Мало кому відомо у яку копійку влітають академічні бібліотеки, що підтримують власний інституційний репозитарій. Дякуючи трійці науковців з Університету Міссурі (C. Sean Burns, Amy Lana, John M. Budd) можемо заглянути у чужу бухгалтерію. Сюрприз дослідження – річні видатки установ, що використовують відкрите програмне забезпечення, мало різняться від витрат установ, що використовують власні розробки. Питання ж щодо майбутнього інституційних сховищ – Користувачам потрібна велика кількість окремих архівів, чи все-таки краще було б їх об’єднувати? – залишається відкритим.
Інституційний репозитарій: варта витрачати гроші?
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 16 січня 2013 р.
Пасує до:
періодика,
репозитарій,
фінанси
Користувачу - все одно, ніхто (ну, майже) не шукає щось в окремо взятому репозитарії. На праці в репозитарії, здебільшого, як знаєте, виходять через пошуковики й гарвестери. Гугелко все одно всіх об'єднує:-)
ВідповістиВидалитиА от інституції варто мати власний інституційний репозитарій ще й з міркувань наукового авторитету-рейтингування тощо.
Персональні сторінки велике благо, коли нема - інколи таки шукаю в інституційному архіві (подекуди результативно).
ВидалитиСьогодні об'єднання вітчизняних архівів нереальне - дуже різні стандарти щодо контенту і метаданих. Звідси - потрібно активно рекламувати житомирський ґарвестер.
А які в нього (житомирського комбайну) мотивації розвиватися? Ось завершиться їхній МОНівський проект, Сашко захиститься, а далі..
ВідповістиВидалитиВласне реклама не лише серед читачів, а й утримувачів архівів - раптом разом зберуться, підпишуть декларацію про розвиток ґарвестеру.
Видалити