Про що сперечаються сучасні документознавці 2

Юрій Столяров: «Антилопа в зоопарку – документ, відпустили антилопу на волю – і вона втратила свій статус документа, – слідом за Сюзанною Бріє повторює Е.А. Плешкевич. – Так про що ж домовлятися при жорсткому визначенні ознак?». Дуже навіть є про що. Антилопа в зоопарку – так, документ. Але не завжди і не для всіх. Для вчених – документ, але лише в той момент, коли вони приходять її вивчати, а не демонструвати під час вікенду своїм онукам. Для тих, хто її годує і прибирає за нею, антилопа – не документ ні на мить. Відпустили антилопу на волю – вона отримала статус документа ще більший, ніж у зоопарку! Адже з’явилась нагода вивчати її поведінку більш адекватно, ніж у неволі… Визначати, у яких випадках об’єкт має статус документа, а в яких – ні, – першочергове питання для документології».

Як бачите, документи повсюди і вони хитрі. Давайте ж потренуємось їх визначати?! Наприклад – Тутанхамон у саркофазі. Документ? – Документ. А якщо мумію поховають, чи отримає вона ще більший статус документа? – Навряд. Як ми змогли про це довідатись? – Шляхом переміщення решток фараона. 

Іншими словами, переспівуючи батька квантової теорії Гейзенберга – систему документів можна дослідити лише за умови внесення змін у досліджувану систему. Відтак, пропоную скромний термін «документологія» замінити на «квантова документологія».