioukr.blogspot.com/2015/06/blog-post.html

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, влучний коментар про "науковий спам".

      Видалити
  3. Анонім13.01.16, 23:07

    Також варто додати, що публікуватися працівникам вишів все ж доводиться задля рейтингу, а в людей грошей не вистачає на претижні закордонні журнали. Доводиться користуватися послугами фейкових журналів і псевдоконференцій.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тобто, на Вашу думку, якби не якийсь міфічний рейтинг викладачам би взагалі не потрібно було робити і публікувати наукові дослідження? + Вже писав про абсолютно безкоштовні публікації.

      Видалити
  4. Анонім18.01.17, 12:04

    Why did Beall’s List of potential predatory publishers go dark?
    http://retractionwatch.com/2017/01/17/bealls-list-potential-predatory-publishers-go-dark/

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую. Спершу думав, що сайт зламали, але тепер схоже, що Джеффрі добровільно вирішив закрити проект.

      Видалити
    2. Анонім18.01.17, 12:50

      Скоріш за все, причина досить банальна - ображені видавці замучили/пригрозили судовими розглядами.

      Видалити
    3. Усі пишуть ніби він сам так вирішив, шкода, що скупиться Джеффрі на коментарі.

      Видалити