Наукпоп #4. Історія науки

Томас Кун «Структура наукових революцій» – К.: Port-Royal, 2001. 
«У річищі нормальної науки вчені не ставлять собі за мету створення нових теорій, до того ж вони звичайно нетерпимі і до створення таких теорій іншим». Томас Кун – видатний історик і філософ науки XX ст. Його теорія наукових революцій як зміни парадигм стала фундаментом сучасної методології та філософії науки, обумовивши саме розуміння науки і наукового знання у сучасному суспільстві.

Джордж Джонсон «Десять самых красивых экспериментов в истории науки» – М.: КоЛибри, 2009. 
У наш час наукові відкриття справа рук великих колективів вчених, однак ще зовсім недавно все було по іншому. В історії назавжди залишились зоряні часи, коли вчені, задаючи питання природі, отримували відповіді, ставлячи експеримент поодинці. Чудовий популяризатор науки Джордж Джонсон розповідає як під час дослідів з гравітації Галілео Галілей співав пісні, відмірюючи проміжки часу, Вільям Гарвей перев'язував руку, спостерігаючи рух крові артеріями та венами, а Іван Павлов змушував піддослідних собак виділяти слину при ударах струму. 

Справжня історія науки це аж ніяк не тріумфальна хода. На цьому шляху були незліченні відгалуження, бокові колії і навіть глухі кути. Також і ті, хто штовхає науку вперід, її діячі, керуються не лише прагненням відкрити вічні істини. Будучи смертними людьми, вони бувало також піддавалися пристрастям, помилялися, заздрили успіхам колег. 

Джон Грэм-Камминг «Путеводитель для гиков» – Bookmate, 2012. 
На жаль, знайти місця, пов'язані з великими вченими або науковими відкриттями, куди складніше, ніж будинки поетів, художників і письменників. Зателефонуйте в турагентство і спробуйте розпитати про наукові або технологічні пам'ятки. Відповіддю вам буде довге мовчання або короткий список відомих наукових музеїв. А світ сповнений чудесних пам'яток, музеїв і, здавалося б, абсолютно випадкових місць, які здатні змусити серце битися трохи швидше серце. В основі цієї книги – список 128 пам'яток, де народжувалися, або й досі народжуються, природничі науки, математика і техніка. 

Анатолий Сухотин «Парадоксы науки»  М.: Молодая гвардия, 1980. 
У книзі розповідається про роль парадоксів у наукових відкриттях. Парадокси неоднозначні: різноманітні їхні причини, природа, вплив на розвиток пізнання. Але всі вони проявляють себе там, де народжується незвичайне. Висвітлено прийоми, які використовуються вченими для побудови парадоксальних теорій та дається розшифровка деяких механізмів творчості.

Немає коментарів:

Дописати коментар